Головна   Додати в закладки Природничі екскурсії, як форма організації навчального процесу | Реферат


Реферати українською мовою | реферати на українській мові Реферати українською мовою | реферати на українській мові
 Пошук: 

 

 




Природничі екскурсії, як форма організації навчального процесу - Реферат


Категорія: Реферати
Розділ: Педагогіка
Розмір файла: 47 Kb
Кількість завантажень:
82
Кількість переглядів:
4208
Описання роботи: Реферат на тему Природничі екскурсії, як форма організації навчального процесу
Дивитись
Скачати


ВСТУП

Природнича екскурсія — це одна з форм організації навчального процесу, яка потребує застосування активних методів навчання. Екскурсія має тісний логічний зв"язок з попередніми та наступними уроками, але проводиться в іншій зовнішній та емоційній обстановці, ніж звичайний урок, а саме: серед природи, на виробництві, в музеї тощо.

Екскурсії мають велике навчально-виховне значення. Без проведення відповідних екскурсій вивчення природни­чого матеріалу набуває схоластичного характеру. К.Д. Ушинський підкреслював, що чудовий краєвид має такий ве­ликий виховний вплив на розвиток молодої душі, з яким важко змагатися впливові педагога, що день, проведений дитиною серед гаїв і полів, вартий багатьох тижнів, про­ведених па навчальній лаві.

Екскурсії цінні тим, що на відміну від уроків у класі учні можуть сприймати природу безпосередньо різними орга­нами чуттів. Діти бачать об"єкти в природному середовищі, спостерігають взаємозв"язок рослин і ґрунту, тварин і рос­лий. Це дає можливість сформувати уявлення про природу як єдине ціле, в якому всі елементи перебувають у тісному взаємозв"язку, утворюючи природний ланцюг.

Екскурсії розширюють кругозір учнів, розвивають спо­стережливість, уміння бачити те, що раніше відбувалося поза їх увагою, виробляють практичні навички і вміння — орієнтування в просторі» визначення швидкості і напрямку течії ріки, видів ґрунтів, рослин, комах, птахів, формують уявлення про їх. життя, живлення, значення та ін.

Під час екскурсій на колгоспні поля, тваринницькі ферми, дослідні сільськогосподарські станції діти ознайомлюються з культурними рослинами і бур"янами, свійськими тваринами, і сільськогосподарською технікою, трудо­вою діяльністю людей. Діти переконуються в тому, що людина використовує результати наукових дос­ліджень для підвищення ефективності виробництва, по­ліпшення умов праці. Отже, екскурсії є однією з форм поєднання навчання з життям, з практикою.

Виховне значення екскурсій полягає в тому, що спосте­реження взаємозв"язку і взаємообумовленості в природі виховує в учнів основи матеріалістичного світогляду, ви­кликає інтерес і почуття любові до природи і рідного краю, виробляє навички роботи в колективі. Екскурсії сприяють вихованню естетичних почуттів і бережливого ставлення до природи й до наслідків людської праці, викликають почут­тя гордості за свою країну і народ, виховують патріотизм.

У початкових класах найчастіше проводяться екскурсії, які поєднують елементи ілюстративної і дослідницької ек­скурсій, коли вчитель пояснює окремі питання, а потім ста­вить перед учнями завдання, що виконуються ними са­мостійно.

Підготовка до екскурсій складається з кількох етапів: 1. Розробка вчителем річного календарного плану, де намічаються екскурсії з кожної теми з урахуванням кон­кретних місцевих умов. 2. Визначення навчально-вихов­ної мети кожної екскурсії. 3. Вибір місця екскурсії і попереднє ознайомлення з ним, визначення об"єктів для вивчення. 4. Підготовка дитячого колективу — ознайом­лення з метою і завданням екскурсії, виділення учнівських ланок і розподіл завдань та обов"язків, ознайомлення з правилами поведінки на екскурсії. 5. Підбір екскурсійно­го спорядження та інвентаря, розподіл його між ланками, призначення відповідальних. 6. Визначення маршруту і зупинок екскурсії, позапрограмних об"єктів, які можуть викликати інтерес у дітей і до розповіді про які треба завчасно підготуватись.

Потім учитель складає розгорнутий план екскурсії за такою схемою: 1) дата, клас; 2) тема; 3) мета; 4) марш­рут; 5) обладнання; 6) проведення екскурсії (спосіб пере­сування, огляд об"єктів, пояснення, дослідницька робота учнів, збирання зразків рослин, шкідників, гірських порід, визначення напрямку і швидкості течії річки, визначення частин горба та ін., зарисовки, складання плану тощо); 7) опрацювання матеріалів екскурсії.

На місці екскурсії в короткій бесіді вчитель нагадує мету і уточнює завдання, які учні виконуватимуть. У разі потреби вчитель показує прийоми виконання тієї або іншої роботи. Учні під керівництвом учителя виконують свої зав­дання. Потім учитель заслуховує повідомлення про наслід­ки роботи окремих ланок і оглядає зібрані зразки. Під час екскурсії учні повинні добре розглянути об"єкти вивчення, зробити відповідні записи і малюнки. Учитель дає вичерпні відповіді на запитання, докладно розповідає про об"єкт, що вивчається, пояснює причини виникнення тих або інших природних явищ.

Під час екскурсії в природу в дітей виникає багато запитань, вони цікавляться багатьма предметами і явища­ми природи, які безпосередньо не стосуються теми екскур­сії. У таких випадках треба давати правильні й зрозумілі учням пояснення, всіляко заохочувати до спостережень і задовольняти їхню допитливість. В учнів розвиватиметься інтерес до природи.

В педагогічній літературі існує дві точки бачення на екскурсію: екскурсія, як метод і екскурсія, як організаційна форма вивчення.

Урок повинен проводитись не в класі, не в школі: в природі, на виробництві, в музеї, на виставці і т.д. Під час екскурсії вчитель поєднує фронтальну роботу з груповою та індивідуальною.

Одним у методів вивчення на екскурсії є бачення предметів, явищ і процесів. Він проводиться з поясненням вчителя з бесідою, з демонстрацією окремих об’єктів.

Етапи екскурсії:

1) підготовка вчителя до екскурсії;

2) підготовка учнів до екскурсії;

3) проведення екскурсії;

4) підсумок екскурсії.

В час екскурсії учні знайомляться з об’єктами, явищами і процесами, які проходять безпосередньо в природі і взаємопов’язані. Тільки в природі учні можуть конкретно бачити зв’язок між предметами і явищами.

