Головна   Додати в закладки Туберкульоз | Реферат


Реферати українською мовою | реферати на українській мові Реферати українською мовою | реферати на українській мові
 Пошук: 

 

 




Туберкульоз - Реферат


Категорія: Реферати
Розділ: Медицина
Розмір файла: 9 Kb
Кількість завантажень:
658
Кількість переглядів:
13898
Описання роботи: Реферат на тему Туберкульоз
Дивитись
Скачати


“Туберкульоз” (tyberculosis) – хронічне захворювання у дітей і дорослих, збудником якого є туберкульозна паличка.

Збудник туберкульозу був відкритий у 1882 р. Робертом Ком, належить до мікобактерій. Мікобактерії мають вигляд тонких, іноді зігнутих, зернистих або гомогенних паличок. Головне джерело зараження – хвора на туберкульоз людина.

Шляхи зараження:

Аерогенний шлях спостерігається у 90-95% випадків. Мікобактерії потрапляють у дихальні шляхи з краплинами слизу, харкотинням або пилом.

Аліментарний шлях зараження пов’язаний із вживанням харчових продуктів від тварин, хворих на туберкульоз, використання інфікованої їжі, посуду, через молоко хворої матері.

Контактний шлях проникнення мікобактерій можливий у людей, які доглядають хворих тварин або працюють із зараженим матеріалом від хворих, коли збудник захворювання проникає безпосередньо через пошкоджену шкіру або кон’юктиву. Рідко вхідними воротами туберкульозу можуть бути мигдалики, слизова оболонка очей та статевих органів.

Внутрішньоутробне зараження туберкульозом зустрічається при генералізованих формах захворювання та пошкодженні плаценти під час пологів при аспірації новонароджених навколоплідних вод. Усунення спадкового туберкульозу не доведено.

Чинники, що сприяють виникненню захворювання.

Головну роль у виникнення туберкульозної інфекції має зниження імунітету, а також такі чинники:

- несприятливі умови життя;

- несприятливі кліматичні умови (сирість);

- переохолодження;

- часті захворювання верхніх дихальних шляхів.

Особливості перебігу туберкульозу у дітей:

У дитячому віці найчастіше розвиваються форми первинного туберкульозу, який має свої характерні риси:

1) високу сенсибілізацію всіх тканин до мікобактерії туберкульозу;

2) схильність до генералізації процесу всіма шляхами, особливо гематогенним і лімфогенним.

3) Майже постійне залучення в процес лімфатичної системи, а також серозних оболонок.

4) Схильність лімфатичних вузлів до казеозу.

Дитина стає дратівливою, млявою, вередливою, швидко втомлюється, втрачає апетит, худне, починає відставати у фізичному розвитку, з’являється tо 37-38оС.

Вторинний туберкульоз виникає внаслідок ерогенної реінфекції і екзогенної суперінфекції.

Ураження туберкульозом кісток і суглобів, очей, шкіри зумовлюється гіперергічним станом організму.

Профілактика туберкульозу:

Основні заходи профілактики спрямовані на підвищення життєвого рівня населення. Забезпечення житловою площею і створення культурно-освітніх закладів, розвиток спорту, мережі санаторіїв, захист водоймищ і атмосфери від забруднення токсичними речовинами.

Вживають широкі загальнооздоровчі заходи в дитячих колективах і сім’ях, мета яких полягає у зміцненні імунної реактивності хворої дитини. Поліпшення її побутових умов, ізоляції від хворих на туберкульоз.

Профілактичні заходи включають раннє виявлення інфіко­ваних і хворих дітей, оберігання їх від контактної додаткової інфекції, організацію диспансерного спостереження за хвори­ми які інфіковані туберкульозом, і контактними.

Специфічна профілактика, туберкульозу полягає у проведенні специфічної вакцинації БЦЖ і хіміопрофілактики. Вакцина­ція БЦЖ здійснюється дітям 4—7-денного віку в пологовому відділенні.

Протипоказаннями до вакцинації є виражені клі­нічні симптоми родової травми, диспепсія, шкірні захворювання, отит, грип, пневмонія, різка жовтяниця, недоношеність з масою меншою за 2500 г. Захворюваність на ту­беркульоз серед вакцинованих дітей у 8—10 разів нижча, ніж серед нещеплених. В основі протитуберкульозної вакцинації лежить набутий імунітет. Імунологічна перебудова організму внаслідок вакцинації БЦЖ супроводжується появою позитивної туберкулінової проби.

Ревакцинації підлягають усі клінічне здорові неінфіковані — діти у віці 7, 12 і 17 років і вакциновані діти при відсутності поствакцинального рубчика, 3 метою відбору дітей і підлітків для ревакцинації БІДЖ проводять пробу Манту з 2 ТО.

При негативному результаті або інфільтраті не більше 4 мм у діаметрі здійснюють ревакцинацію. Проміжок між пробою і ревакцинацією повинен становити не менше 3 діб і не більше 2 тижнів. Інші профілактичні щеплення можна проводити з ін­тегралом у 2 міс (до і після специфічної ревакцинації).

Протипоказаннями до ревакцинації є позитив­на внутрішвьошкірна проба Манту (інфільтрат 5 мм і більше), захворювання на-туберкульоз, гострі і хронічні інфекційні проце­си, включаючи період реконвалесценції, не менше ,2, міс після зникнення клінічних симптомів, шкірні захворювання, схильність до кровоточивості (ревматизм у гострій і підгострій фазах, бронхіальна астма та інші алергічні стани, спазмофілія, харчова ідіосинкразія, перенесений енцефаліт, медангіт, епілепсія, гіпо­трофія II—III ступеня).

