Головна   Додати в закладки Облік і аудит основних засобів, їх суть та економічний зміст (ФГ “Прометей”) | Реферат


Реферати українською мовою | реферати на українській мові Реферати українською мовою | реферати на українській мові
 Пошук: 

 

 




Облік і аудит основних засобів, їх суть та економічний зміст (ФГ “Прометей”) - Реферат


Категорія: Реферати
Розділ: Бухгалтерський облік, оподаткування
Розмір файла: 203 Kb
Кількість завантажень:
451
Кількість переглядів:
10364
Описання роботи: Реферат на тему Облік і аудит основних засобів, їх суть та економічний зміст (ФГ “Прометей”)
Дивитись
Скачати


і збору врожаю.;

– раціональне інтенсивне грунтозберігаюче використання земельних угідь, при підтримці балансу гумусу в гурті, постійне підвищення родючості грунтів;

– участь працею та грошовими коштами в соціальному розвтку населеного пункту, де розміщено "Господарство";

– надання зоотехнічно-ветеринарних послуг у веденні тваринництва юридичним і фізичним особам;

– роздрібна, гуртово-роздрібна торгівля промислами і продовольчими товарами, ветеринарними і медичними препаратами як власного виробництва, так і придбаними, або залученими на комісійній та інших засадах у юридичних і фізичних осіб;

– створення і експлуатація мережі виробництва, переробки, продажу товарів громадського харчування та дитячого харчування.

Майно "Господарства" та обігові кошти, а також матеріальні цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі і належить "Господарству" на правах приватної власності ,або знаходиться у володінні і користуванні становлять його основний фонд.

ФГ "Прометей" володіє, користується, розпоряджається майном на розсуд голови "Господарства" ,вчиняючи щодо нього будь-які дії, які не суперечать чинному Законодавству та цьому статуту.

Для здійснення статутної діяльності "Господарство" володіє, користується земельною ділянкою, права і обов"язки щодо якої регулюються чинним Законодавством України та укладеними договорами чи угодами з органами влади, фізичними та юридичними особами.

Джерела формування майна ФГ "Прометей":

– доходи, отримані від підприємницької діяльності;

– кредити банків;

– кредити фізичних та юридичних осіб;

– доходи від цінних паперів;

– надходження майна та інших цінностей на благодійницькій та іншій основі;

– інші надходження не заборонені законом ,в тому числі даровані фізичними та юридичними особами.

Фонди ФГ "Прометей" створюються згідно з чинним законодавством і використовуються на розсуд голови "Господарства", в тому числі на благодійні цілі та дарування і підтримку фізичним і юридичним особам.

Власність "Господарства" недоторкана і знаходиться під захистом держави, рахується на рівні з державною і кооперативною власністю.

Голова "Господарства" на правах власності здійснює всі юридичні дії від імені ФГ "Прометей".

Облік та звітність ФГ "Прометей".

"Господарство" діє на принципах самоуправління і самофінансування.

Основними узагальнюючими показниками діяльності "Господарства" є прибуток. Прибуток утворюється з надходжень від господарської діяльності після покриття матеріальних і прирівняльних до них витрат на оплату праці. З балансового прибутку сплачуючи проценти по кредиторам банку, а також сплачуються до бюджету передбачені Законодавством України податки та інші платежі. Чистий прибуток, одержаний після зазначених розрахунків, належить голові "Господарство".

"Господарство" здійснює оперативний і бухгалтерський облік результатів діяльності, веде статистичну звітність і надає її встановленому органом державної статистики у відповідні структури.

Контроль за окремими сторонами діяльності "Господарства" здійснюють – державна податкова інспекція, державні органи, на які накладено нагляд за безпекою виробництва та праці, протипожежною, екологічною безпекою, інші органи відповідно до чинного Законодавства України.

Питання охорони праці працівників "Господарства" регулюються Законом України "Про охорону праці", Кодексом законів про працю та іншими нормативними актами.

Умови трудових договорів, угод, контрактів повинні передбачати гарантії громадян по охороні праці.

Голова "Господарства" зобов"язаний створити на всіх робочих місцях безпечні умови, відповідно до вимог нормативних актів, здійснювати постійний контроль за додержанням працівниками технологічних процесів, правил поводження з машинами, механізмами та іншими засобами виробництва.

Голова "Господарства" несе персональну відповідальність за дотримання всіх вимог законодавчих актів по охороні праці.

Припинення діяльності "Господарства" відбувається у разі:

1) рішення голови "Господарства" про припинення діяльності;

2) визнання "Господарства" банкрутом;

3) якщо не залишається спадкоємця, який бажає продовжувати діяльність "Господарства".

Ліквідація "Господарства" проводиться при банкрутстві арбітражним судом. Спори про припинення діяльності "Господарства" вирішуються судом.

З моменту запису до державного реєстру про припинення діяльності "Господарства" вважається таким, що припинив свою діяльність.

