Головна   Додати в закладки Обслуговування обладнання | Реферат


Реферати українською мовою | реферати на українській мові Реферати українською мовою | реферати на українській мові
 Пошук: 

 

 




Обслуговування обладнання - Реферат


Категорія: Реферати
Розділ: БЖД, охорона праці, валеологія
Розмір файла: 43 Kb
Кількість завантажень:
6
Кількість переглядів:
373
Описання роботи: Реферат на тему Обслуговування обладнання
Дивитись
Скачати


На кожному постійному робочому місці повинні бути вироб­ ничі і посадові інструкції та інструкції з охорони праці в обсязі, що є обо­ в"язковим для даної посади або професії.

Перед початком проведення робіт необхідно перевірити вико­ нання вимог підрозділу 5.4 цих Правил, що стосуються наступної роботи. У разі невиконання цих вимог і незабезпечення працівників необхідним спецодягом, спецвзуттям і засобами індивідуального захисту, працівники не мають права розпочинати роботу — незалежно від того, хто дав їм вка­ зівку на її виконання.

У разі появи у процесі проведення роботи будь-якої небезпеки пра­цівники повинні припинити роботу і повідомити про це керівника робіт. Продовжувати роботу дозволяється тільки після усунення виявлених по­рушень.

Обходити та оглядати обладнання дозволяється тільки після отримання дозволу від оперативних працівників, які ведуть режим роботи цього обладнання.

Перебування працівників поблизу люків, лазів, водовказівних стекол, а також біля запірної, регулювальної та запобіжної арматури і флан­ цевих з"єднань трубопроводів, що перебувають під тиском, дозволяється тільки у разі виробничої необхідності.

Не дозволяється ходити по трубопроводах, а також по конст­ рукціях і перекриттях, що не призначені для проходу по них, а також спи­ ратись і ставати на огородження площадок.

Під час пуску, обпресування та випробовування обладнання і трубопроводів під тиском поблизу них дозволяється перебувати тільки працівникам, які безпосередньо проводять ці роботи.

.Під час проведення гідравлічного випробування обладнання у разі підвищення тиску до випробувального перебування працівників на цьому обладнанні заборонено.

Дозволяється проводити огляд зварних швів випробовуваних трубо­проводів і обладнання тільки після зниження випробувального тиску до робочого — без простукування зварних швів.

Працівники, які не беруть участі у проведенні розшлаковування та обдування котла, продування нижніх точок, а також у разі несталих та аварійних режимів повинні бути виведені у безпечне місце.

Працівники будь-якого цеху у разі виявлення свищів у паропро­ водах, камерах, колекторах та трубах котла, що не обігріваються, живиль­ них трубопроводах і корпусах арматури тощо повинні негайно повідоми­ ти про це начальника зміни цеху (блока, району) і керівника (виконавця) робіт — для вжиття необхідних заходів.

Небезпечну зону слід обгородити і вивісити застережні знаки безпеки "Обережно! Небезпечна зона", а біля входу до Неї — заборонний знак без­пеки "Вхід (прохід) заборонено".

Заборонено проводити пуск, випробування і короткочасну ро­ боту механізмів або пристроїв за відсутності огороджень або у разі їхньо­ го несправного стану. Заборонено також прибирати поблизу механізмів, які не мають запобіжних огороджень.

Під час чищення, прибирання і змащування обертових або ру­ хомих частин механізмів не дозволяється перелазити через огородження або просовувати за них руки; не дозволяється також намотувати на руку або пальці обтиральний матеріал — під час обтирання зовнішньої поверхні працюючих механізмів.

Як обтиральні матеріали слід використовувати бавовняні або лляні ганчірки.

Надягати і знімати рушійні паси, а також підсипати каніфоль та інші матеріали дід паси і стрічки конвеєрів дозволяється тільки після повного зупинення обладнання.

В газонебезпечних зонах металеві частини механізмів з пасовими при­водами, де можлива поява статичної електрики, повинні бути заземлені.

Поправляти на ходу рушійні паси, зупиняти вручну обертові і рухомі механізми заборонено.

Перед кожним пусковим пристроєм (крім пристроїв дистанцій­ ного керування) електродвигунів напругою більше 1000 В, а також електро­ двигунів напругою до 1000 В, якщо вони установлені в приміщеннях з підви­ щеною небезпекою або особливо небезпечних, повинні бути діелектричні килими, а у сирих приміщеннях — ізолювальні підставки.

Брати в руки, торкатись обірваних, завислих, оголених, з по­ шкодженою ізоляцією проводів або струмопровідних предметів (дротів, труб, тросів, мокрих вірьовок тощо), що стикаються з цими проводами, а також наступати на проводи, що лежать на землі чи підлозі, заборонено.

Обладнання, що експлуатується, повинно бути справним і не мати несправних або вимкнених пристроїв аварійного вимикання, блоку­ вань, захистів та сигналізації.

У разі виникнення у роботі обладнання режиму, який може спричини­ти нещасний випадок (гідроудари, несталий топковий режим, неприпус­тимо високу вібрацію, свищі тощо) слід ужити заходів щодо створення безпечних умов праці працівників згідно з вимогами виробничих та проти-аварійних інструкцій.

Обладнання дозволяється ремонтувати тільки за умови вико­ нання технічних заходів, що унеможливлюють його помилкове введення в дію (пуск двигуна, подавання пари або води тощо), а також самочинне переміщування або рух.

Після закінчення очищення або ремонту обладнання слід перекона­тись у тому, що в ньому не залишились працівники і будь-які сторонні пред­мети.