На екскурсіях у дітей виробляються навички і вміння проведення.

Вони вчаться слідкувати за предметами і явищами неживої і живої природи, аналізувати, порівнювати їх, робити висновки.

Спілкування з природою визиває у дітей старання не тільки глибше пізнати. Але й охороняти, збагачувати її, виконувати естетичні почуття і самки.

Н.К. Крупская писала: “Школа повинна навчити бачити, навчити читати не тільки надруковані книжки, а також і книжку життя. Одним із способів навчити читати цю книжку є правильно поставлені екскурсії”.

Під час екскурсій дитячий організм закаляється, укріплюється фізично. Екскурсії є важливим предметом виховання у дітей таких цінних моральних якостей, як почуття патріотизму почуття дружби, відповідальності, дисциплінованості, чесності, правдивості, культури поведінки.

Підготовка вчителя до екскурсії

Вчитель повинен підготовлюватись до кожної екскурсії, враховуючи план екскурсій в школі, навчальну програму. Треба ознайомитись з науковою літературою, методичними розробками екскурсій, скласти план, продумати організаційні питання, ознайомитись з об’єктом екскурсій.

В плані-конспекті вчитель вказує ціль, порядок проведення екскурсій відмічає скільки етапів буде мати екскурсія, конспектує пояснення на кожному етапі, записує, що повинні побачити учні, з ким зустрітися.

Дуже важливо наперед сформулювати запитання на які діти повинні будуть відповідати під час екскурсії.

Вчитель повинен продумати, які навчальні ігри і який активний відпочинок буде організований з учнями в час екскурсій, визначити основні питання бесіди з ними після екскурсії.

Підготовка учнів до екскурсії

Перед екскурсією вчитель знайомить учнів з її ціллю, планом, маршрутом, визначає час проведення екскурсії. Діти повинні знати, куди вони йдуть, що будуть робити під час екскурсії, що бачити, що взяти з собою (папки, коробки, банки, ножики, ножиці, блокноти, ручки, олівці). Перед виходом вчитель перевіряє чи не забули щось.

Учні повинні розуміти, що екскурсія – це не прогулянка, а навчальне заняття, яке проводиться на природі, тому до неї треба відноситись так само, як до уроку.

Перед екскурсією вчитель проводить в класі бесіду, демонструє кінофільм, де зображені чи показані об’єкти, подібні темі, яку діти побачать на екскурсії. Це допоможе вчителю об’єднати знаючий учнями матеріал з тем, який вони будуть спостерігати на природі.

Наприклад, організовуючи екскурсію у 2 класі з ціллю ознайомити учнів з зміною в природі зими, вчитель розробляє з ними розповіді, вірші. Діти розучують пісні, відгадують загадки про зиму.

Велике значення для успіху проведення екскурсій є інтерес дітей і настрій.

Під час екскурсій на природу, частину бесіди проводять не в класі, а на місці екскурсії, перед її початком.

Успіх екскурсі залежить від організованості і дисципліни учнів. Тому у виступаючій бесіді вчитель пояснює, як діти повинні поводити себе на вулиці, в лісі, в полі, у річки, в цеху, на фермі, як їм треба одягнутись в залежності від погоди і часу року.

Учням потрібно дати консультацію як під час екскурсії роботи записи, складати план, зібрати екскурсійний матеріал.

Діти разом з вчителем переглядають діаграми, малюнки, написані роботи, екскурсійні експонати, які є в школі. Це підвищує їх інтерес в роботі, заставляє серйозно відноситись до вирішення задач. Добиватись високих результатів. Вони знають, що результати їх роботи будуть порівнювати з результатами їх товаришів, а зібрані матеріали доповнять шкільні підручники, якими будуть користуватися їх молодші товариші.

Проведення екскурсії

Екскурсія не може бути прости повторенням пройденого матеріалу, вона повинна дати дітям щось нове, закріпити і розширити їх знання про навколишній світ.

Під час екскурсії вчитель повинен забезпечити потрібну дисципліну, поклопотатися, щоб екскурсія мала організований і цілеспрямований характер. Щоб увага учнів під час екскурсії не розсіювалась, не треба захоплюватись розгляданням багатьох об’єктів, швидко переходити від одного об’єкта до другого.

Задача вчителя екскурсій – розвивати ініціативу і активність дітей, організовуючи під час екскурсії спостереженні колекціонування, малювання, фотографування, ведення потрібних записів.

Стійкій увазі і активності учнів будуть групові і індивідуальні завдання, які учитель дасть їм перед екскурсією.

Важно, що під час екскурсії і після неї учні готували доступні їм завдання слідкую чого характеру і практичного характеру.

Наприклад у Карпатах, під час весняних екскурсій до річки учням можна дати завдання: слідкувати, як змінюється рівень води в річці в різний час дня (зранку рівень води один, а вдень він самітно піднявся, так як в цей час у горах інтенсивно тане сніг. Разом з тим змінюється швидкість води, прозорість і температура).

Велике значення під час екскурсії має пояснення вчителя. Його розповідь повинна бути короткою, інтересною і доступною для учнів.

Якщо екскурсія потребує теоретичних пояснень, то їх треба давати або перед екскурсією, або після неї, та не під час екскурсій.

На екскурсіях дітей треба привчати бережливо відноситись до природи (не рвати без потреби квітів, не ламати гілок на деревах і кущах, не залишати своїх слідів на екскурсійному об’єкти). Вчитель повинен пояснити учням, якої шкоди приносять рослинам обламані гілки, зірвана кора.

Треба обов’язково звернути увагу дітей на фарби осіннього лісу, різнокольоровий килим весняних лугів на дзюрчання струмка, на різноголосі співання і щебетання птахів, на тишу в зимовому лісі. Все це пробуджує в них почуття прекрасного, виховує естетичні почуття, любов до рідної природи, лишаючи незабутні враження на все життя.

Під час екскурсій: через кожні 40-45 хвилин активної діяльності учнів робити невелику перерву на 10-15 хвилин.

Необхідно правильно організувати відпочинок дітей: ігри, хороводи, відгадування загадок, читання віршів, проведення інтересних конкурсів.

Підсумки екскурсії

Після екскурсій проводиться підсумкова бесіда. Діти обмінюються враженнями розказують свої думки, розв’язують з допомогою вчителя питання, які виникли під час екскурсії.

Вчитель уточнює, доповнює відповіді учнів.