Питання, не врегульовані цим Статутом вирішуються відповідно доч чинного Законодавства України.

2.2 Аналіз фінансово-господарської діяльності фермерського господарства

Аналіз фінансово-господарської діяльності та стану активів та зобов"язань відіграє в ринкових мовах важливу роль.

Аналіз фінансового стану необхідний для поліпшення організації фінансів та підвищення ефективності їх використання в процесі господарської діяльності. Зміст аналізу полягає у вивченні розміщення і використання засобів виробництва, платоспроможності підприємства тощо.

Основними джерелами для проведення аналізі, с івітні форми та розшифрування окремих рахунків.

При проведенні аналізу перш за все необхідно звернути увагу на зміну валюти і підсумку балансу. Зростання валюти балансу г позитивним показником, але у випадках, коли не зростання відбувається не за рахунок збільшення боргових зобов"язань, а внаслідок збільшення власного капіталу. Зменшення валюти балансу сповіщає про звуження діяльності підприємства. В такому разі необхідно детально розглянути кожну причину такого звуження. Негативним явищем в балансі є зростання дебіторської та кредиторської заборгованості звітного періоду.

Одна з найважливіших характеристик фінансовою стану підприємства стабільність його діяльності з позиції довгострокової перскпективи. Вона пов"язана насамперед із загальною (фінансовою структурою підприємства. Ступенем його залежності від кредиторів та інвесторів.

Фінансова стабільність — це спроможність підприємства здійснювати діяльність стабільно завдяки фінансовому забезпеченню власними оборотними та залученими коштами. Аналіз фінансової стабільності під­приємства визначаться такими показниками:

1. Коефіцієнт фінансової незалежності (автономності) (Кфн), який характеризує незалежність фірми від зовнішніх позичкових джерел і визначається відношенням суми власних коштів підприємства до підсумку балансу. На прак­тиці встановлено, то загальна сума заборгованості не повинна перевищувані суму власних джерел фінансування, тобто джерела фінансування підприємства (загальна сума капіталу) повинні хоча б наполовину бути сформовані за рахунок власних засобів. Таким чином, значення коефіцієнта фінансової незалежності не і повинно бути менше 0.5. Чим вище значення цього коефіцієнта, тим кращий фінансовий стан і підприємство більш незалежне від зовнішніх кредиторів.

2005

2006

2. Коефіцієнт фінансової залежності (Кф.з.), який є оберненим до попередньо­го. Зростання цього показника в динаміці свідчить про збільшення частки позико­вих коштів у фінансуванні підприємства, а відповідно і втрату фінансової неза­лежності. Критичне значення цього показника становить 2.

2005

2006

3. Коефіцієнт фінансового ризику (Кф.р.), показує співвідношення залучених засобів і власного капіталу. Цей коефіцієнт дає найбільш загальну оцінку в фінан­совій стійкості. Він має досить просту інтерпритацію: показує скільки одиниць за­вчених засобів припадає на кожну одиницю власних. Зростання показника в динаміці свідчить про збільшення залежності підприємства від зовнішніх інвесторів і - кредиторів, тобто про зниження фінансової стійкості і навпаки. Оптимальне значення даного коефіцієнта не повинно перевищувати 0,5. Критичне значення — 1.

2005

2006

4. Коефіцієнт маневрування власного капіталу (Км) показує яка частина вла­сного оборотного капіталу знаходиться в обороті. Значення цього показника має бути досить високим, щоб забезпечити гнучкість у використанні власних коштів підприємства. Коефіцієнт маневрування власного капіталу розраховується як відношення власного оборотного капіталу підприємства до власного капіталу.

2005

2006

Значення цього показника може значно коливатися в залежності від структури капіталу і галузі. Нормальним вважається незначне збільшення в динаміці коефіцієнта маневрування, так як різке збільшення можливе або при зростанні масного оборотного капіталу, або при зменшенні власного капіталу. Тому різке збільшення даного показника автоматично спричинить зменшення інших показників. Для визначення оптимального значення коефіцієнта маневрування необхідно порівняти Його з середнім по галузі.

Важливим показником при аналізі фінансового стану є платоспро­можність підприємства, яку визначають шляхом розрахунку коефіцієнтів ліквідності. Ліквідність характеризує здатність підприємства швидко мо­білізувати активи для погашення своїх зобов"язань.

Всі активи підприємства мають різну ліквідність — здатність швидко перетворюватись на грошові засоби.

Найбільш ліквідними активами є грошові кошти та їх еквіваленти, а також поточна дебіторська заборгованість. До високоліквідних активів належать також цінні папери, що належать до поточних фінансових інвестицій. Менш ліквідними активами є товари, готова продукція, запаси, незавершене виробництво.

Враховуючи рівень ліквідності активів, виділяють наступні види платоспро­можності:

1) грошову;

2) розрахункову;

3) фінансову.