Після ревакцинації місцеві патологічні реакції можливі про­тягом першого тижня після щеплення, розвивається пустула, іно­ді некроз з серозно-гнійним виділенням. Місцеві реакції за­знають зворотного розвитку протягом 3—4 міс, залишаючи після себе рубчик або пігментацію.

Протягом 2 міс дитина, вакцинована внаслідок туберкульоз­них контактів, повинна бути ізольована від хворих, що виділяють мікобактерії. Дітям, які народилися від хворих на туберкульоз матерів, треба зробити вакцинацію з наступним роз"єднанням їх на 3—12 міс.

Другим методом специфічної профілактики туберкульозу у дітей є хіміопрофілактика — призначення туберкулостатичних препаратів здоровим дітям, щоб запобігти захворювання на ту­беркульоз. Вона не потрібна дітям безпосередньо після вакцинації.

Важливе значення в боротьбі з дитячим туберкульозом має санітарно-освітня робота, якою повинен керувати протитубер­кульозний диспансер спільно з дитячими поліклінічними відді­леннями. Роботою з раннього виявлення і оздоровлення туберку­льозних вогнищ, Б яких проживають діти, керує педіатр-фтизіатр. Питання актуальності протитуберкульозних заходів, їхні конкретні завдання повинні знайти широке висвітлення в бесідах, лекціях, виступах по радіо, телебаченню, в пресі. В профілактиці туберкульозу у дітей велике значення мають загальнооздоровчі заходи, спрямовані на підвищення імунної реактивності організ­му. Серед них провідна роль належить організації правильного режиму дня і харчування дитини. Проведенню загартовувальних процедур, заняттям фізкультурою і спортом. Поліпшення соціально-побутових умов і культурного рівня населення, удосконалення терапевтичних і педіатричних заходів сприяють ліквідації туберкульозу як масою інфекційного захворювання.

Неспецифічна профілактика:

- підвищення імунітету дітей;

- запобігання частим захворюванням верхніх дихальних шляхів;

- поліпшення умов життя та економічного стану населення;

- своєчасне виявлення та ефективне лікування інфікованих туберкульозом.

Потрібно щоб не було скупчення людей.

Кожного дня потрібно провітрювати кімнату, розкривати штори, щоб проміняти сонця освітлювану кімнату, перебувати на свіжому повітрі, раціональне харчування.

Лікування туберкульозу.

Лікування хворих на туберкульоз повинно бути комплекс­ним, патогенетичне обгрунтованим, тривалим (до повного виду­жання). За принципом етапного спостереження — стаціонар, санаторій, диспансер.)

Лікування туберкульозу у дітей включає такі заходи: 1) виведення хворої дитини із несприятливих умов навколишнього середовища, ізоляція від тих, хто виділяє мікобактерії; 2) засто­сування загальнозміцнювальних гіпосенсибілізуючих засобів; 3) загартовування дитини в період реконвалесценції (затихан­ня патологічного процесу).

Максимальне перебування хворого туберкульозом на свіжому повітрі — основний фактор загального терапевтичного впливу. Охолоджене повітря поліпшує апетит, самопочуття, настрій, веде до зменшення кашлю і кращого виділення харкотиння. В осін­ньо-зимовий період хворі повинні перебувати на свіжому повіт­рі не менш як 4—5 год.

Водні процедури (обтирання, обливана тощо) стимулюють процеси обміну, тонізують нервову систему.)Щоденні обливання починають при температурі води 35 °С, поступово знижуючи її щодня на "1—"2 ° до 20 °С і нижче (залежно від індивідуальної витривалості дитини). У період загострення і в ослаблених хворих обливання замінюють обтиранням з негайним обсушуванням і розтиранням.

(Повітряні і сонячні ванни показані при загальному доброму самопочутті, нормальних температурі тіла і гемограмі.

Правильне харчування — одна з головних умов успішного лікування хворого на туберкульоз. Денний раціон повинен ста­новити для школярів 13398 кДж (3200 ккал), з них 15—20 % білків (до 100 г), стільки ж жирів і 300—400г вуглеводів, для дошкільнят —7536 кДж (1800 ккал), для підлітків 16747 кДж (до 4000 ккал), тобто перевищувати вікову норму на 15—20 %. Рекомендуються сиропи шипшини, чорної смородини, нату­ральні соки, пивні дріжджі. Доцільним є 4—5-разове приймання їжі. Ранній сніданок повинен становити 20 %, легкий другий сніданок—10—15, обід—40, підвечірок—10, вечеря — 20 % енергетичної цінності.

Навчання хворих на туберкульоз у лісових школах і школах-інтернатах здійснює спеціально підготовлений медико-педагогічний персоналом.





 




 

Записник:
Вибранні реферати  

Рефератів в нашій базі:
Рефераты: 16675
Розділи у алфавытному порядку:
АБВГДЕЖЗ
ИЙКЛМНОП
РСТУФХЦЧ
ШЩЪЫЬЭЮЯ

 

Підказка: Туберкульоз | Реферат

TextReferat © 2019 - Реферати українською мовою, українські реферати на нашому сайті ви можете скачати безкоштовно, також можете перед завантаженням ознайомитись за потрібним вам рефератом. Якщо ви не можете знайти потрібний вам реферат, користуйтесь пошуком.