Капітальні й середні ремонти обладнання слід проводити за проектом проведення робіт (далі — ППР) або технологічною документа-

цією (технологічними картами, інструкціями та технічними умовами на ремонт), що містять конкретні вимоги безпеки праці під час підготовки до роботи та у процесі її проведення.

У ППР повинні бути визначені такі вимоги:

- забезпечення монтажної технологічності конструкцій та обладнання;

- безпечне розміщування машин і механізмів;

- місця і засоби кріплення страхувальних канатів і запобіжних поясів під час проведення робіт на висоті;

- забезпечення засобами контейнеризації і тари для переміщування поштучних і сипких матеріалів;

- забезпечення вантажозахватними пристроями (вантажними стропа­ ми, траверсами, монтажними захватами) з урахуванням маси й габаритів вантажу, що переміщується, умов стропування і монтажу;

- забезпечення засобами тимчасового закріплення елементів, що роз­ бираються, під час проведення демонтажу конструкцій;

- необхідність улаштування захисних перекриттів або козирків під час проведення суміщених робіт по одній вертикалі.

Крім того, в ППР повинні зазначатись:

- номенклатура пристроїв, приладів і засобів індивідуального і колек­ тивного захисту працівників;

- засоби підмощування, що призначені для виконання даного виду робіт або даної операції;

- шляхи й засоби піднімання працівників на робочі місця.

У виробничих приміщеннях допустима найвища температура повітря у робочій зоні в теплу пору року не повинна перевищувати:

а) на постійних робочих місцях:

- плюс 28 °С — у разі виконання легких робіт;

- плюс 27 °С — у разі виконання робіт середньої важкості;

б) на тимчасових робочих місцях:

- плюс ЗО °С — у разі виконання легких робіт;

- плюс 29 °С — у разі виконання робіт середньої важкості.

За необхідності виконання робіт поблизу гарячих частин об­ ладнання і неможливості забезпечення зазначених у пункті 4.4.18 цих Пра­ вил граничних температур, працівники повинні бути захищені від можли­ вого перегрівання шляхом застосування таких запобіжних заходів, як: по­ вітряне душування, примусова вентиляція, місцеве кондиціонування по­ вітря, використання термозахисних костюмів та інших засобів індивіду­ ального захисту, а також регламентація часу роботи та відпочинку.

Під час проведення ремонтних робіт, пов"язаних з монтажем або демонтажем обладнання та трубопроводів, а також із заміною елементів обладнання, слід виконувати передбачену ППР або технологічною кар­ тою послідовність операцій щодо забезпечення стійкості елементів облад­ нання, що залишились або щойно установлюються, і запобігання падінню його демонтованих частин.

Збіг болтових отворів під час збирання фланцевих з"єднань слід перевіряти за допомогою ломів або оправок.

Для відмивання і знежирювання деталей і обладнання слід ви­ користовувати пожежобезпечні технічні мийні засоби. Ці роботи заборо­ няється виконувати із застосуванням легкозаймистих речовин (гасу, бен­ зину, бензолу, ацетону тощо), а також хлорпохідних вуглеводнів (трихло- ретилену, дихлоретану тощо).

У виняткових випадках із дотриманням необхідних заходів пожежної безпеки допускається використовувати розміщені в закритій тарі з матері­алу, що не б"ється, горючі рідини (розчинники, бензин тощо) у кількостях, необхідних для разового використання, але не більше 1 л.

Відігрівати замерзлі трубопроводи горючих, вибухонебезпеч­ них і шкідливих речовин, а також їхню арматуру необхідно вологою па­ рою або гарячою водою. Ці роботи не дозволяється виконувати із застосу­ ванням джерела тепла з відкритим вогнем.

Місця, небезпечні для проходу або перебування в них пішоходів, слід обгородити і вивісити застережні знаки безпеки згідно з табл. 4.1.

Очищення світильників і замінювання перегорілих електроламп, розміщених на висоті до 2,5 м, повинні виконувати працівники техноло­ гічних цехів, які мають групу з електробезпеки не нижче II, — за умови забезпечення зручного і безпечного доступу до світильників.

Замінювати плавкі вставки, оглядати і ремонтувати освітлювальну мережу, а також замінювати лампи і очищувати світильники на висоті по­над 2,5 м повинні працівники електричного цеху.

Обслуговувати вибухозахищене електрообладнання повинні праців­ники, які пройшли спеціальне навчання і перевірку знань.

У місцях, що не мають стаціонарного освітлення, обслугову­ вання обладнання повинно здійснюватись із застосуванням достатньої кількості справних переносних акумуляторних ліхтарів та електричних світильників із захисною сіткою навколо лампи. Ці ліхтарі та світильники повинні передаватись по зміні.

Переносні ручні електричні світильники в приміщеннях з підви­ щеною небезпекою і в особливо небезпечних приміщеннях повинні живи­ тись від мережі напругою до 42 В, а за особливо несприятливих умов, коли загроза ураження електричним струмом посилюється тіснотою, незруч­ ністю виконання роботи, можливим торканням працівника до металевих заземлених елементів, — напругою до 12 В.

У приміщеннях без підвищеної небезпеки дозволяється користуватись переносними електричними світильниками напругою 220 В.

Механізоване навантажування, розвантажування та переміщуван­ня вантажів

. Навантажувально-розвантажувальні роботи, як правило, слід проводити механізованим способом за допомогою підіймально-транспорт­ного обладнання або засобів малої механізації.

Пульт керування стаціонарним дефектоскопом необхідно розміщува­ти поза робочою камерою, в якій не слід установлювати обладнання, що не використовується у виробничому процесі.

Усі двері робочої камери повинні мати блокування з механіз­ мом переміщування джерел випромінювання.