1. Коефіцієнт грошової платоспроможності Кг.п. (коефіцієнт абсолютної лік­відності) визначається відношенням суми залишків грошових коштів, їх еквіва­лентів та поточних фінансових інвестицій до поточних зобов"язань. В західній практиці коефіцієнт абсолютної ліквідності розраховується рідко. В країнах з перехідною економікою значення цього коефіцієнта повинно бути в межах 0,2-0.35. Досягти величини показника вище 0,35 не є необхідністю, так як надлишок грошових коштів свідчить про неефективність їх використання.

2005

2006

2.Коефіцієнт розрахункової платоспроможності Кр.п. (проміжний коефіцієнт ліквідності) відношенням суми залишків грошових коштів, інвестицій, дебіторської заборгованості, товарів та готової продукції до поточної кредиторської заборгованості. Даний показник повинен бути вище попереднього.

2005

2006

Даний показник повинен бути вище попереднього. Дуже дооре, коли Кр.п. дорівнює 1, але в дійсності такого досягти важко. Тому цілком достатньо для Кр.п. значення 0,8-0,9.

2005

2006

3. Коефіцієнт ліквідності платоспроможності (Ко.а.) визначається відношен­ням загальної суми оборотних активів та витрат майбутніх періодів до загальної суми зобов"язань та доходів майбутніх періодів. Цей показник характеризує зда­тність підприємства погасити всі свої зобов"язання і повинен перевищувати 1

2005

2005

Цеп показник характеризує здатність підприємства погасити всі свої зобо­в"язання і повинен перевищувати 1.

Рекомендується розраховувати коефіцієнт ліквідності на початок і на кінець звітного періоду та порівнювати їх між собою. Зменшення значення показників порівняно з попередньою звітною датою свідчить про погіршення фінансового стану підприємства.

Для більш детального аналізу фінансового стану необхідно розра­хувати показники ділової активності підприємства. Для оцінки рівня ефективності використання ресурсів підприємства застосовують різні показники оборотності.

Показники оборотності мають велике значення для оцінки фінансового ста­ну підприємства, тому що швидкість обороту майна безпосередньо впливає на платоспроможність підприємства. Крім того, збільшення швидкості оборотності, при інших рівних умовах, відображає підвищення виробничо-технічного потенці­алу підприємства.

Найчастіше використовуються такі показники ділової активності:

1. Коефіцієнт оборотності активів (Код) оцінює ефективність використання підприємством всіх наявних ресурсів не залежно від джерел залучення і визначується відношенням виручки від реалізації продукції до середньорічної вартості майна підприємства:

Цей коефіцієнт показує, скільки грошових одиниць реалізованої продукції принесла кожна грошова одиниця активів. Цей показник коливається залежно від галузі і відображає особливості виробничого процесу.

Основні напрями аналізу використання основних фондів та послідовність його проведення показано на рис.

Аналіз основних фондів починають із визначення забезпеченості підприємства основними фондами. Для цього необхідно з"ясувати, чи достатньо в підприємства основних фондів, яка їхня динаміка, склад, структура, технічний стан, яким є рівень виробництва та його організація.

Велике аналітичне значення мають показники структури основних фондів. Насамперед аналізують розподіл основних фондів підприємства на основні виробничі фонди головного виду діяльності, основні виробничі фонди інших видів діяльності (наприклад, закладів торгівлі та громадського харчування у складі промислового підприємства) і фонди невиробничого призначення.

Основні виробничі фонди головного виду діяльності є такою частиною основних фондів, яка бере участь у процесі виробництва тривалий час, зберігаючи при цьому натуральну форму. Вартість основних виробничих фондів переноситься на вироблений продукт поступово, частинами, відповідно до часу використання. Поновлюються основні виробничі фонди через капітальні вкладення.

Невиробничі основні фонди це житлові будинки та інші об"єкти соціально-культурного й побутового обслуговування, які перебувають на балансі підприємства і не використовуються в господарській діяльності. Вони відтворюються тільки за рахунок прибутку, який залишається в розпорядженні підприємства.

Основні напрямки аналізу

Аналіз

наявності та

структури

основних

фондів

 

Аналіз стану

та руху

основних

фондів

 

Аналіз

фондоозброєності

праці

 

Аналіз

використання

основних фондів

             

Оцінка обсягу

основних

фондів

 

Аналіз технічного

стану

основних

виробничих

фондів

 

Аналіз технічної озброєності праці

 

Аналіз ефективності використання

основних

виробничих

фондів

Аналіз структури основних

фондів

 

Аналіз руху

основних

виробничих

фондів

 

Аналіз машино озброєності праці

 

Оцінка впливу

факторів на зміну

рівня

фондовіддачі

Аналіз

структури

основних

виробничих

фондів

         

Оцінка впливу

зміни фондовіддачі на

обсяг виробництва

           

Аналіз використання

наявного обладнання

Рис. Аналіз використання основних виробничих фондів основного виду діяльності

Усі основні фонди (засоби) підприємств за характером участі у виробничому процесі та функціонування в невиробничій сфері поділяються на три амортизаційні групи (для кожної з них установлено єдину норму амортизаційних відрахувань):

перша група - будівлі, споруди, передавальні пристрої;

друга група - автомобільний транспорт, меблі, офісне обладнання, електронно-обчислювальні машини та інше обладнання для автоматизованої обробки інформації, побутові прилади та інструменти, телефони, мікрофони, рації;

третя група - машини, устаткування і будь-які інші основні засоби, що не входять до першої і другої груп.