Бесіда повинна бути короткою, інакше вона послаблює емоційне бачення від самої екскурсії.

Матеріал екскурсій можна закріплювати на уроках – бесіда, складання і вирішення задач, складання диктанту. В позашкільній роботі – це організація виставки на тему екскурсії, проведення тематичних ранків, дидактичних ігор, читання науково-популярної літератури, випуск стінгазети.

Після екскурсій зібраний матеріал обробляють. Наприклад: матеріали екскурсій оформити у виді альбомами з малюнками, фотографіями, записами, схемами, діаграмами, текстами задач, можна буде використати під час повторення теми.

Для закріплення екскурсійних бачень створюють такий вид роботи, як скласти твір. Така робота помагає дітям згадати побачене і те що чули на екскурсії.

Одним із способів закріплення матеріалу екскурсій становить дидактична гра. Такі ігри допомагають вчителю навчити дітей правильно називати різні предмети показувати подібність і різне між ними. Прикладом дидактичної гри може бути гра “Угадай. З якого дерева цей листочок”.

Осіння екскурсія на природу

Ціль екскурсії: Закріпити поняття про живу і неживу природу, причини зміни в природі; на основі порівнянь, вміти сформувати уявлення про ранню осінь, виховувати в учнів любов і бережливе відношення до природи.

Підготовка вчителя до екскурсії.

Екскурсія проводиться на території школи, в парку. Для успішного проведення вчитель вивчає які саме предмети живої і неживої природи зможуть побачити учні, складає план екскурсії, готує питання для бесіди, спорядження для екскурсій.

Підготовка учнів до екскурсій

Вчитель знайомить учнів з місцем і ціллю екскурсії.

Проведення екскурсії. Вчитель виводить дітей із класу в зручне місце на території школи чи недалеко від неї, де вони можуть побачити різні предмети живої і неживої природи і проводить бесіду:

- Подивіться навкруг себе, які предмети природи навколо вас?

Відповідаючи, діти можуть сказати, що вони бачать дерева, кущі, квіти, птахів, комах, різні предмети неживої природи.

Учитель уточнює і доповнює відповіді учнів, пояснюючи, що навколо нас предмети природи. Потім вчитель пояснює, що природа потребує постійної уваги і піклування. Ми повинні завжди берегти і прикрашати нашу рідну природу не тільки для сьогоднішніх, але для майбутніх поколінь.

Після цього вчитель каже, що природа ділиться на живу, і пропонує дітям названі окремі предмети, які належать до живої або неживої природи. Учні відповідають.

Вчитель дає завдання подивитись, як і чим живляться пташки, бджоли, мурашки. Він підводить учнів до того, що всі живі організми живляться, що вони знають про живлення рослин. Що отримують рослини у землі? Для чого в неї дають добриво?

Вчитель відмічає що ознакою всього живого являється те, що вони народжуються, живляться, дихають, ростуть, розвиваються і вмирають. Нежива природа такого немає.

- Могла би людина жити без навколишнього світу?

- Ні, - відповідають діти.

- Природа дає все необхідне людині для життя.

Щоб діти краще навчились розрізняти живу і неживу природу і їх об’єкти, вчитель організовує гру. При цьому клас ділиться на дві команди, визначає ведучого. Який швидко називає різні об’єкти. Якщо він називає живий об’єкт, діти піднімають руки, а якщо неживий – присідають. Той, хто помиляється, виходить з гри. Перемагає команда, де більше залишається гравців.

Проводиться практична робота на вимірювання тіні від гномана, щоб учні прослідкували за зміною висоти Сонця на небосхилі. Один учень встановлює гномон перпендикулярно до поверхні землі. Другий – в тому місці, де закінчується тінь, проводить рисочку, а третій – вимірює відстань від гномана до рисочки. Проводиться бесіда про те, які признаки, осені можна уже оприділити в неживій і живій природі.

В парку учні розглядають дерева, кущі, трав’яні рослини, згадують. Якими вони були літом і встановлюють причини змін. На цьому місці треба провести екскурсію зимою і весною для порівняння змін в природі.

Підсумки екскурсій. В класі проводиться підсумкова бесіда по питанням: що таке природа? Що відрізняється нежива природа від живої? Що відноситься до неживої і живої природи? Чому природу треба вивчати і охороняти? Чим відрізняються тварини від рослин? Чому після літа наступає осінь? Які признаки ранньої осені ви уже спостерігали в природі? Що вам сподобалось в природі? Коли поверхність Землі отримує більше тепла – зранку чи в обід? Чому? Звідки людина бере все необхідне для життя?

Дома учні записують свої бачення під час екскурсії.

Екскурсія на тему “Дерева, кущі, трави”.

Ціль екскурсії: ознайомити учнів з деякими деревами, кущами і травами: навчити розрізняти ці рослини, виховувати естетичні почуття, бажання охороняти і розмножувати лісні насадження.

Спорядження: папки з гербарієм, газетний папір, кошики, сумки, прості олівці.

Підготовка вчителя до екскурсій. В лісі чи в парку вчитель вибирає місце, де ростуть листяні і хвойні дерева, кущі і трав’яні рослини, продумує маршрут, встановлює місце зупинок, готує питання для бесіди.

Підготовка учнів до екскурсі.

Перед екскурсією вчитель проводить бесіду, під час якої вияснює, що учні знають про ліс, які дерева і кущі їм знайомі; якого кольору були листки і трава літом, які знають лісові квіти. Вчитель встановлює час, ціль і місце проведення екскурсій, радить, як одягнутися.

Проведення екскурсії. Підходячи до лісу вчитель звертає увагу учнів на красу осіннього пейзажу, на яскраві листки дерев, на весь вид лісу. В лісі діти спостерігають листопад, прислухаються до шелесту листків під ногами.

Після короткого відпочинку вчитель проводить невелику бесіду про значення лісу в природі; потім запитує учнів, які із дерев ростуть навколо них, вони знають. Діти називають знайомі їм дерева (ялинка, сосна, береза, дуб). Вчитель пропонує розглянути березу зблизька і запитує, як діти й впізнали, що бачать на її білій корі. Пропонує зірвати листок і розглянути. Задає питання, якої він форми, кольору? Що вони побачили на його краях? Які гілки у берези?

Потім вчитель пропонує дітям стати під березою і подивитись вверх: Що ви бачите крізь листя?” (синє небо). “А тепер подивіться вниз і скажіть, що ви бачите на землі під березою? (тут росте багато різних трав’яних рослин).