Сигналізація про положення джерела випромінювання повинна ви­водитись на пульт керування дефектоскопом і світлове табло над вхідни­ми дверима у робочу камеру. Проводити виробничий процес з несправни­ми блокуванням і сигналізацією заборонено.

У разі використання стаціонарних установок із спрямованим пучком випромінювання пучок слід направляти переважно у бік землі — у разі розміщення на першому поверсі, а якщо це неможливо, — на зовнішній бік приміщення, що не має вікон і забезпечує захист від випромінювання.

Радіаційний контроль в пультовій і приміщеннях, суміжних з робочою камерою, у разі використання стаціонарних дефектоскопів пови­ нен полягати у вимірюванні потужності експозиційних доз випромінювання і (або) густини потоків швидких нейтронів від радіаційних головок. По­ тужність експозиційних доз випромінювання та густина потоків швидких нейтронів від джерел випромінювання повинні бути безпечними відповід­ но до Норм радіаційної безпеки України (НРБУ-97) та Норм радіаційної безпеки України (доповнення: Радіаційний захист від джерел потенційно­ го опромінення) (НРБУ-97/Д-2000).

Робочу частину стаціонарних апаратів і установок з відкритим або з необмеженим за напрямком пучком випромінювання слід розміщува­ ти в окремому приміщенні — переважно в окремому будинку або окремому крилі будинку; матеріал і товщина стін, підлоги, стелі такого приміщення за будь-яких положень радіоактивного джерела і напрямків пучка повинні за­ безпечувати послаблення первинного і розсіяного випромінювання у су­ міжних приміщеннях і на території підприємства до допустимих значень згідно з вимогами Норм радіаційної безпеки України (НРБУ-97).

На поверхні радіаційної головки, контейнера, зовнішньої упа­ ковки транспортного пакувального комплекту і на зовнішніх дверях схо­ вищ слід наносити знаки радіаційної небезпеки.

Під час роботи обладнання з джерелами іонізуючого випромі­ нювання про всі випадки невідповідності індивідуальних засобів захисту вимогам, які до них висуваються, кожен працівник повинен доповісти своє­ му безпосередньому керівникові (працівникові, який відповідає за експлу­ атацію обладнання з джерелом іонізуючого випромінювання).

у 4.10. Проведення робіт у резервуарах та підземних спорудах. Газоне­безпечні роботи

Організація і проведення газонебезпечних робіт у резервуарах та підземних спорудах повинні відповідати вимогам розділів 1, 4, 6, 7 Пра­вил безпеки систем газопостачання України.

Безпосередньо перед спусканням у резервуар, підземну спору­ ду, перед тим, як увійти у газонебезпечне приміщення, необхідно перевіри­ ти в них вміст небезпечних і шкідливих речовин у повітрі робочої зони і достатність кисню (вміст кисню повинен бути понад 20 % від об"єму).

Аналіз повітряного середовища слід проводити щодня перед почат­ком проведення робіт.

Необхідність контролю повітря робочої зони у газонебезпечному при­міщенні або газонебезпечній підземній споруді .в період проведення робіт повинен визначати керівник робіт.

Газонебезпечні роботи слід проводити під безпосереднім наглядом керівника робіт.

Характеристика вибухонебезпечних і шкідливих газів, що най­ частіше трапляються у підземних спорудах, наведена у додатку 2 до цих Правил.

Працівники цеху (району,цільниці) повинні знати перелік га­ зонебезпечних підземних споруд, зазначених у пункті 4.1.30 цих Правил.

Ці споруди необхідно зазначати на технологічній схемі і маршрутній карті; вони повинні мати пофарбовані люки (рекомендується другу криш­ку люка або його циліндричну частину фарбувати у жовтий колір)".

Для визначення стану повітряного середовища у резервуарі, підземній споруді, газонебезпечному приміщенні, допускаються працівни­ ки, які пройшли навчання, вміють користуватись засобами вимірювань для контролю небезпечних і шкідливих речовин і мають у посвідченні відпо­ відний запис на право виконання таких робіт.

4.10.6. Відбирати проби для аналізу повітряного середовища слід за допомогою шланга, який опускається в отвір люка резервуара, підземної споруди або установлюється у напіввідчинені двері газонебезпечного при­ міщення.

Кінець шланга слід опускати на відстань від рівня підлоги (дна резер­вуара) не більше їм — у разі відбирання проби з нижньої частини підзем­ної споруди або резервуара, в якому може бути виявлена шкідлива речо­вина, важча за повітря, та на 20-30 см — у разі відбирання проби з його верхньої частини, в якій може бути виявлена шкідлива речовина з меншою щільністю, ніж повітря.

Спускатись у резервуари та підземні споруди і входити у газо­ небезпечні приміщення для відбирання проб повітря заборонено.

До початку і під час проведення робіт у резервуарі, підземній споруді, газонебезпечному приміщенні необхідно забезпечити природну або примусову вентиляцію їх.

Природну вентиляцію камер і каналів слід створювати відкриванням не менше двох люків з установленням біля них спеціальних козирків, що спрямовують повітряні потоки.

Примусову вентиляцію слід проводити за наявності у повітрі резерву­ара, підземної споруди або іншого газонебезпечного приміщення шкідли­вих речовин або за температури повітря у ньому понад плюс ЗО °С.

Для створення примусової вентиляції можна використовувати венти­лятори або компресори, які повністю замінюють повітря у підземній спо­руді або резервуарі протягом 10-15 хв. Шланг вентилятора, опущений у підземну споруду, не повинен доходити до рівня підлоги на 20-25 см.

Якщо природна або примусова вентиляція не забезпечує повного ви­далення, небезпечних або шкідливих речовин, спускатись у резервуар, підземну споруду, входити в газонебезпечне приміщення дозволяється тільки у шланговому або киснеізолювальному протигазі, рятувальному поясі з прикріпленою до нього рятувальною вірьовкою, другий кінець якої повинен бути в руках наглядача.