Виробничу потужність підприємства визначають промислово-виробничі фонди. Крім цього, заведено виокремлювати активну (робочі машини та обладнання) та пасивну частини фондів, а також окремі підгрупи відповідно до їхнього функціонального призначення (будівлі виробничого призначення, склади, робочі та силові машини, вимірювальні прилади та обладнання, транспортні засоби). Основні промислово-виробничі фонди безпосередньо пов"язані з виробництвом продукції і тому мають найбільшу питому вагу.

Для підвищення ефективності виробництва темпи зростання активної частини основних фондів мають випереджати темпи зростання пасивної їх частини, а зростання кількості машин і обладнання - темпи зростання інших видів активної частини основних фондів.

Аналіз складу і структури основних виробничих фондів забезпечить І керівництво підприємства інформацією про склад основних фондів і І співвідношення між їхніми групами, уможливить виявлення тенденції зміни структури основних фондів за групами. Порівняння із середніми та найліпшими показниками дасть змогу вжити відповідних заходів для відновлення оптимальної питомої ваги машин і обладнання як найбільш активної частини основних фондів, а також визначити міру впливу цих змін на показники використання основних фондів.

Постійно змінюється і обсяг основних фондів підприємства. Передовсім він збільшується за рахунок уведення в дію основних виробничих будівель, верстатів, машин та іншого обладнання, їх реконструкції і модернізації. Крім того, підприємство може отримувати основні фонди від інших підприємств у порядку безоплатної передачі.

Аналізуючи основні фонди, треба брати до уваги те, що збільшення обсягу продукції, яка виробляється, залежить від частки в цих фондах нових, досконаліших засобів праці. Аналіз повинен розкрити причини вибуття основних фондів як щодо всього їх складу, так і за окремими видами або об"єктами.

Проаналізувавши динаміку та структуру основних фондів, необхідно розглянути технічний стан фондів, що від нього також значною мірою залежить збільшення випуску продукції.

Для характеристики технічного стану основних фондів використовуються такі основні показники: коефіцієнти спрацювання (зносу), придатності, оновлення, вибуття та кілька інших (допоміжних) коефіцієнтів.

Розрізняють два види зносу - фізичний і моральній. У свою чергу, кожний із них має ще дві форми.

Фізичний знос це поступова втрата засобами праці своїх первісних техніко-експлуатаційних якостей унаслідок їх використання у виробництві (перша форма), а також у стані бездіяльності - під впливом сил природи (корозія металу, вивітрювання) і надзвичайних обставин (друга форма). Що інтенсивнішим є ви­користання основних фондів, то швидшим буде їх фізичний знос.

Фізичний знос можна визначити двома способами: на підставі паспортних даних про можливу тривалість експлуатації (кількість виконаних робіт), або за даними обстежень технічного стану основних фондів. Ці методи використовуються, як правило, під час проведення інвентаризації та переоцінки основних фондів.

Моральний знос - це знецінення об"єктів основних фондів унаслідок нових досягнень технічного прогресу ще задовго до повного їх фізичного зносу. Розрізняють дві форми морального зносу: знецінення машин унаслідок здешевлення їх виробництва або внаслідок випуску нових, досконаліших і продуктивніших машин.

Суму морального зносу першої форми можна визначити за даними переоцінки основних фондів як різницю між первісною і відновною вартістю об"єкта основних фондів. За морального зносу другої форми, визначаючи відновну вартість, необхідно враховувати продуктивність об"єкта основних фондів, тривалість міжремонтних періодів, споживання енергії та інші показники засобів праці сучасної конструкції. Найскоріше і найбільше морально зношуються активні основні форми.

Фізичний знос основних фондів частково компенсується ремонтами. На практиці (згідно з існуючою методикою) сума зносу основних фондів характеризується сумою нарахованої амортизації.

2.3. Формування облікової політики стосовно обліку основних засобів.

Бухгалтерський облік як важливе інформаційне джерело для управління підприємством та зовнішніх користувачів повинен бути відповідним чином організований. Організація бухгалтерського обліку на ФГ "Прометей" передбачає розробку його облікової політики.

