Головна   Додати в закладки Антибіотики та їх біологічна активність | Реферат


Реферати українською мовою | реферати на українській мові Реферати українською мовою | реферати на українській мові
 Пошук: 

 

 




Антибіотики та їх біологічна активність - Реферат


Категорія: Реферати
Розділ: Медицина
Розмір файла: 8 Kb
Кількість завантажень:
6
Кількість переглядів:
577
Описання роботи: Реферат на тему Антибіотики та їх біологічна активність
Дивитись
Скачати


Історія антибіотиків почалася з відкриття зробленого англійським вченим-бактеріологом Олександром Флемінгом.

Антибіотики – специфічні продукти життєдіяльності деяких видів грибів, що чи затримують цілком придушують ріст інших видом мікроорганізмів. У перекладі з грецького означає «проти життя». Отже, антибіотики – це речовини, що володіють токсичною дією їхніх продуцентів, що володіють токсичною властивістю стосовно інших мікроорганізмів. Тому антибіотики можна вважати токсинами бактерій і інших мікроорганізмів.

Поняття антибіотиків не точно тому що відомі багато антибіотиків що володіють токсичною дією на організм людини і тварин.

Утворення антибіотиків є однієї з форм прояву антогонізму. По спектрі дії на визначені види мікроорганізмів розрізняють антибіотики широкого спектру дії на грампозитивні і грамнегативні, кислотностійкі види бактерій, міцеліальних грибів, дріжджів, актиноміцетів, збудників захворювань людини, тварин, рослин, а так само антибіотики вірусів і кліток злоякісних пухлин. Антибіотики вузького спектра дії роблять гальмуюче чи згубна дія тільки на визначені чи види групи мікроорганізмів.

Ґрунт є не тільки резервуаром, але і місцеперебуванням грибів. У зв"язку зі зміною сполуки грибів, у залежності від типу ґрунту, географічного положення, сполуки фаз росту рослинності і багатьох інших факторів відповідно змінюється число видів грибів і активність утворення ними антибіотиків у ґрунті. Утворення антибіотиків грибами, як і іншими організмами, має еволюційно пристосований характер і тісно зв"язаний із загальними процесами метаболізму грибів у природі і при культивуванні. Стабільність утворення їх, утворених різними видами грибів, неоднакова, наприклад, патулін, утворений грибами серії Penecillium urticae, утвориться більш стабільно, чим пеніцилін, що має порівняно вузьке коло дії, але в теж час пеніцилін більш широко розповсюджений у природі. Це дозволяє припустити, що в збереженні обмежено розповсюджених видів утворення антибіотиків відіграє визначену роль у біології грибів. Припустимо й інше припущення, що утворення антибіотиків широко розповсюдженими видами грибів, що володіють вузьким спектром дії, може бути корисно грибу у визначених екологічних умовах, при поразці визначених субстратів. Виникнення здатності антибіотикоутворення і ролі утворених антибіотиків у біології видів – продуцентів – у природі обумовлено багатьма факторами і біологічними особливостями грибів продуцентів. З іншого боку, велика пластичність грибів і мінливість процесів їхнього метаболізму в залежності від умов культивування дозволяє направлено регулювати біосинтез визначених антибіотиків, що нерідко в природних умовах не утворюються.

Антибіотики в залежності від концентрації можуть затримувати ріст чуттєвих мікроорганізмів (бактеріостатична дія), викликати їх загибель (бактерицидна дія) чи розчиняти їх (літична дія). Різні антибіотики специфічно інгібують визначені метаболічні процеси мікробної клітки – синтез ланок клітинної стінки (пеніцилін, цефалороспорин), порушують функцію клітинної мембрани (ністатин, граміцидин), обмін РНК (актиноміцин, стрептоміцин), обмін ДНК (актидіон, гризеофульвін), синтез білка (оксистрептоміцин), дихання (патулин), окисного фосфорування і багатьох інших біохімічних процесів в організмі.

Ці речовини належать до вторинних мета­болітів, їх біосинтез не зв"язаний з ростом мік­роорганізмів і вони не є життєво необхідними. Вони утворюються тільки при певних умовах для забезпечення їх продуцентів в умовах конкуренції. Деякі з них можуть виконувати низку фізіологічних функцій в організмі.

Наріжний камінь у справі виділення і застосування антибіотиків у медицині заклав О.Флемінг, який у 1929 р. відкрив у культурі гриба Penicillium notatum антибіотичну речовину — пеніцилін. Проте ще наприкінці XIX ст. Л. Пастер та 1.1. Мечников відмічали, що де­які мікроби можуть бути дійовими для боротьби з патогенними та ін­шими бактеріями, а у 1872 р. російські дослідники О.Г.Полотебнов і В.А.Манасеїн вперше використали лікувальні властивості зеленої цвілі (Penicillium).