Проводити вентиляцію резервуарів, підземних споруд, газоне­ безпечних приміщень за допомогою кисню заборонено.

В обох напрямках руху транспорту на відстані 10-15 м від відкритих люків підземних споруд, розміщених на проїзній частині доро­ ги, слід установити застережний дорожній знак. За населеними пунктами на відстані понад 50 м від місця проведення робіт з боку руху транспорту додатково слід виставити застережний дорожній знак. Місце проведення робіт необхідно обгородити. Обгороджену зону взимку слід очищувати від снігу, льоду і посипати піском.

Вночі й у разі недостатньої видимості застережні дорожні знаки та огородження біля місця проведення робіт мають бути освітлені лампами напругою до 42 В.

Під час перерви в роботі, після закінчення робочого дня або після за­кінчення роботи залишати огородження і відкриті люки на проїзній час­тині дороги заборонено.

Під час проведення робіт у підземній споруді, розташованій поза проїзною частиною дороги, як огородження, які повинні стояти протягом усього часу проведення робіт в цій споруді, слід використовувати пере­носні Перед допуском працівників до проведення робіт усередині резервуарів, підземних споруд необхідно вивести з роботи і відділити заг лушками трубопроводи, через які можливе попадання вибухонебезпечних, пожежонебезпечних, агресивних та отруйних речовин. Відключальну ар­ матуру слід закривати. Вентилі відкритих дренажів, з"єднаних з атмосфе­ рою, повинні бути відкриті. З електроприводів арматури та електричних кіл їхнього керування слід зняти напругу. Штурвали (маховики) неелскт- рифікованої арматури необхідно заблокувати ланцюгами або іншими при­ стосуваннями і замкнути на замок. На перекритій запірній арматурі необ­ хідно вивісити заборонні знаки безпеки "Не відкривати! Працюють люди".

Під час відкривання люка резервуара, підземної споруди слід стояти з навітряного боку (спиною або боком до вітру).

Тривалість перебування працівників у резервуарі, підземній споруді, газонебезпечному приміщенні, а також тривалість відпочинку (з виходом із цих об"єктів) залежно від умов і характеру роботи повинен виз­ начати керівник робіт.

Працювати в резервуарі чи підземній споруді за температури . повітря вище зазначеної у пункті 4.4.18 цих Правил допускається тільки у разі виникнення аварії, — якщо вона загрожує життю працівників, може спричинити руйнування обладнання тощо, — з дозволу керівника робіт і під його безпосереднім керівництвом. Таку роботу дозволяється викону­ вати лише за умови обов"язкового вжиття необхідних заходів щодо захис­ ту працівників від можливого перегрівання та опіків: робота повинна ви­ конуватись в теплому спецодязі, а за наявності в підземній споруді або ре­ зервуарі рідкого середовища — також з використанням гумового взуття: режим роботи і відпочинку в цьому разі визначає керівник робіт.

Заборонено перебувати всередині резервуара чи підземної спо­ руди за температури повітря понад плюс 50 °С (температура повітря ви­ мірюється на відстані 0,7 м від стінки резервуара (підземної споруди)), а також за наявності в них води, нагрітої до температури понад плюс 45 °С. За температури води менше плюс 45 °С рівень води над підлогою не пови­ нен перевищувати 200 мм.

За наявності пари в резервуарі чи підземній споруді працівники по­винні перебувати в них у шланговому або киснеізолювальному протигазі, рятувальному поясі з рятувальною вірьовкою.

Для виконання робіт усередині газонебезпечного резервуара (приміщення, підземної споруди тощо) повинна призначатись бригада не менше ніж з трьох працівників, які заздалегідь повинні бути проінструкто­ вані про порядок проведення роботи та можливу небезпеку під час її вико­ нання, а також повинна бути перевірена правильність їхніх дій на робочо­ му місці.

Один із членів бригади повинен працювати всередині резервуара, а двоє інших членів бригади (наглядачі) повинні стояти зверху біля люка або дверей газонебезпечного приміщення і стежити за роботою працівни­ка, який виконує роботу всередині резервуару, і за станом повітрозабірно-го патрубка шлангового протигазу.

Один із наглядачів повинен тримати в руках кінець рятувальної вірьов­ки, а другий її кінець повинен бути прикріплений до рятувального пояса працівника, який перебуває всередині резервуара.

Наглядач повинен відпускати або натягувати рятувальну вірьовку і шланг лише за сигналом працівника, який виконує роботу в резервуарі. Другий наглядач повинен бути з надягненим рятувальним поясом і мати при собі шланговий протигаз у положенні "наготові".

Якщо в діях працівника, який виконує роботу всередині резервуара, з"явились ознаки нездужання, намагання зняти протигаз тощо, а також у разі виникнення інших небезпечних непередбачених обставин, роботу слід негайно припинити, а працівника з резервуару евакуювати.

Працювати всередині резервуара повинен тільки один працівник. У разі необхідності проведення робіт всередині резервуара двома працівни­ками слід призначити ще одного наглядача та передбачити заходи щодо одночасного надання допомоги обом цим працівникам.

Наглядачі не мають права відлучатись від люка резервуара чи підземної споруди і відволікатись на інші роботи доти, доки там перебуває працівник.

Під час проведення робіт у глибокій і довгій підземній споруді, коли зоровий нагляд за працівником, який виконує в ній роботу, підтримувати неможливо, з ним слід організувати радіозв"язок, зв"язок по телефону або за допомогою загальноприйнятих сигналів.