Згідно із ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" та п.3 П(С)БО 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності" облікова політика - це "сукупність принципів, методів і процедур, що використовується підприємством для складання та подання фінансової звітності".

Основне призначення облікової політики полягає в:

• упорядкуванні облікового процесу на підприємстві;

• методологічному та методичному забезпеченні відображення майна підприємства, господарських операцій та результатів його діяльності;

• наданні бухгалтерському обліку планомірності та цілеспрямованості;

• забезпеченні ефективності обліку;

Облікова політика ФГ "Прометей" забезпечує дотримання принципів організації бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності.

Кожне підприємство, спираючись на вищевказаний Закон України та національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, самостійно визначає свою облікову політику, яку воно повинно застосовувати постійно, тобто із року в рік. Відповідно до П(С)БО 1 облікова політика розкривається у примітках до фінансових звітів, де підприємство повинно висвітлювати обрану облікову політику шляхом опису принципів оцінки статей звітності та методів обліку за окремими статтями звітності.

Зміна облікової політики можлива лише у випадках, передбачених П(С)БО 6 "Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах", і повинна бути обґрунтована та розкрита у фінансовій звітності. Такими випадками можуть бути: доповнення та зміни в статуті підприємства; зміна вимог органу, що затверджує П(С)БО 6, якщо зміни забезпечать більш повне та об"єктивне відображення операцій або подій у фінансовій звітності підприємства. Якщо відбулися зміни облікової політики, то у примітках до фінансової звітності слід розкрити причини і сутність змін. Крім того, вони повинні бути обґрунтовані і оформлені наказом керівника.

Встановлення облікової політики для подій або операцій, які відрізняються за змістом від попередніх подій або операцій та для подій або операцій, які раніше не відбувалися, не вважається зміною облікової політики.

На вибір облікової політики підприємства чинить вплив значна кількість різноманітних факторів, основними з яких є:

• специфіка та обсяги діяльності;

• організаційно-правова побудова;

• стратегія і тактика фінансово-господарського розвитку;

• аспекти системи оподаткування;

• свобода в прийнятті рішень з питань ціноутворення та вибору партнерів;

• забезпеченість технічними засобами функцій менеджменту;

• рівень інформаційного забезпечення підприємства;

• рівень кваліфікації бухгалтерських працівників;

• чисельність працюючих на підприємстві та кількість матеріально відповідальних осіб;

• віддаленість структурних одиниць тощо.

Зміст облікової політики оформляється спеціальним наказом або розпорядженням про облікову політику, що затверджується керівником підприємства. Він несе відповідальність за його зміст, оскільки саме його підпис робить наказ про облікову політику чинним.

Облікова політика дає відповіді на такі запитання:

1) хто веде облік (чисельність, структура облікового апарату, його підпорядкованість і розміщення);

2) як ведеться облік (за допомогою яких рахунків, документів, форм обліку, які реєстри обліку використовуються, яка техніка ведення обліку та технологія обробки облікової інформації);

3) в які терміни та як здійснюється збір, обробка, узагальнення та надання інформації.

Визначаючи свою облікову політику, підприємство самостійно:

• обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему реєстрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановлених Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", та з урахуванням особливостей діяльності й технології обробки облікових даних;

• розробляє систему і форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю господарських операцій, визначає права працівників на підписання бухгалтерських документів;

• затверджує правила документообороту і технологію обробки облікової інформації, додаткову систему рахунків і регістрів аналітичного обліку;

• може виділяти на окремий баланс філії, представництва, відділення, які зобов"язані вести бухгалтерський облік з наступним включенням їх показників до фінансової звітності підприємства.

Технологія обробки облікової інформації, яка включає ручний чи комп"ютерний спосіб, залежить від форми і методів бухгалтерського обліку; зазначених в наказі про облікову політику. Вибір тієї або іншої форми покладається на головного бухгалтера і керівника підприємства, що, звичайно, залежить від багатьох факторів, зокрема, матеріальної бази підприємства.

Організація системи внутрішньогосподарського (управлінського) обліку і контролю, зміст якої повинен знайти своє відображення в обліковій політиці підприємства, передбачає складання:

• документації і документообороту;

• плану інвентаризації;

• робочого плану рахунків та їх кореспонденції тощо.

Первинний документ є, як відомо, основа бухгалтерського обліку, тому від правильності його оформлення і використання відповідних його форм залежить своєчасність, повнота та об"єктивність інформації, яка потрібна для управління підприємством.

Для забезпечення раціонального руху документів, тобто визначення оптимальної кількості підрозділів і виконавців для проходження кожного первинного документа та строку його перебування в цих підрозділах, розробляється графік документообороту. Графік затверджується керівником підприємства. Він може бути оформлений у вигляді схеми чи переліку робіт зі створення, перевірки і обробки документів, виконуваних кожним із підрозділів підприємства, а також всіма виконавцями із зазначенням взаємозв"язку і терміну виконання цих робіт.