Потім діти розглядають липу, і вчитель дає завдання: стати під деревом і подивитись вверх і сказати, що вони бачать. Відповідь: кріль листки липи майже нічого не видно. А що бачите на землі під липою? (Під липою трав’яних рослин дуже мало). Вияснюють, чому їх мало. (Сюди попадає мало світла). Роблять висновок: для росту кожної рослини необхідно світло.

На прикладі ялинки і сосни треба познайомити учнів з хвойними деревами. З допомогою вчителя вони встановлюють, що стовбур цих дерев прямий, у ялини темно-коричневий, у сосни – жовто-червоний, а листя схожі на голки, але у ялини вони коротші і розміщені на гілках по одній, а у сосни – попарно, вертушка у ялини гостра, а у сосни закруглена; шишки у ялини довгі, а у сосни короткі.

Діти бачать, що осінню листки на деревах втрачають зелений колір і дістають різний колір, починається листопад. Вчитель пояснює причину. Колір листя змінюється через те, що під впливом подолання і скорочення дня порушується мальовничий ефект, який дає листям зелений колір залишаються другі фарби.

Листопад також зв’язаний з підготовкою рослин до зими. Бо зимою коріння не можуть вбирати із землі воду, якщо листя залишалося б, то рослина засохла і з нього випарилась би вся вода.

На основі спостережень учні приходять до важливого висновку: в залежності від умов життя в різний час року – температура повітря, освітлення проходить зміни в життєдіяльності рослин.

В кінці бесіди про дерева вчитель питає, що є спільного між всіма деревами. (Всі дерева мають корінь, стовбур, листя, вони цвітуть і дають плоди).

Під час екскурсії в ліс треба приділити увагу естетичному вихованню учнів. Їх необхідно навчити бачити красу природи, слухати шелест листя, шум ліса, аромат хвойних дерев.

Вчитель підводить дітей до куща горіха, пропонує порівняти його з березою.

На основі порівняння учні встановлюють що дерева вищі за кущі, стовбури у них грубий, кущі не мають великого стовбура. У них багато тоненьких стовбурців.

Учні збирають різні по кольору і формі листя дерев і кущів.

Зібрав учнів на поляні, вчитель пропонує їм подивитись навкруги і сказати, які ще рослини, крім дерев і кущів, ростуть в лісі. Діти називають різні трав’яні рослини. Вчитель запитує, чим ці рослини відрізняються від дерев і кущів. Під час розмови вияснюється, що у трав’янистих рослин стебла тонкі, зелені не міцні.

Якщо діти знайдують у лісі гриби, вчитель повинен оприділити, які вони – їстівні, неїстивні чи отруйні. Велику увагу звертають на характерні ознаки отруйних грибів.

В ході екскурсії треба розказати про участь людини на життя лісу: про чищення, боротьбу з шкідниками пожарами, про розмноження лісних дерев і кущів, вирубування лісу.

Підсумки екскурсії.

Які ви знаєте дерева і кущі, які ростуть в лісі (парку)? В яких умовах краще розвивається дерево? Чим відрізняється дерево від куща? З якими трав’яними рослинами ви познайомились? Під якими деревами краще розвиваються трав’яні рослини? Чому? Яке значення має ліс для людини?

Зимова екскурсія в природу.

Ціль екскурсії: на основі спостережень розширити уявлення учнів про зміну природи зимою (стан дерев і кущів, сніговий, висоту сонця, колір неба, температуру повітря).

Спостереження: коробки, ножі, метр, термометр, бінокль, блокноти, олівці.

Підготовка вчителя до екскурсії: За декілька днів до екскурсії вчитель оприділяє в лісі (парку) об’єкти для спостереження.

Підготовка учні до екскурсії. На уроках і позашкільний час вчитель знайомить учнів з картинами видатних художників, на яких показана зимова природа. Бажано порекомендувати дітям самим найти і прочитати про зиму.

Під час короткої розмови перед екскурсією учні згадують, який був ліс осінню: що вони там бачили, які ознаки осені. Вчитель повідомляє, що вони підуть в той самий ліс і побачать, який він зимою.

Проведення екскурсій.

Під час екскурсій учні спостерігають за висотою Сонця, кольором неба, вимірюють товщину снігу в різних місцях, записуються результати вимірювання, визначають температуру повітря. Під час розмови випливає, що в різних місцях товщина снігу неоднакова.

Вчитель звертає увагу учнів на красу зимового пейзажу. Пропонує їм трохи постояти і послухати, чи шумить ліс, чи чути голоси птахів.

Продовжують спостерігати за деревами, кущами. Трав’яними рослинами.

Діти згадують, що літом дерева, кущі і трави були зеленими. Осінню листя багатьох рослин стали жовтими, оранжевими і бурими і опали. Діти відмічають, що зимою на деревах немає листя, тільки на соснах і ялинках зеленіє хвоя, а на дубах висять закручені жовто-коричневі листки.

Вчитель пояснює, що земля в лісі промерзла, коріння дерева не може вбирати із землі воду. Виконує невеликий кусок замерзлої землі, який учні повинні принести в школу. Там його потрібно положити в ящик тримати в теплому місці, поливати і вести спостереження. Через деякий час на поверхні землі появляться зелені рослини. Учні з допомогою вчителя роблять висновок, що багато трав зимою не гинуть, але не можуть рости в зв’язку з холодом.

Чому сосна і ялина зелені, якщо вони також не можуть вбирати своїм корінням, воду із замерзлої землі. Щоб діти зрозуміли, вчитель пропонує їм розглянути листя-голки цих дерев. Діти бачать, що вони дуже вузенькі, пропитані смолою. Такі листки майже не випаровують воду, і тому сосна і ялина на зиму залишаються зеленими і не сохнуть.

Треба показати учням, що деякі трав’яні рослини під снігом не замерзають і залишаються зеленими. Вчитель пропонує в деяких місцях розгребсти сніг під деревами і сказати, що вони там побачили (земні рослини і мох) чому ці рослини зелені зимою (ці рослини накриті снігом, який захищає від холоду) Під снігом температура вища, ніж температура навколишнього повітря.

В лісі завжди можна знайти пень, під корою якого живуть різні жуки. Мухи і навіть метелики. Але вони не рухаються і здаються мертвими. Вчитель пропонує покласти на долоню жука. Через декілька хвилин ін відігріється і почне рухатись. Роблять висновок, що багато комах ховається від холоду під сніг і в різні сховища, перебувають в стані оціпеніння.