У разі потреби до потерпілого може спуститись лише один із нагля­дачів в попередньо надягнених протигазі та рятувальному поясі, передач-ши кінець рятувальної вірьовки іншому наглядачеві, який повинен зали­шитись біля люка або дверей газонебезпечного резервуара чи підземної споруди.

Перед початком проведення робіт необхідно перевірити справ­ ність протигаза і шлангів.

Герметичність протигаза і шланга перевіряється затискуванням рукою кінця шланга в надягненому протигазі. Якщо в такому положенні дихати неможливо, то протигаз справний.

У протигаза з примусовим подаванням повітря необхідно перевірити також справність повітродувки і роботу її приводів.

Перед спусканням у газонебезпечний резервуар, газонебезпеч­ ну підземну споруду, а також перед тим, як увійти в газонебезпечне при­ міщення, гофрований шланг, що підводить повітря до дихального клапа­ на маски протигаза, необхідно закріпити на поясному ремені.

Повітрозабірні патрубки протигаза слід розміщувати з навітреного боку від місця виділення або місця можливого виділення шкідливих речо­вин і укріплювати таким чином, щоб не допустити засмоктування пилу з поверхні грунту.

За відсутності примусового подавання повітря за допомогою венти­лятора довжина шланга має бути менше 15 м, а у разі примусового пода­вання — менше 40 м. Шланг не повинен мати різких перегинів або чим-небудь затискуватись.

Аналіз повітря у підземній споруді або резервуарі слід прово­дити газоаналізатором вибухозахищеного типу, а за його відсутності — відбиранням проби повітря і аналізу його поза спорудою чи резервуаром.

Під час проведення робіт усередині газонебезпечного резер­ вуара, газонебезпечної підземної споруди або газонебезпечного приміщен­ ня слід обов"язково застосовувати рятувальні пояси і рятувальні вірьовки.

Рятувальні пояси повинні мати наплічні ремені з боку спини з кільцем на їхньому перетині для кріплення рятувальної вірьовки.

Рятувальний пояс слід підганяти таким чином, щоб кільце було не нижче лопаток.

Під час проведення газонебезпечних робіт слід дотримуватись таких вимог:

- як переносне джерело світла слід використовувати акумуляторні ліхтарі тільки у вибухозахищеному виконанні або світильники напругою ло12 В, які живляться від трансформатора із заземленою вторинною об­моткою, установленого поза газонебезпечним резервуаром, газонебезпеч­ною підземною спорудою або газонебезпечним приміщенням (застосуван­ня автотрансформаторів для живлення переносних світильників заборо­нено). Заборонено також вмикати і вимикати світильники у газонебезпеч­них місцях, а також використовувати відкритий вогонь. Апаратуру керу­вання освітленням і вентиляцією необхідно винести за межі газонебезпеч­ного приміщення;

- інструмент повинен бути виготовлений з кольорового металу, який не дає іскроутворення. Допускається використання інструменту з чорного металу — за умови, що його робоча частина ретельно змащена густим мастилом;

- використовувати електродрилі та інші електрифіковані інструмен­ ти, а також пристосування, що дають іскріння, заборонено;

- взуття працівників повинно бути без сталевих підківок і цвяхів, у противному разі слід взувати калоші.

Для зв"язку наглядача з працівником, який перебуває у під­земній споруді, за допомогою рятувальної вірьовки слід використовувати таку сигналізацію:

- один ривок рятувальної вірьовки працівника, який виконує роботу у споруді (резервуарі), означає "Підтягуй шланг і вірьовку". У цьому разі підтягувати їх треба після подавання наглядачем сигналу (одного ривка) і отримання відповідного сигналу з газонебезпечної підземної споруди (ре­ зервуара) у вигляді одного ривка. Якщо відповідь не отримано, необхідно витягувати з газонебезпечної підземної споруди не тільки шланг і вірьов­ ку, а й працівника; у цьому разі можливо, що ривок трапився через падін­ ня працівника;

-два ривки означають "Спусти шланг і вірьовку". Такий сигнал по­дає працівник, який перебуває у газонебезпечній підземній споруді (резер­вуарі), коли йому треба здійснити переміщення;

- три ривки означають "Усе в порядку".

Рятувальну вірьовку і шланг повинен тягти працівник, який перебу­ває у газонебезпечній підземній споруді (резервуарі). Тому наглядач пови­нен так тримати вірьовку і шланг, щоб не заважати їхньому переміщуван­ню і не давати можливості їм падати. Як тільки працівник, який виконує роботу у споруді (резервуарі), перестав пересуватись, він повинен подати сигнал — три ривки, що означає "Усе в порядку". Наглядач, не отримав­ши сигнал після зупинення руху вірьовки і шланга, повинен запросити працівника, який перебуває у споруді (резервуарі), одним ривком, на який піп повинен отримати відповідь трьома ривками;

- неодноразові ривки рятувальної вірьовки, що подає наглядач, озна­ чають, що працівник, який перебуває у газонебезпечній підземній споруді (резервуарі), повинен підійти до люка або піднятись на поверхню. Такі самі сигнали, що подає працівник, який перебуває всередині резервуара, озна­ чають вимогу витягувати його з резервуару.

Наглядачі повинні розміщуватись з навітряного боку, періо­ дично упевнюватись у самопочутті працівника, який перебуває всередині резервуара, за його сигналом опускати і витягувати назовні рятувальну вірьовку і шланг.

У разі нанесення на внутрішні поверхні підземних споруд (ре­ зервуарів) захисних покриттів, що супроводжується виділенням шкідли­ вих і вибухонебезпечних речовин, слід передбачати примусове видалення цих речовин.