Звірка облікових документів з фактичною наявністю активів проводиться при інвентаризації. Якщо наявність і обсяг деяких товарно-матеріальних цінностей можна визначити різними способами, то необхідно запропонувати способи їх оцінки. Графік проведення інвентаризації затверджує керівник. Цей графік обов"язково зазначається в наказі про облікову політику.

Важливим аспектом формування наказу про облікову політику є розкриття методики ведення обліку окремих фактів господарської діяльності, щодо яких діючі стандарти та інші нормативні акти не містять конкретних рекомендацій щодо правил їх обліку. Тому підприємство повинно самостійно встановити відповідний спосіб ведення обліку з конкретного питання, виходячи з діючих положень. Особливу увагу приділяють визначенню тих методів (способів) ведення обліку, без відомостей про використання яких зовнішніми та внутрішніми користувачами бухгалтерської інформації неможлива об"єктивна оцінка фінансового стану; руху грошових коштів чи визначення кінцевих фінансових результатів діяльності ФГ "Прометей".

Елементи облікової політики стосовно основних об"єктів обліку

№ п/п

Об"єкт обліку

Елемент облікової політики

Нормативні

акти, якими

керуються

1

2

3

4

1

Основні засоби

1) Строки корисного використання основних засобів;

2) Методи нарахування амортизації,

3) Порядок переоцінки,

4) Порядок обліку витрат по утриманню основних засобів та їх ремонту.

П(С)БО 7

Особливості ведення бухгалтерського обліку на ФГ "Прометей" при визначенні його облікової політики, застосовуються з 1 січня нового року всіма структурними підрозділами незалежно від місця їх знаходження, включаючи виділені на окремий баланс. Подання інформації про облікову політику та її зміни у фінансовій звітності забезпечує можливість зіставлення фінансових звітів підприємства за різні звітні періоди, а також фінансових звітів різних підприємств.

РОЗДІЛ ІІІ. БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК НАЯВНОСТІ ТА РУХУ ФГ "ПРОМЕТЕЙ" В ФГ "ПРОМЕТЕЙ"

3.1. Порядок документального оформлення наявності та руху основних засобів.

Надходження основних засобів на підприємство ФГ "Прометей" оформлюється первинними документами, що визначені наказом Міністерства статистики України "Про затвердження типових форм первинного обліку" № 352 від 29.12.1995 р.

Надходження основних засобів на ФГ "Прометей" оформлюється:

· актом прийому-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів (ф. 03-1);

· актом здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об"єктів (ф. 03-2);

· актом встановлення, пуску та демонтажу будівельної машини (ф.03-3).

Акт прийому-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів (ф. 03-1) застосовується для оформлення зарахування до складу основних засобів окремих об"єктів, для обліку введення їх в експлуатацію, при оформленні внутрішнього переміщення, а також для виведення із складу основних засобів, внаслідок їх передачі іншому підприємству. Він оформляється комісією в одному примірнику в момент надходження чи видобуття основних засобів. Після цього акт прийому-передачі (внутрішнього приміщення) основних засобів (ф. 03-1) з доданою технічною документацією передається в бухгалтерію, підписується керівником та головним бухгалтером.

Акт здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об"єктів (ф. 03-2) підписується відповідальним працівником відділу та представником організації (відділу), що проводила ремонт чи модернізацію основних засобів, та передається в бухгалтерію. В технічну документацію об"єкта основних засобів вносяться необхідні зміни в характеристику об"єкта, що пов"язані з ремонтом, реконструкцією чи модернізацією. Документ складається в двох екземплярах: один передається організації, що здійснює ремонт; інший - в бухгалтерію.

Вибуття основних засобів оформляється такими первинними документами:

· Актом прийому-передачі основних засобів (форма 03-1);

· Актом на списання основних засобів (форма 03-3):

· Актом на списання автотранспортних засобів (форма 03-4).

Акт прийому-передачі основних засобів (форма 03-1) при безоплатній передачі основних засобів іншому підприємству складається в двох екземплярах (обом сторонам). При продажу акт складається в трьох примірниках: перші два -залишаються у продавця, а третій - передається покупцеві.

Акт на списання основних засобів (форма 03-3) використовується при оформленні вибуття основних засобів, при повному чи частковому їх списанні. Акт складається в двох примірниках (один - в бухгалтерії, інший - матеріально-відповідальній особі) В акті вказуються затрати на списання, а також вартість матеріальних цінностей, отриманих внаслідок ліквідації.

Акт на списання автотранспортних засобів (форма 03-4) застосовується для оформлення списання легкового чи вантажного автомобіля, причепа тощо внаслідок їх повної ліквідації.

Реєстри аналітичного обліку основних засобів, що вибули, додаються до документів, якими оформлені факти вибуття основних засобів.