У 1943 р. З.Ваксман виділив з актиноміцетів високоактивний антибіотик стрептоміцин, який виявився дуже цінним для лікування туберкульозу. Російські вчені Г.Ф.Гаузе, З.В.Єрмольєва, М.О.Красильников та інші відкрили антибіотики граміцидин С, аль­боміцин, бацитрацин, екмолін тощо. Продуцентами антибіотиків є бактерії (граміцидин, бацитрацин, едеїн, тиротрицин, субтилін та інші), актиноміцети (стрептоміцин, тетрацикліни, мономіцин, лево­міцетин, ністатин тощо), гриби (пеніцилін, цефалоспорини, грізео-фульвін, мікроцид, фумагілін та інші). Продуцентом останнього є плісневий гриб Aspergillus fumigatus. Інший представник роду Aspergillus — A. flavus — синтезує аспергілову і оксіаспергілову кис­лоти, які володіють широким спектром антимікробної дії. За даними В.В.Смірнової та співавторів (2000), бацили (B.subtilis і B.polymyxa) є продуцентами пептидних антибіотиків — мерсацидину, кристеніну, гавасерину, поліміксину та ін. Виявлено також, що A. flavus є проду­центом афлотоксинів. До антибіотиків тваринного походження на­лежать: лізоцим, еритрин, інтерферони тощо. Серед антибіотиків рослинного походження найпоширенішими є аліцин, аренарин, берберин, іманін, рафанін (див. далі про фітонциди).

Характерною властивістю антибіотиків є вибірковість їхньої дії щодо мікробів: кожен впливає тільки на певні види, тобто характе­ризується специфічним антимікробним спектром дії. Одні антибіо­тики зумовлюють бактеріостатичну або фунгістатичну дію (затримка розмноження, пригнічення життєдіяльності), інші, виявляючи бак­терицидний і фунгіцидний вплив, спричинюють загибель певних ви­дів бактерій і грибів. Особливо ефективними є беталактамні антибіо­тики.

Механізм дії антибіотиків ще недостатньо вивчено. Вважають, що пеніциліни гальмують певні етапи синтезу пептидоглікану клі­тинної стінки прокаріотів. Тільки мікоплазми і архебактерії не чут­ливі до пеніциліну, оскільки у них немає муреїну. Дуже важливою особливістю антибіотиків є те, що вони можуть бути токсичними відносно чутливих до них мікробів і водночас малотоксичними для організму людини і тварин.

Відкриття і впровадження у промислове виробництво антибіоти­ків є одним із великих досягнень науки другої половини XX ст., оскільки це відіграло вирішальну роль у створенні сучасної мікробіо­логічної промисловості, яка грунтується на мікробіологічному син­тезі. Розробка методів селекції продуцентів і технології виробництва антибіотиків дозволила розвинути на промисловій основі виробниц­тво білка, амінокислот, ферментів, вітамінів та багатьох інших цін­них продуктів. І цим закладено основи біотехнології.

Цитрин – одноосновна кислота, що є кисневмісним гетероциклічною сполукою, має вид золотавих кристалів. Він затримує ріст головним чином грампозитивних і кислотостійких бактерій. Згубно діє на Staph. Aureus, Basillus anthracis, Vibro cholerae, Mycobacterium tuberculosis, затримує ріст Streptococcus pyogenes, малочутливі до нього Salmonela entiritides, E. Coli, Shig dusenteriae, Salm. Thyphimurinum.

Пеніциліни – сильні одноосновні карбоксильні кислоти, які містять гамма-лактамтитіазолідинові кільце з різними бічними радикалами. До пеніциліну чуттєві головним чином грампозитивні гнійні бактерії Стафілококи, Стрептококи, деякі спороутворюючі Бацили. Стійкі до пеніциліну грамозаперечувальні і кислотостійкі бактерії, гриби, риккетсии, віруси.

Нотаин. Нотаин має широкий спектр дії як на грампозитивні так і на грамзаперечувальні бактерії, роблячи бактерицидну дію. Антибактеріальна дія його виявляється при значно більшій щільності бактерій у середовищі, ніж в інших антибіотиків.

Гризеофульвін. Гризеофульвін володіє характерною фізіологічною дією на гриби, клітинні оболонки в який міститься хітин, викликає їхнє скручування і зупинку росту, має антигрибні властивості, роблячи фунгістатичну дію на численні види зигоміцетів, сумчастих (крім дріжджів), базидіальних і недосконалих грибів при низьких концентраціях. Вважається практично нетоксичним для рослинних і живих тканин. Швидко всмоктується коренями рослин, акумулюючи в тканинах.

Використана література:

1. Гудзь С.П. та ін. Основи мікробіології. – К., 1991.

2. Векірчик К.М. Мікробіологія з основами вірусології: Підручник. – К.: Либідь, 2001.





 




 

Записник:
Вибранні реферати  

Рефератів в нашій базі:
Рефераты: 16675
Розділи у алфавытному порядку:
АБВГДЕЖЗ
ИЙКЛМНОП
РСТУФХЦЧ
ШЩЪЫЬЭЮЯ

 

Підказка: Антибіотики та їх біологічна активність | Реферат

TextReferat © 2019 - Реферати українською мовою, українські реферати на нашому сайті ви можете скачати безкоштовно, також можете перед завантаженням ознайомитись за потрібним вам рефератом. Якщо ви не можете знайти потрібний вам реферат, користуйтесь пошуком.