Не завжди можна побачити в лісі білку, зайця. Ласку, лісову мишу, лисицю, косулю. Однак їх присутність можна оприділити по слідам. Для зайця. Наприклад, характерний є слід: спереду дві великі ямки (слід від задніх ніг) ззаду – дві маленькі (слід від передніх.

Задні ноги у зайця довші, чим передні; під час бігу він відкидає їх вперед, передні більш короткі залишаються ззаду.

Підсумки екскурсії:

Вчитель підводить учнів до висновку, що життя в природі продовжується і зимою.

В купку живої природи ставлять на вікно в банках з водою зрізані гілки дерев і кущів і спостерігають за їх розвиванням.

Добре, щоб учнів написали невеликий твір на теми: “Ліс зимою”, “дерева і кущі лісу”, “Життя під снігом”, “Ліс в зимовому вбранні”.

Весняна екскурсія на природу.

Ціль екскурсії: прослідкувати, як просинається природа ранньою весною, виховувати у учнів естетичне почуття, бережливе відношення до природи.

Спорядження: коробки, ножі, лопати, банки, олівці, блокноти.

Підготовка учнів до екскурсій: На уроках читання природознавства учні вчать вірші, читають оповідання, в яких показана природа. На уроках музики вони можуть послухати записи музики “П.І. Чайковського “Март”, “Апрель” вивчити пісні про весну, прослухати пластинку з записами голосів пташок, подивитись картини художників. На приклад, А.К.Соврасова “Грачи прилетели”, И.И. Левитана “Большая вода”, Н.Н.Громадина “Весенний день”.

Проведення екскурсії.

Екскурсію треба проводити в ясний день.

По дорозі в ліс можна побачити стаї грачів. Необхідно розказати, яку користь приносять ці птахи, який спосіб життя у них.

Учні впізнають ліс, в якому вони були осінню і зимою, зате тепер він виглядає інакше: він прозорий і де-не-де накритий ніжно-зеленим і жовтим пухом. Підійшовши ближче, діти бачать, що зелений пух – це листочки, які почали розвиватися на деревах.

В лісі вчитель проводить розмову про погоду. Діти відзначають, що сильніше гріє сонце, небо ясне, голубе. Порівнюють висоту сонця тепер, з тією, що була в цей час зимою.

Перед лісом учні бачать багато жовтих квітів, які називаються мати-й-мачуха. Вчитель пояснює чому ця рослина так називається. Чому мати-й-мачуха так рано цвіте?

Вчитель пояснює, що в корені цієї рослини є багато корисних комплектів, які відклались ще з осені. Через це ця рослина так рано цвіте. Мати-й-мачуха це лікарська рослина, її використовують при захворюваннях.

Зайшли в глибину лісу. Тут тихо вітру нема, тільки вверху колишуться вертушки древ; в лісі темніше, чи на відкритому місці, повітря вологе.

Після цього вчитель пропонує показати і назвати дерева і кущі з минулих екскурсій: береза, липа, дуб. Клен, ялина, сосна, горіх, шипшина. Приводи їх до берези, в корі якої декілька днів тому, був зроблений невеликий надріз. Із нього тече сік. Рухання соку в дереві говорить про те, що з приход теплих днів посилається поступання води із землі. Вчитель пояснює, що надрізи шкідливі для дерева. Тому пошкоджене місце необхідно акуратно змазати глиною.

Під час екскурсії учні спостерігають за комахами, які літають перед квітучими рослинами, сидять на гілках.

На дерево, яке цвіте раніше, чим другі дерева. Вчитель пропонує послідкувати за комахами, яких цікавлять квіти верби.

Діти помітили біля квітів бджіл і других комах, які збирають пильцю і нектар. На основі спостережень роблять висновок, що між рослинами і комахами існує взаємозв’язок.

В ясний весняний день самітньо оживають лісні птахи. Чути “барабанний бій” дятла, співання шпаків, зябликів. Увагу дітей може привернути пташка розміром з горобця, з красивим пір’ям: розово-червона грудка, сіро-бура спинка, зеленований хвіст, пепельно-сіра з голубим відтінком шапочка і по дві білі цятки на кожному крилі. Це зяблик. Він живиться в основному зернами трав’яних рослин. Зяблики корисні птахи. Вони знищують зерна бур’янів, шкідливих комах.

Рід деревами і біля пнів зростають високі купи. Це - мурашники. Діти розглядають мурашок. Вчитель коротко знайомить їх з життям мурашок, що лісні мурашки знищують багато шкідників лісу. Таким чином, їх треба охороняти.

Підсумки. Де ми були на екскурсії? Які зміни в природі ви побачили? Що нового дізнались?

Урок-екскурсія до річки (комплексна)

Мета: ознайомити з суттєвими ознаками осені, форма­ми поверхні суші, ґрунтами, корисними копалинами, місце­вою річкою та використанням її в народному господарстві. Виховувати бережливе ставлення до природи, раціональ­не використання її багатств. Розвивати спостережливість, уміння розкривати залежність між неживою і живою природою і діяльністю людини, розуміння прекрасного в природі.

Обладнання: рулетка, гербарна папка, копачі для вико­пування рослин, кошики для збирання корисних копалин і ґрунту, склянка, термометр, екскурсійне відерце, морилка, фотоапарат, блокноти, олівці.

Підготовка до екскурсії. Заздалегідь вчитель сам ознайомлюється з маршрутом екскурсії та місцем прове­дення її, визначає об"єкти для вивчення їх з учнями, складає план, завдання для проведення практичних робіт, добирає ігри, попереджає дітей про час виходу, радить їм, як треба одягтися і що взяти з собою. Перед виходом на екскурсію з учнями проводять бесіду. Запитання і зав­дання: як називається наша річка? Знайдіть її на карті (області, району). Звідки вона бере свій початок і куди впадає? притокою якої річки вона є? через систему яких річок її води доходять до моря?

Далі вчитель попереджає учнів, що під час екскурсії їм треба виконати кілька завдань. По дорозі до водойми провести спостереження за змінами в природі (висота Сонця, стан неба, температура повітря; визначити напря­мок вітру, які зміни відбулися в стані рослин і поведінці тварин та ін.). Крім цього, дізнатися, в якому напрямі тече річка у нашій місцевості, визначити лівий і правий береги; виміряти температуру води і порівняти з температурою повітря; визначити швидкість течії; які породи дерев ростуть на берегах; ознайомитися з рослинами у воді й на березі; провести спостереження за тваринами; зібрати різноманітний матеріал (зразки ґрунту, різні породи, рос­лини, дрібних тварин). Дізнатися, яке значення має річка в природі і народному господарстві, які корисні копалини є на місці екскурсії, як їх видобувають і використовують. Завдання розподіляють по ланках чи зірочках.