В бухгалтерії на кожен об"єкт основних засобів відкривається інвентарна картка обліку основних засобів (ф. 03-6) на підставі акту прийому-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів (ф. 03-1), технічної та іншої документації. Аналітичний облік основних засобів та їх зносу ведеться за кожним об’єктом окремо з розподілом на: власні, отримані на умовах фінансової оренди, виробничі, невиробничі.

В інвентарній картці записуються тільки основні якісні та кількісні характеристики основного засобу (назву підприємства, місце знаходження, рахунок, субрахунок, код аналітичного обліку, первісну вартість, норму амортизаційний відрахувань, рік випуску, суму зносу, дату введення в експлуатацію, номер техпаспорту тощо. Всі зміни, що відбуваються з основними засобами, обов’язково реєструються на інвентарній картці.

Для реєстрації інвентарних карток використовують опис інвентарних карток обліку основних засобів (ф. 03-7), записи в якому ведуться в розрізі класифікаційних груп (видів) основних засобів.

Для пооб"єктного обліку основних засобів за місцями їх знаходження матеріально відповідальна особа веде інвентарний список основних засобів (03-9).

Дані цього інвентарного списку повинні відповідати даним інвентарних карток, які ведуться в бухгалтерії.

Наказом Міністерства фінансів України від 29.12.2000 р № 356 затверджені Методичні рекомендації щодо застосування регістрів бухгалтерського обліку, у яких даються і форми 8 журналів, що замінили звичні для бухгалтера журнали-ордери.

Для узагальнення інформації про наявність і рух основних засобів, їх знос, а також капітальні інвестиції призначений Журнал 4.

Записи в Журналі 4 ведуться на підставі первинних і зведених документів (акта приймання-передачі (внутрішнього переміщення основних засобів (форма № 03-1)), акта списання, розрахунку амортизації та ін.).

Вибуття основних засобів відображається у графі 4 розділу І Журналу 4 у результаті їх продажу, безоплатної передачі, неможливості отримання підприємством надалі економічних вигід від їх використання або невідповідності критеріям

Сума нарахованої амортизації основних засобів відображається у графі 6 Журналу 4.

Капітальні інвестиції у зв"язку з уведенням у дію основних засобів активів, вибуття внаслідок продажу відображаються в розділі ІІ Журналу 4.

Для ведення обліку по дебету рахунка 15 "Капітальні інвестиції" призначена Відомість 4.1.

3.2. Аналітичний та синтетичний облік основних засобів.

Основні засоби підприємств формують в результаті:

■ капітальних інвестицій (спорудження, придбання, виготовлення);

■ внесків засновників (учасників) до статутного капіталу підприємства;

■ в порядку безоплатної передачі іншими юридичними особами.

Синтетичний облік основних засобів ведеться на рахунку 10 «Основні засоби», який призначений для обліку й узагальнення інформації про наявність і рух як власних основних засобів, так і одержаних за умов фінансового лізингу, а також орендованих цілісних майнових комплексів, які належать до складу основних засобів.

По дебету рахунка 10 «Основні засоби» відображаються:

■ надходження основних засобів (придбаних, створених, безоплатно отриманих), зарахованих на баланс підприємства;

■ сума витрат, яка пов"язана з поліпшенням об"єкта (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що приводить до збільшення майбутніх економічних вигод, первісне очікуваних від використання об"єкта;

■ сума дооцінки вартості об"єкта основних засобів.

По кредиту рахунка 10 «Основні засоби» відображаються:

■ вибуття основних засобів внаслідок реалізації, ліквідації, безоплатної передачі іншим підприємствам;

■ часткова ліквідація;

■ сума уцінки вартості основних засобів.

Рахунок 10 «Основні засоби» ведеться за субрахунками:

101 «Земельні ділянки»,

102 «Капітальні витрати на поліпшення земель»

103 «Будинки і споруди»,

104 «Машини й обладнання»,

105 «Транспортні засоби»,

106 «Інструменти, прилади та інвентар»,

107 «Робоча і продуктивна худоба»,

108 «Багаторічні насадження»,

109 «Інші основні засоби».

Аналітичний облік основних засобів ведеться по кожному об"єкту окремо. Для обліку інших необоротних матеріальних активів, які не входять до складу об"єктів, які відображаються на рахунку 10 «Основні засоби».

Основні засоби підприємства можуть набувати внаслідок:

· купівлі у інших підприємств;

· внеску до статутного капіталу засновників підприємства;

· власного виготовлення;

· обміну на інший актив;

· безоплатного отримання.

Основні засоби відображаються по дебету рахунка 10 в момент їх надходження на підприємство, але лише у випадку, якщо об"єкт основний засіб:

· не потребує монтажу;

· вводиться в експлуатацію відразу ж після надходження на підприємство.

