Головна   Додати в закладки Весільні і обрядові танці | Реферат


Реферати українською мовою | реферати на українській мові Реферати українською мовою | реферати на українській мові
 Пошук: 

 

 




Весільні і обрядові танці - Реферат


Категорія: Реферати
Розділ: Мистецтво, культура
Розмір файла: 9 Kb
Кількість завантажень:
6
Кількість переглядів:
337
Описання роботи: Реферат на тему Весільні і обрядові танці
Дивитись
Скачати


УКРАЇНСЬКИЙ ВЕСІЛЬНИЙ ТАНЕЦЬ. Це один із небагатьох танців, у якому повністю показано засобами хореографії весільний обряд, з дійовими особами, весільною атрибуцією тощо. Постановці передувала копітка експедиційна робота у селах Дніпропетровщини, зняття на плівку цікавих елементів дійства. Цей варіант записано у с.Аули, Криничанського району.

Танець складається з трьох частин: сватання, загального весільного танцю та фіналу. У першій частині маємо такі сцени: сватання, у якому беруть участь два свати та четверо бояр; приїзд молодого; вихід молодої (молода, мати, батько, дружки, дівчата); традиційний хліб-сіль, пов"язування рук молодим, подарунки нареченій; танець молодого й молодої; танець подружок з молодою; танець бояр, батька і матері, батька й свата і т.д.

Друга частина: великий весільний танець. Не перераховуватимемо усіх картин-епізодів, лише зауважимо, що часу й місця у танці знайшлося для усіх.

У фіналі весільний "поїзд" (він утворений з стрічок, подарованих молодій на святковий коровай) рухається до хати молодого, а сват запрошує всіх на весілля й разом з музиками замикає весільний "поїзд".

Лексика. У танці вперше на сцені було виконано цілий ряд трюкових рухів, комбінацій. Приміром, сцена з першим сватом, якого підіймають у повітря чотири юнаки, тримаючись лівими руками за пояс (на поясі закріплено чотири ручки) і водночас правими охоплюючи дівчат за талію, а дівчата міцно обіймають юнаків за шию - мить і дівчата та сват уже в повітрі. Виконавці рухаються по колу. Сват награє на гармошці. У танці таких трюків чимало, і всі вони добре вписались у загальний хореографічний контекст.

Окрім традиційних рухів, характерних для Центральної України (ходи; доріжки; вихиляси; найрізноманітніші присядки, причому багато віртуозних: "бочівочка"; закладка з револьтатом; "зайчик"; різновиди повзунців; стрибки через пояс тощо), деякі рухи були виконані у цьому танці вперше. Сама кількість рухів-39 - мовить про лексичне різнобарв"я.

Композиція. Крім основних композиційних побудов: кола; напівкола; горизонтальні, вертикальні лінії; каре; у найрізноманітніших варіантах вперше було використано “Хрестовини"; подвійні діагональні та горизонтальні лінії, на тлі яких виступали ті чи інші персонажі та солісти. У подальшому ці прийоми увійшли до композиційних побудов, особливо за постановок масових композицій на великих конах, стадіонах.

Музика. Розмір 2/4; темпи від величних, широких до грайливо-стрімких, граціозних. Створена К.Домінченом та А.Заболотним.

Виконання. Заслужений самодіяльний ансамбль танцю України "Дніпро" (м.Дніпродзержинськ) представив танець у і Москві 1957 р. на 6 Всесвітньому фестивалі молоді та студентів в постановці К.Василенка й одержав золоті медалі Міжнародного Всесоюзного художнього конкурсів. За виконання ролі першого свата окремим рішенням журі Олексія Матвєєва персонально нагороджено золотою медаллю з присвоєнням звання лауреата Міжнародного конкурсу. (У подальшому О. Матвєєв очолив згаданий колектив).

Запис цього танцю неодноразово перевидавався в Україні, Росії, Канаді.

ПОДІЛЬСЬКА КУПАЛЬНИЦЯ. Сюжетний танець - гра, побудований на купальських обрядах, що побутують на Поділлі, неабияку роль в ньому відіграють елементи акторської гри, а також танцювальні приспівки - триндички. Так, під час збирання квітів на купальські вінки дівчина - солістка звертається до дощика, приспівуючи та виголошуючи текст речитативом:

Іди, іди , дощик рясненький,

Покропи травицю - муравицю .

Вийди, вийди, козак молоденький,

Винеси нам купальницю!

Козак виносить деревце, а дівчата його заквітчують, появляються хлопці:

Гей ви, дівчата, Йвана - Йвана,

Чом ваша верба ще не вбрана?

Гей, виходьте на вулицю

Та й вибирати купальницю.

Дівчата відповідають:

А наші хлопці - недбайливці

Не вирубали купальниці.

Якби вони рано встали,

Та й купалу вирубали.

Хлопці вигукують:

Го - ов!!!

Гей, дівчата-чарівниці,

Просим вас на вечорниці!!!

Цікава й форма переклику на початку вже власне танцю. Хлопці - до дівчат:

Біля річки, біля млина

Забивали хлопці клина.

А дівчата, присідаючи, запитують: " А як?" Хлопці відповідають: " Ось так ! ", ілюструючи свої слова синкопованим притулом.

У подальшому молодь весело танцює польки у парах навколо купальниці, час від часу вигукуючи триндички - і так до фіналу.

У фіналі юнаки підходять до купальниці, забирають вінки своїх суджених і, повертаючись до дівчат, надівають їм на голови вінки. Музика уповільнюється. Соліст та солістка виходять з купальницею уперед, і всі разом (дівчата попереду) прямують до лівих лаштунків.