Хід екскурсії. Залежно від наявності об"єктів весь маршрут екскурсії розбивається на певні зупинки. На них вчитель зосереджує увагу учнів, організовує спостереження їх, дає пояснення і обов"язково щось розповідає, але цікаво і доступно, організовує хвилинку поезії, звертає увагу учнів на красиві краєвиди рідної природи. Можливо хтось з учнів або сам вчитель розкаже відповідний вірш і хоч ту чи іншу практичну роботу виконує одна із зірочок або ланок, а інші учні спостерігають за її роботою, але у підведенні підсумків і узагальнень беруть участь усі учні.

Бажано під час екскурсії організовувати пізнавальні ігри, збір екскурсійного і природничого матеріалу для виго­товлення різноманітних виробів. Це можуть бути: цікаві за формою і кольором частини рослин, черепашки, комахи-шкідники та ін.

Нагадати учням, що вони маленькі «дослідники» при­роди, тому треба під час екскурсії багато дізнатися у самої природи. Вона розкриває свої таємниці лише тим, хто уважний, спостережливий, трудолюбивий.

По дорозі до річки звернути увагу учнів на ознаки осені і форми поверхні суші. На зупинці провести бесіду за запитаннями: які ознаки осені ви помітили? яка причина приходу осені? чому стало холодніше? Звернути увагу учнів обов"язково на висоту Сонця на небосхилі, бо саме воно є причиною всіх явищ, які спостерігають діти в нежи­вій і живій природі. Після цього бесіду вести за спосте­реженнями в неживій і живій природі і праці людей. Це полегшує учням усвідомлення існуючих в природі взаємозв"язків між її явищами і працею людей. Запропо­нувати учням оглянути рослини. Запитати: які зміни відбулися в житті рослин? чому? що змінилося в пове­дінці комах, птахів? чому? про які ознаки осені написано в цьому вірші? Вчитель або учні декламують.

Рання осінь

Дні коротшають потроху,

вицвіта міжхмарна просинь,

В край наш з дальньої дороги

завітала рання осінь.

Понад лугом підрівняла

стрій у журавлинім клині

і вінків сплела чимало

з грон червоних на калині.

Йшла по лісу — не забула:

під пеньки грибів сипнула,

розтрусила кошик глоду –

ти не їв такого зроду!

На колгоспному роздоллі

вдень трудилась, ніч не спала:

з тракторних димків у полі

павутиннячка напряла.

В. Кочевський

Відгадайте загадку:

Дивний ключ у небі лине

Не залізний, а пташиний.

Цим ключем в осінній млі

Відлітають . (Журавлі)

Запитання: коли журавлі пролітають над нашою місце­вістю? чому? які, ще птахи відлітають? Відгадайте:

Відлітають за моря,

У краї далекі,

На будинках гнізда в"ють.

Звуть же їх . (Лелеки)

Під час екскурсії звернути увагу учнів на форми рельє­фу даної місцевості. Пояснити учням, що хоч і рівною здає­ться поверхня Землі; звичайно, крім гір і високих горбів, на ній є підвищення і зниження, зустрічаються яри, долини річок, кар"єри, де видобувають корисні копалини. Якщо є можливість показати яр, то обов"язково запропо­нувати дітям оглянути місцевість і розкрити причину утворення цього негативного явища — «рани» землі. За­питати: чому яри приносять шкоду хліборобам? (Пошкод­ження родючих ґрунтів, висушування їх, важко застосо­вувати техніку, а іноді і зовсім неможливо та ін.) Які заходи вже проведені, щоб припинити ріст яру? (Зроб­лено відводи, схили обсаджені деревами, ростуть багато­річні трави, навколо яру обробіток ґрунту ведеться гори­зонтально або зроблено тераси та ін.)

Біля яру або на урвистому березі річки провести бесіду про грунт. Запитання і завдання: зверніть увагу на розріз поверхні суші (Землі). Що ви помітили? Якого кольору розріз? Чому в ньому добре видно різні за кольо­ром шари? Розгляньте, як глибоко занурюється коріння рослин. Чому? Що відбувається з корінням після того як рослини відмирають? Хто з тварин живе в ґрунті? Яке значення їх? Під час екскурсії матеріал про утворення ґрунтів лише повторюється і закріплюється. Тут є можли­вість показати дітям основну гірську породу (пісок, глина, вапняки), на якій відбувався процес утворення ґрунту. Нагадати дітям, що цей процес дуже складний і на нього витрачається дуже багато часу — цілі тисячоліття Ось чому до ґрунтів, цієї народної «скарбниці», треба ста­витись дуже бережливо і постійно дбати всім, хто має до цього відношення, про їх раціональне використання і родючість. Від того, як будуть люди ставитись до ґрунтів, їх обробляти, залежатиме і виконання завдань щодо за­безпечення населення продовольством.

Обов"язково звернути увагу учнів на те, як використо­вуються поля, в якому вони стані, які ведуться на них роботи, і, звичайно, розповісти дітям хоч коротенько про сільські професії. Можна — провести бесіду, показати, як працює той чи інший агрегат, що цікавого в професії механізатора, які труднощі. Після цього учні виконують практичну роботу: вимірюють товщину шару ґрунту, підґрунту, беруть зразки їх.

Якщо є можливість показати учням кар"єр, де добу­вають пісок, глину, торф чи інші корисні копалини, то звернути увагу учнів не тільки на те, що кожна з копалин потрібна народному господарству, а й на те, як своєю діяльністю людина може завдати шкоди природі. Тому треба дуже економно ставитися до копалин, раціонально їх використовувати» а головне, щоб обов"язково провести рекультивацію земель, тобто виконати такі роботи, щоб земля знову була корисною людям. Там, де виник кар"єр, необхідно перетворити його на водойму, в якій можна буде розводити рибу, водоплавних птахів, хутрових звірів тощо. Доцільно в кар"єрах розбивати сади, виноградники, місця відпочинку. Запропонувати дітям на хвилиночку помріяти і уявити себе керівником. Подумати, які б роботи вони запланували, щоб місцевість стала ще кращою і да­вала користь народу. Фантазія у молодших школярів дуже різноманітна. І хтозна, може саме їм доведеться вирішувати важливі проблеми охорони навколишнього середовища. Показувати дітям і негативні явища варвар­ського ставлення до природи, зосереджувати їхню увагу на тому, як можна було запобігти лиху, що для цього необхідно зробити. Адже екологічне виховання — дуже складний і тривалий процес, і вчителю початкових класів треба починати виховувати дітей як дбайливих майбутніх господарів нашої країни.