Під час виконання робіт у киснеізолювальному протигазі не­ обхідно стежити, щоб залишковий тиск кисню в балоні протигаза був до­ статній для забезпечення повернення працівника, який виконує роботу в протигазі, від місця проведення робіт до незагазованої зони.

Кришки підземних люків необхідно відкривати і закривати за допомогою спеціальних гаків завдовжки понад 500 мм; виконувати ці опе­ рації безпосередньо руками, гайковими ключами або іншими, не призна­ ченими для цього, предметами заборонено.

Перед тим, як закривати люки після закінчення роботи, керів­ ник і виконавець робіт повинні перевірити, чи не залишився випадково все­ редині підземної споруди (резервуара) хто-небудь з працівників, а також чи не залишились забуті там матеріали, інструменти та інші сторонні предмети.

Після закінчення робіт у підземній споруді (резервуарі) всі люки по­винні бути закриті.

Обслуговування теплообмінних апаратів та трубопроводів

Організацію виконання робіт з обслуговування теплообмінних апаратів і трубопроводів слід проводити відповідно до вимог Правил бу­ дови та безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском, затвер­ джених наказом Держнаглядохоронпраці України від 18.10.94, № 104, та Правил будови і безпечної експлуатації трубопроводів пари та гарячої води, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України від 08.09.98, № 177, зареєстрованих в Мін"юсті України 07.10.98 за № 636/3076.

Заборонено експлуатувати теплообмінні апарати після закін­ чення терміну чергового інспекторського огляду або у разі виявлення де­ фектів, що можуть спричинити порушення надійної і безпечної роботи, а також у разі відсутності і несправності елементів їхнього захисту і регуля­ торів рівня. Про виявлені дефекти та несправності слід зробити запис у паспорті теплообмінного апарата із зазначенням причини заборони його експлуатації.

Усі трубопроводи і теплообмінні апарати повинні мати у верхніх точках повітряні клапани, а в нижніх точках і застійних зонах — дренажні пристрої, що сполучаються безпосередньо з атмосферою.

Заборонено під час роботи теплообмінного апарата проводи­ ти його ремонт або виконувати роботи, пов"язані з ліквідацією нещіль- ностей з"єднань окремих елементів апарата, що перебувають підтиском, за винятком випадків, зазначених у пункті 4.11.14 цих Правил.

Справність запобіжних клапанів, манометрів та іншої армату­ ри теплообмінного апарата повинні перевіряти працівники, що їх обслу­ говують, відповідно до інструкції з обслуговування теплообмінних апа­ ратів.

Теплообмінний апарат або ділянку трубопроводу, що підляга­ ють ремонту, необхідно перекрити як з боку суміжних теплопроводів і об­ ладнання, так і з боку дренажних і обвідних ліній, — щоб уникнути попа­ дання в них пари або гарячої води.

Дренажні лінії і повітряні клапани, що сполучаються безпосередньо з атмосферою, повинні бути відкриті.

Виводити з роботи для ремонту або для внутрішнього огляду теплообмінні апарати і ділянки трубопроводу, що від"єднується від діючо­ го обладнання, необхідно двома послідовно установленими засувками, між якими повинен бути дренажний пристрій, що сполучається безпосередньо і атмосферою.

"Допускається однією засувкою виводити з дії теплообмінний апарат або ділянку трубопроводу з тиском до 6 МПа (60 кгс/см~); у цьому разі не повинно бути виходу пари в атмосферу крізь дренаж, який відкрито на час ремонту або внутрішнього огляду на виведеній з роботі ділянці.

У разі проведення робіт усередині теплообмінного апарата або трубо­проводу і якщо арматура трубопроводу, що виводиться з дії, фланцева, необхідно обов"язково перекрити арматуру й установити заглушку. Тов­щина заглушки повинна відповідати параметрам робочого середовища. Для полегшення перевірки встановлення заглушок останні повинні мати добре видимі хвостовики.

З теплообмінних апаратів і трубопроводів, виведених з роботи для ремонту, слід зняти тиск і звільнити їх від пари і води. З електропри­ водів вимикальної арматури необхідно зняти напругу, а з мережі живлен­ ня електроприводів — запобіжники. Цю арматуру необхідно закрити. Вен­ тилі відкритих дренажів, що сполучаються безпосередньо з атмосферою, необхідно відкрити. Вентилі дренажів закритого типу після дренування теплообмінного апарата (трубопроводу) повинні бути закриті; між запір­ ною арматурою і теплообмінним апаратом (трубопроводом) повинна бути арматура, що безпосередньо сполучається з атмосферою. Неелектрифіко- гіана вимикальна арматура і вентилі дренажів необхідно заблокувати лан­ цюгами або іншими пристосуваннями і замкнути на замки. Виконання заз­ начених вимог обов"язкове на трубопроводах з установленою заглушкою.

На вентилях, засувках вимикальної арматури слід вивішувати забо­ронні знаки безпеки "Не відкривати! Працюють люди"; на вентилях відкри­тих дренажів — "Не закривати! Працюють люди"; на ключах керування електроприводами вимикальної арматури - "Не вмикати! Працюють Іюди"; на місці проведення робіт — настановчий знак "Працювати тут!".

Розпочинати ремонт апаратів і трубопроводів, що не мають дренажів і повітряних клапанів, а також за наявності надлишкового тиску в них за­боронено.

Дренування води і пароводяної суміші слід проводити через спускову арматуру.

Якщо під час допуску виник сумнів у тому, що, внаслідок засмічення лінії дренажу, вода із виведеного у ремонт трубопроводу повністю не ви­далена, розпочинати ремонтні роботи заборонено.

Засувки і вентилі необхідно відкривати і закривати тільки із застосуванням важелів, передбачених інструкцією з експлуатації армату­ ри; не дозволяється для подовження плеча рукоятки або маховика викори­ стовувати випадкові предмети.