Соліст на паузі вигукує:

Топити купальницю, топити!".

Хлопці хором: "Топити!"

Дівчата, вклонившись деревцю, співають:

"Гей, на Йвана, на Купала."

Як солістка виносить Купалу за лаштунки, знову лунає весела полька і, продовжуючи танок, виконавці залишають "лужок".

Лексика. Тинок; бігунець; невеликі кроки - стрибочки; біг з високим підняттям ноги вгору - уперед; доріжка; доріжка з опорною лівою ногою; доріжка з дробіткою; зворотна доріжка; упадання з поворотом; дрібушечки; вибиванці; синкоповані притупи; синкопована підкуйка з подвійним вибиванцем; кружальце; різноманітні ходи польки (хід польки з винесенням робочої ноги уперед); полька у повороті; полька з ноги на ногу; подільський вихилясник у повітрі з угинанням; подільський кабріоль з подвійним притулом; присядки тощо.

Відмітимо, що, незважаючи на виконання польки, навіть перелічені рухи (а їх у танці налічується 30) дають уявлення про класичне багатство танцю.

Композиція. Найрізноманітніші варіанти кола (жіноче-внутрішнє, чоловіче-зовнішнє); коло у парах; півколо; два півкола (жіноче, чоловіче), діагоналі тощо.

Музика. Розміри залежно від дії: 2/4; 4/4; 6/8; 6/4.

На основі народних мелодій чудову музику написав Чуприна.

Виконання. Вперше цей номер поставлено 1985 р. на семінарі української хореографії у Форт - Капел (Саскачевань, Канада), після появи запису 1988 р. танець широко виконується самодіяльними колективами України.

КУПАЛЬСЬКІ РОЗВАГИ. Сценічна хореографічна композиція, поставлена на основі народних обрядів, ігор, забав, купальських традицій.

У зв"язку з тим, що в кінці 50-х років цей обряд у Центральній Україні майже не виконувався, постановник методом рекреації включив до танцю основні елементи купальської обрядовості, тому композиція й складається з 4-х взаємопов"язаних сценічною дією частин: парубоцькі ігри та забави, Маренонька, вогнище, запальний танок. Не подаючи змісту цього танцю, відзначимо, що у ньому вперше на українському кону було продемонстровано поетичну красу свята Купайла з усіма притаманними йому атрибуціями.

Так, у першій частині ми спостерігаємо, як вправно парубки майструють з дротів опудало-Купайло, одягають його, кабак замість голови і потопляють його у річці, а потім грають у "чагарди", "биток", "гилки". Захопившись грою, переможці злітають на спини переможених і зникають за лаштунками.

Стрімка мелодія, під яку розважались парубки, поступово згасає.

Тепер господині вигону - дівчата. Вони виконують навколо купальські ритуали з вінками, що закінчуються несподівано: в однієї з дівчат віночок не полинув за водою а зупинився на ній. Подружки втішають її: буде у неї суджений, але він і з"являється перед дівчиною, а за ним - химерні потвори, чудовиська - це перевдягнені парубки, жартуючи, лякають дівчат. Ті, наполохані, збиваються до центру галявини (кону). Настає горобина ніч. Парубки смолоскипами "підпалюють" ватру, утворену з учасників, яка своїм полум"ям освітлює річку. Велика ватра поступово перетворюється на звичайне багаття. Розпочинаються завзятті змагання - хто найвище і найкраще перестрибне через вогонь.

Світає. Зітліло багаття. Як гімн сонцю, виконується! життєдайний гопак.

Лексика. Використовується майже весь арсенал рухів! Центральної України, елементів ігор, які у поєднанні зі акторською грою перетворюються на танцювальні рухи.

Композиція. Кожна частина танцю має свою побудову. Перша - ігри, асиметричні побудови, що поєднуються з традиційними діагональними, ключовими тощо. У другій частині - "Мареноньці" - колові хороводи; у третій - "Вогнище" - дія акцентується відповідно у центрі кону, звідси й композиційні спрямування рухів-стрибків виконавців від різних лаштунків. У четвертій частині - найрізноманітніші гопакові структури: горизонтальні, вертикальні, діагональні лінії, півкола, кола тощо.

Музика. Розміри 2/4; 3/8; темпи від помірних - до стрімких. Характер найрізноманітніший - від іронічного, жартівливого, грайливо-задирикуватого до ліричного ("Маренонька"), соло дівчат у загальному танці.

Музична обробка народних мелодій А.Заболотного та В.Перепечкіна.

Виконання. Заслужений самодіяльний ансамбль танцю України "Дніпро" (м.Дніпродзержинськ). Уперше виконано Н на Декаді української літератури і мистецтва у Москві.

- Запис танцю здійснено К. Василенком і видано у зб.: "Золоті зерна" видавництвом "Молодь" 1963 р.





 
 

Записник:
Вибранні реферати  

Рефератів в нашій базі:
Рефераты: 16675
Розділи у алфавытному порядку:
АБВГДЕЖЗ
ИЙКЛМНОП
РСТУФХЦЧ
ШЩЪЫЬЭЮЯ

 

Підказка: Весільні і обрядові танці | Реферат

TextReferat © 2014 - Реферати українською мовою, українські реферати на нашому сайті ви можете скачати безкоштовно, також можете перед завантаженням ознайомитись за потрібним вам рефератом. Якщо ви не можете знайти потрібний вам реферат, користуйтесь пошуком.