Коли учні приходять до річки, то тут дати їм можли­вість помилуватися красивим краєвидом, сфотографувати його, зробити малюнок, провести хвилину поезії, розповісти щось цікаве про минуле річки, дати відпочити, а потім продовжити вивчення, включаючи елементи гри. Наприклад, відгадати загадки: «Один біжить, другий лежить, а третій кланяється» (вода, берег, явір). «Два брати у воду дивляться, а повік не зійдуться» (береги). Запитання на кмітливість: хто перший визначить лівий і правий берег річки? як це зробити? Давайте зробимо змагання паперових корабликів. Визначимо на березі місце старту їх, а через хвилину — місце фінішу. Вимі­рявши відстань і знаючи час, можна буде визначити швидкість течії. Кожна зірочка пускає свій човник, а переможцем буде той, хто дасть правильну відповідь.

Далі діти виконують практичні роботи на вимірювання температури води, визначають її прозорість, чистоту, чи є в ній рештки рослин, мулу, разом з вчителем називають рослини, які ростуть у воді і на березі. Про знайомі учням рослини треба дати нову інформацію, щоб збудити інтерес, навчити спостерігати, правильно використовувати тощо. Наприклад, якщо є на березі густі зарості очерету, то на нього звернути увагу дітей і розповісти їм, що ця рослина швидко розмножується не тільки насінням, а й корене­вищем (підземним стеблом). Стебла очерету використо­вують як будівельний матеріал, з нього виготовляють меблі, циновки, роблять огорожі. А яке це чудове па­ливо!

Щоб взимку в річці не гинула риба, бо в воді мало стає кисню, люди в ополонки вставляють пучки очерету. Хто догадався, чому? Виявляється, що стебло має порож­нини, через які у воду легко проникає повітря. Цим займаються любителі-рибалки і «голубі» патрулі. І ви можете взимку їм допомогти.

Продовжуючи бесіду, розповісти учням, що за квітками латаття білого можна звіряти годинник. Вони розкри­ваються вранці о 5-й годині і закриваються надвечір — о 16-й годині. Кореневище цієї рослини має багато пожив­них речовин. У заводях річок, а особливо в ставках поверхню води суцільним килимом вкриває маленька плаваюча рослина — ряска. Чи спостерігали ви, як охоче її поїдають качки? В стебельцях, які нагадують листочки, містяться вітаміни та інші поживні речовини. Висушити ряску і взимку давати тваринам дуже корисно, наприклад, кури раніше починають нестися. Майже біля води росте цінна лікарська рослина — явір. Із його кореневищ ви­готовляють ліки, які заспокоюють нервову систему, лікують шлунок, а також застосовується в парфумерії і кулінарії. Любителів збирати кореневища багато, а як було б добре, якби ще і розмножували цю рослину. Досить залишити або посадити в груп : шматочок корене­вища, як виросте нова рослина.

Звертаючи увагу учнів на луки, вчителю слід пояснити їхнє значення в народному господарстві. Запропонувати учням поміркувати над питанням: чому на луках, які-заливає вода, ростуть високі соковиті трави? (завдяки мулу, що осідає під час повені і волозі в ґрунті).

За суттєвими ознаками навчити дітей розпізнавати 4-5 лучних трав (конюшина, костриця, мишачий горошок, тимофіївка, осока). Показати на луках учням і отруйні рослини: чемерицю, жовтець, цикуту, які викликають тяж­кі захворювання у тварин. Доцільно провести кілька ігор. 1. «Дивись уважно». На траві позначити невелику діляночку. Переможець той, хто більше побачить тут рос­лин і розповість про них цікаво. 2. «Хто більше рослин визначить на дотик». По черзі з кожної зірочки одному з учнів зав"язують очі і пропонують визначити і назвати кілька рослин, які вивчалися на екскурсії. Переможець той, хто визначить більше рослин. 3. «Відгадай рослину». Вчитель або один з учнів називає кілька суттєвих ознак однієї з рослин, які ростуть поруч, а учні повинні відгадати і назвати її. Хто більше відгадає рослин, той і буде переможцем.

У бесіді учні дізнаються про пристосування рослин до життя у воді і на березі, про велике значення в народ­ному господарстві лучних трав — кормів для свійських тварин.

Ланка, відповідальна за збирання рослин, збирає і за­кладає їх у гербарну папку, їй допомагають інші учні.

З водним середовищем і рослинами пов"язане життя численних тварин. Учні ведуть спостереження за зграй­ками молоді риб, пересуванням по дну водойми жабур­ниць, поведінкою жаб, пересуванням по стеблах рослин ставковика, котушки. Ось по поверхні води, як на ковзанах, пробігла довгонога комаха — водомірка, яка нагадує павука. Чому ж вона не тоне? Дати учням можливість висловити свої думки. Уточнюючи їхні відповіді, вчитель пояснює, що у водомірки кінчики лапок, якими вона ледве торкається води, вкриті густими волосками. Це допомагає водомірці триматися на поверхні води. Підскакуючи над водою, водомірка ловить різних дрібних комах. На поверхні води крутяться, ніби танцюють жуки з чорною спинкою — вертячки. Задні лапки у них короткі, мають перетинки, якими жук як веслами гребе і тримається на воді. Очі у них ніби поділені на дві частини, і тому жуки можуть бачити здобич і вгорі і внизу. А ось на піску залишила слід жабурниця. Від інших тварин її легко відрізнити за черепашкою з двох стулок, в яких заховане м"яке тіло. Жабурниці хоч і виповзають на берег, та не надовго. Адже багато з собою води між стулок не набе­реш, а дихати треба. Зябра ,у них пристосовані вбирати розчинене у воді повітря. От і поспішають вони скоріше заповзти у воду. А перелякані волохокрильці вмить хова­ються у свій будиночок, майстерно складений з дрібних відмерлих стебел рослин. У сачок потрапляють жуки-водолюби й плавунці. Стежать діти також за польотом ненажерливих бабок, які полюють на комарів та інших комах. Яскраві квіти лучних трав своїм ароматом приваб­люють безліч бджіл, джмелів, різнобарвних метеликів. Голосно подають знак про своє перебування на луках численні коники. Чудовий краєвид водойми доповнюють водоплавні птахи — качки, гуси.