Для проведення ремонтних робіт на одному з підігрівників високого тиску за груповою схемою їхнього увімкнення необхідно вимк­ нути всю групу підігрівників.

Під час відгвинчування болтів фланцевих з"єднань трубопро­ водів послаблювати болти слід обережно, — щоб запобігти можливому викиданню пароводяної суміші у разі неповного дренування трубопрово­ ду. Крім цього, необхідно запобігти випаданню із фланців металевих про­ кладок і вимірювальних шайб і падінню їх униз — шляхом відгородження розташованих нижче ділянок, улаштування настилів, установлення піддонів тощо.

Дозволяється відключати однією засувкою (без установлення заглушок) теплообмінні апарати на тих потоках, де робочий тиск не пере­ вищує атмосферний і температура теплоносія менїие плюс 45 °С.

У разі виведення у ремонт обладнання з вибухонебезпечними, отруйними і агресивними речовинами, це обладнання необхідно вивести з дії, спорожнити, очистити (промити, продути) і відділити заглушками від діючого обладнання — незалежно від тиску і температури речовин, що транспортуються.

Під час випробовування і прогрівання трубопроводів пари і води дозволяється підтягувати:

- болти фланцевих з"єднань — за надлишкового тиску до 0,5 МПа (5 кгс/см2);

- сальники сталевих компенсаторів та сальники арматури — за тиску до 1,2 МПа (12 кгс/см2); сальники слід підтягувати обережно, — щоб не зірвати болти.

Якщо застосовуються спеціальні пристосування, сальники дозволяєть­ся підтягувати у разі тиску до 6 МПа (60 кгс/см2) — за розпорядженням і під керівництвом працівника, який віддав розпорядження на проведення цієї роботи.

Добивання сальників компенсаторів і арматури дозволяється виконувати у разі надлишкового тиску в трубопроводах до 0,02 МПа (0,2 кгс/см2) і за температури теплоносія до плюс 45 °С.

Замінювати сальникову набивку компенсаторів дозволяється тільки після повного спорожнення трубопроводу.

Підтягувати нарізне з"єднання сальника арматури або флан­ цеве з"єднання слід поступово, по черзі, з діаметрально протилежних боків;

у цьому разі працівник повинен стояти збоку від можливого викидання струменя води або пари.

Розпочинати ремонт арматури на трубопроводах пари і гаря­ чої води, яка не має або має нечітку технологічну нумерацію, заборонено.

Штуцери контрольно-вимірювальної апаратури слід підтягу­ вати, якщо тиск не перевищує 0,3 МПа (3 кгс/см2), — тільки гайковими ключами, розмір яких відповідає граням елементів, що підтягуються, - щоб запобігти пошкодженню штуцерів; застосовувати для виконання цієї роботи інші ключі, а також подовжувальні важелі заборонено.

Перед тим, як розпочати підтягування штуцерів, слід перевірити стан видимої частини різі, — особливо на штуцерах повітряних клапанів.

Під час підтягування нарізного з"єднання працівник повинен стояти з протилежного боку від струменя води або пари, які можуть з"явитись у разі зривання різі.

Прогрівання і пуск паропроводів слід виконувати згідно з- місцевою інструкцією або за спеціальною програмою.

Під час прогрівання паропроводу спочатку слід відкривати дренажі, потім поступово і обережно байпаси (парові вентилі). У разі ви­ никнення гідравлічних ударів прогрівання необхідно припинити до повного зникнення їх і вжити заходів щодо усунення причин, що викликали ці удари.

Перед прогріванням паропроводу під час пуску теплової ме­ режі додатково необхідно перекрити конденсаційні горшки.

У разі засмічення проходу дренажного штуцера під час про­ грівання або підвищення тиску в паропроводі штуцер необхідно продути Швидким закриванням та відкриванням вентиля.

Якщо засмічення проходу дренажного штуцера неможливо усунути продуванням, слід повністю перекрити паропровід і прочистити дренаж­ний штуцер.

Працівник, який продуває дренажний штуцер, повинен стояти з боку, протилежного виходу конденсату або пари, і виконувати цю роботу в ру­кавицях.

Продування паропроводів необхідно виконувати згідно з інструкцією, затвердженою керівником монтажної, ремонтної або пуско­ налагоджувальної організації (дільниці) і узгодженою з керівником підприє­ мства (цеху).

Тимчасові трубопроводи, спеціально прокладені для продування па­ропроводів, не повинні торкатись дерев"яних конструкцій, — щоб запобіг­ти виникненню пожежі. Вони повинні лежати вільно, з урахуванням тепло­вих подовжень, і не передавати надмірних зусиль на перекриття та інші конструкції.

У місцях обслуговування тимчасовий трубопровід повинен покрива­тись ізоляцією. Опору для кінцевої частини труби, що виходить за межі споруди, слід надійно закріплювати. Місце випускання пари необхідно вибирати таким чином, щоб у небезпечній зоні не було механізмів, облад­нання га людей.

Для регулювання продування на початку ділянки паропроводу, що підлягає продуванню, слід установити парову засувку. Перед початком продування увесь паропровід необхідно покрити тепловою ізоляцією, а нерухомі опори — надійно закріпити. Тимчасові засоби підмощування біля паропроводу необхідно демонтувати.

Безпосередньо перед початком продування дренажі повинні бути за­криті, — щоб уникнути засмічування. Відкривати парову засувку слід поступово.

З появою ознак гідравлічних ударів слід негайно припинити подаван­ня пари у паропровід і повністю відкрити всі дренажі.