У цьому випадку кореспонденція рахунків буде такою:

1 п/п

Зміст господарської операції

Кореспонденція рахунків

Дебет

Кредит

1

1 Отримано ти введено в експлуатацію попередньо оплачений об"єкт основні х засобів, що не потребує монтажу

101-109

631

2

Отримано від підзвітної особи та введено в експлуатацію об"єкт основних засобів, то не потребує монтажу

101-109

372

3

Отримано та введено в експлуатацію попередньо оплачений об"єкт основних засобів, що не потребує монтажу, як відшкодувати заподіяного збитку

101-109

375

4.

Введено в експлуатацію об"єкт основних засобів, що не потребує монтажу, отриманий від члена кредитної спілки в погашення позички

101-109

376

5.

Введено в експлуатацію об"єкт основі цех засобів, що не потребує монтажу, який повернуто зі спільної діяльності

101-109

377

6.

Введено в експлуатацію об"єкт основних засобів, що не потребує монтажу, отриманий як пайовий внесок від членів споживчого товариства, житлового будівельного колективу, кредитної спілки або інших аналогічних підприємств

101-109

41,46

Якщо об"єкт основних засобів не відповідає вищевказаним вимогам, тоді для відображення надходження основних засобів використовується рахунок 15 "Капітальні інвестиції". Капітальні інвестиції - це витрати, понесені підприємством у зв"язку із придбанням необоротних активів. Практично в усіх випадках витрати на придбання або виготовлення основних засобів накопичуються по дебету рахунку 15 "Капітальні інвестиції" із кредитів витратних рахунків (в т.ч. авансові платежі для фінансування капітального будівництва), а при введенні в експлуатацію об"єкта основних засобів ці витрати списуються у дебет рахунку 10 проведенням:

Дебет 10 "Основні засоби" Кредит 15 "Капітальні інвестиції".

Купівля основних засобів виробничого характеру залежно від терміну оплати відображається такими бухгалтерськими проведеннями:

п/п

Зміст господарської операції

Кореспонденція рахунків

 

Дебет

Кредит

Перша подія отримання об"єкта основних засобів

1

Отримано основні засоби від постачальники (підрядника)

152

631

2

Відображено суму податкового кредиту

641

631

3

Відображено отримання транспортних, посередницьких, страхових, реєстраційних та інших послуг, пов"язаних з придбанням основних засобів

152

685

4

Відображено суму податкового кредиту

641

685

5

Відображено витрат на заробітну плату працівникам, що йотують основні засоби

152

661

6

Відображено нарахування на-заробітну плату

152

65

7

Введення об"єкта основних засобі» в експлуатацію

10

152

8

Перераховано оплату постачальнику (підряднику)

631

311

9

Відображено оплату послуг

685

311

Перша подія - оплата об"єкта основних засобі»

1

Перераховано аванс постачальнику (підряднику)

371

311

2

Відображено виникнення податкового кредиту по ПДВ

641

644

3

Отримано основні засоби від постачальника (підрядника)

152

631

4

Відображено суму податкового кредиту

644

631

5

Відображено отримання транспортних, посередницьких, страхових, реєстраційних та інших послуг, пов"язаних з придбанням основних засобів

152

685

6

Відображено суму податкового кредиту

641

685

7

Відображено витрати на заробітну плату працівникам, що монтують основні засоби

152

661

8

Відображено нарахування на заробітну плату

152

65

9

Введення об"єкта основних засобів в експлуатацію

10

152

10

Здійснено оплату послуг

685

311

1!

Відображено взаємозалік заборгованостей

631

371

При формуванні статутного капіталу підприємства його учасники вносять свою частку не тільки грошовими коштами, але й майном (в т.ч. основними засобами). При створенні підприємства декларується розмір статутного капіталу, що відображається по кредиту рахунка 40 "Статутний капітал" та одночасно відображається заборгованість кожного засновника перед статутним капіталом по дебету відповідного субрахунку рахунка 46 "Неоплачений капітал". В міру погашення заборгованості рахунок закривається.

Первісною вартістю основних засобів, що внесені до статутного капіталу підприємства, визнається погоджена засновниками (учасниками) підприємства їх справедлива вартість.

№ п/п

Зміст господарської операції

Кореспонденція рахунків

Дебет

Кредит

1

Відображено заборгова ......

Страницы: 1 | [2] | 3 | 4 | 5 |




 




 

Записник:
Вибранні реферати  

Рефератів в нашій базі:
Рефераты: 16675
Розділи у алфавытному порядку:
АБВГДЕЖЗ
ИЙКЛМНОП
РСТУФХЦЧ
ШЩЪЫЬЭЮЯ

 

Підказка: Облік і аудит основних засобів, їх суть та економічний зміст (ФГ “Прометей”) | Реферат

TextReferat © 2019 - Реферати українською мовою, українські реферати на нашому сайті ви можете скачати безкоштовно, також можете перед завантаженням ознайомитись за потрібним вам рефератом. Якщо ви не можете знайти потрібний вам реферат, користуйтесь пошуком.