Безпосередньо на природі діти вчаться не тільки класи­фікувати тварин, а й дізнаються, що деяких з них до водойм приваблює наявність корму. Життя кожної твари­ни пов"язане з існуванням у водоймах рослин та інших тварин. Діти відкривають для себе наявність взаємозв"язку в природі, і це дуже важливо для формування наукового світогляду їх.

Підтримати інтерес у дітей до вивчення тваринного світу можна завжди, якщо розповідати їм про не відомі для них повадки тієї або іншої тварини, про її чудове пристосування до життя в певному середовищі. Напри­клад, доцільно запитати в дітей, чи спостерігали вони, як жаба полює на комах. Розповісти їм про те, що, помі­тивши комашку, вона викидає довгий язик і ловить її. Язик у жаби прикріплений до щелепи переднім кінцем, а задній — вільний та ще й липкий. Перед дощем жаби вилазять з водойм і полюють на комах, а в суху погоду сидять у воді. Як ви гадаєте, чому?

По можливості учні збирають для куточка живої природи різних тварин, щоб продовжити за ними спо­стереження, а також для виготовлення колекцій.

Наприкінці екскурсії проводять узагальнюючу бесіду за запитаннями І завданнями.

Завдання додому. Зробити малюнок за спостережен­нями на екскурсії, написати твір на тему «Екскурсія в природу», уявивши, що ви пишите лист своєму другу. Рослини покласти під прес, а тварин помістити в акваріум і тераріум, щоб вести за ними спостереження. З ґрунтів і корисних копалин будемо виготовляти колекції.

Екскурсія не буде ефективною, якщо вчитель не зверне на неї увагу дітей на уроках читання, мови, малювання, праці і, звичайно, природознавства. Вражень і екскурсій­ного матеріалу вистачить не тільки для уроків, а й для позакласної роботи. Все, що буде виготовлено учнями — малюнки, творчі роботи, унаочнення, вироби з природни­чого матеріалу, фотостенд (залучити батьків) — необхідно оцінити, використати на дитячих виставках, показати батькам. Оформлення екскурсійного матеріалу є однією з умов розвитку творчих здібностей молодших школярів, виховання їхнього естетичного смаку і працьовитості.

Запитання і завдання

1. Яку пору року ми спостерігаємо в природі? Назвіть характерні її ознаки. 2. Де бере початок і куди впадає наша річка? 3. Що характерно для місцевості, по якій тече річка? 4. Які рослини ростуть у воді і біля водойми? 3. За якими ознаками ви розпізнаєте очерет, осоку, латаття біле, конюшину? 6. Яка залежність існує між тваринами, росли­нами, що живуть у річці та на її берегах? 7. Яке значення має річка в народному господарстві? 8. Чому наша країна приділяє велику увагу охороні водойм? 9. Що робиться в нашій місцевості для того, щоб не забруднювати воду в річці і збільшити в ній запаси риби? 10. Як вико­ристовується наша річка?

Виховне значення спадщини В.Сухомлинського.

Вивчайте спостерігати, вивчайте бачити

Треба сказати, що спостереження в деяких школах розглядається, як один із видів активної роботи розумової діяльності, не як шлях розвитку розумових сил, а як засіб для ілюстрації вибраних тем, розділів. В початкових класах спостереження дитини потрібне, в екскурсіях на природі. Так, як сонце, повітря і вологість потрібні рослинам. Спостерігаючи під час екскурсії є найважливішим джерелом енергій розуму, виховання естетичних почуттів. Чим більше дитині потрібно вивчити і запам’ятати тим більше потрібно їй побачити відношення і взаємозв’язок в оточуючій природі, в праці.

Вивчаючи учнів початкової школи, вчив їх бачити в звичайному незвичайне, слухати і відкривати зв’язки відповідаючи на запитання чому? .Лютий, зимний, холод. Але ось удався сонячний день.

Ми йдемо в тихий, засипаний снігом сад. Придивіться діти, уважно до всього, що навколо вас, - бачите чи ви перші признаки весни? Дивіться, слухайте, думайте – кажу я дітям. Я бачу як придивляються діти до засніжених гілок, до кори дерев, прислухаються до звуків. Їх тішить кожне маленьке відкриття. Кожному хочеться знайти щось нове. Потім ми приходили в сад, через неділю, ще раз і ще раз через неділю – кожний різ перед допитливими дитячими очима відкривається щось нове. Навчайте спостерігати і придивлятися до навколишнього світу. Приводьте дітей на природу в ті переломні для неї моменти, періоди, коли проходять бурні зміни – пробудження життя, накопичується енергія для могутнього життєвого ривка.

Сухомлинський про естетичне виховання дітей засобами природи і мистецтва.

Найважливіше завдання естетичного виховання навчити дітей бачити красу навколишнього світу і на основі цього утверджувати прекрасне в собі. Важливу роль у системі естетичного виховання відіграють подорожі у світ краси – екскурсій, походи, спостереження, аналіз явищ природи. Ми йдемо з дітьми в поле, на луки, на берег ставка і річки, у плодовий сад – краса є скрізь, й в різні пори року – восени, взимку, навесні, влітку.

В першу осінь свого шкільного життя діти в нас проводили 1 день - зранку до ночі – у лісі, у полі, на луках.

Читали художні твори, в яки описується краса природи. Ми обираємо для читання обстановку, яка нагадує описані художні картини природи.

Для кожного року в нас відібрані твори, які ми читаємо на лоні природи.

Ми дбаємо про нагромадження в дитині естетичних вражень, розвиток в учнів творчих здібностей, вироблення вмінь і навиків до прекрасного.




 
 

Записник:
Вибранні реферати  

Рефератів в нашій базі:
Рефераты: 16675
Розділи у алфавытному порядку:
АБВГДЕЖЗ
ИЙКЛМНОП
РСТУФХЦЧ
ШЩЪЫЬЭЮЯ

 

Підказка: Природничі екскурсії, як форма організації навчального процесу | Реферат

TextReferat © 2014 - Реферати українською мовою, українські реферати на нашому сайті ви можете скачати безкоштовно, також можете перед завантаженням ознайомитись за потрібним вам рефератом. Якщо ви не можете знайти потрібний вам реферат, користуйтесь пошуком.