Працівники, які беруть участь у продуванні паропроводів, повинні наглядати за його станом, а також за станом рухомих опор і підвісок.

Територію у місці виходу випускної труби тимчасового трубопрово­ду, прокладеного для продування паропроводу, необхідно обгородити і на її межі виставити наглядачів.

Працівники, які беруть участь у продуванні паропроводу, повинні користуватись протишумними навушниками.

4.12. Ремонт обертових механізмів

Підготовка до ремонту обертових механізмів повинна прово­ дитись згідно з умовами виконання робіт, зазначеними у наряді. У цьому разі механізм необхідно зупинити, напругу з електродвигуна механізму і електроприводів арматури зняти.

Якщо робота на механізмі пов"язана з можливим торканням до його обертових частин, кабель живлення електродвигуна слід заземлювати відповідно до вимог Правил безпечної експлуатації електроустановок, зат­верджених наказом Держнаглядохоронпраці України від 06.10.97, № 257, зареєстрованих в Мін"юсті України 13.01.98 за № 11/2451, зі змінами та доповненнями, затвердженими наказом Держнаглядохоронпраці України від 25.02.2000, № 26 і зареєстрованими в Мін"юсті України 06.04.2000 за №213/4434.

Якщо робота на механізмі не пов"язана з торканням до обертових час­тин механізму, заземлювати кабельну лінію не потрібно.

У разі одночасного проведення робіт на обертовому механізмі і на електродвигуні муфту необхідно розчепити. Цю роботу необхідно вико­нувати за нарядом на ремонт обертового механізму.

Штурвали приводів керування арматурою слід замкнути на-замок з допомогою ланцюгів або інших пристроїв і пристосувань.

На виведених з роботи приводах і пусковому пристрої механізму слід вивішувати знаки безпеки про заборону подавання напруги і оперування запірною арматурою, а на місці проведення робіт — настановчий знак без­пеки "Працювати тут!".

Під час виведення у ремонт обертових механізмів з електро­ приводом знімати напругу з електродвигуна і електроприводів арматури повинні працівники електричного цеху.

Під час пробного увімкнення або балансування обертового механізму необхідно оперувати кнопкою аварійного вимикання електро­ двигуна механізму.

Біля кнопки аварійного вимикання повинен стояти спеціально при­значений працівник, який за сигналом керівника робіт повинен негайно вимкнути механізм.

Перед пуском обертового механізму, у тому числі й перед про­ веденням його випробування, слід скласти муфту зчеплення, установити всі огородження рухомих частин, зняти знаки безпеки, прибрати інстру­ мент, матеріали та вивести працівників з місця проведення робіт.

Керівник робіт повинен здати наряд начальнику зміни цеху. У разі виконання роботи за проміжним нарядом його необхідно здати працівни­ку, який видав наряд.

Після проведення випробувань механізму, у разі виникнення необхід­ності продовження робіт на ньому, робоче місце знову повинно готува­тись згідно з умовами виконання робіт, що передбачені нарядом.

Під час балансування ротора обертового механізму установ­ лювати балансувальні вантажі дозволяється тільки після його закріплен­ ня, — що унеможливлює обертання ротора.

Перед проведенням статичного балансування роторів димососів або вентиляторів на спеціальних балансувальних верстатах необхідно ус­ тановлювати упори, — щоб перешкодити падінню ротора.

Проводити роботи всередині вентилятора, димососа дозво­ ляється тільки після перекривання низхідного газоходу міцним настилом та вжиття заходів, що унеможливлюють обертання ротора.

Пристосування, що використовуються для виймання роторів тягодуттьових машин, повинні відповідати вимогам нормативних доку­ ментів заводів-виробників тепломеханічного обладнання.

Із зони, де проводять виймання ротора тягодуттьових машин, необ­хідно вивести працівників.

Ремонтні роботи на тягодуттьових машинах на висоті понад 1,3 м необхідно проводити з риштувань та помостів.

Під час замінювання броні і наплавлюваиня лопаток тягодут­ тьових машин кришки корпусів повинні бути відкриті.

У разі застосування шліфувальної машинки для чищення по­ верхонь фасок обичайки робочого колеса та лопаток слід дотримуватись вимог Правил безпечної роботи з інструментом та пристроями.

Усі зварювальні роботи, що проводяться безпосередньо на ро­ торі тягодуттьових машин, необхідно виконувати із заземленим ротором.

Під час наплавлення лопаток тягодуттьових маїїґин слід уни­ кати пропалювання металу та попадання розплавленого металу на елект­ розварника.

Наплавлення лопаток тягодуттьових машин без виймання ротора слід виконувати за наявності вентиляції, що забезпечує необхідний повітро-

обмін, і під контролем наглядача, який повинен перебувати ззовні тяго-дуттьової машини.

Електрозварник, що перебуває всередині тягодуттьової машини, по­винен виконувати роботу із застосуванням рятувального пояса і рятуваль­ної вірьовки, кінець якої має бути у наглядача.

Наглядач повинен мати групу II з електробезпеки і за необхідності користуватись однополюсним виміикачем електрозварювальної мережі, який повинен бути ззовні тягодуттьової машини.




 
 

Записник:
Вибранні реферати  

Рефератів в нашій базі:
Рефераты: 16675
Розділи у алфавытному порядку:
АБВГДЕЖЗ
ИЙКЛМНОП
РСТУФХЦЧ
ШЩЪЫЬЭЮЯ

 

Підказка: Обслуговування обладнання | Реферат

TextReferat © 2014 - Реферати українською мовою, українські реферати на нашому сайті ви можете скачати безкоштовно, також можете перед завантаженням ознайомитись за потрібним вам рефератом. Якщо ви не можете знайти потрібний вам реферат, користуйтесь пошуком.