Головна   Додати в закладки Єдиний (фіксований) сільськогосподарський податок | Реферат


Реферати українською мовою | реферати на українській мові Реферати українською мовою | реферати на українській мові
 Пошук: 

 

 




Єдиний (фіксований) сільськогосподарський податок - Реферат


Категорія: Реферати
Розділ: Бухгалтерський облік, оподаткування
Розмір файла: 9 Kb
Кількість завантажень:
30
Кількість переглядів:
1061
Описання роботи: Реферат на тему Єдиний (фіксований) сільськогосподарський податок
Дивитись
Скачати


Сплата єдиного (фіксованого) сільськогосподарського подат­ку в даний час являє собою спеціальну систему оподаткуван­ня. Цей податок з"явився на початку 1998 року. Однак у 1998 році його справляння передбачалося у порядку експерименту не на всій території України, а тільки в кількох районах: Глобнинському районі Полтавської області, Старобешівському ра­йоні Донецької області, Ужгородському районі Закарпатської області. Починаючи з 1 січня 1999 року, на підставі Указу Президента України від 18 червня 1998 року і Закону України від 17 грудня 1998 року справляння фіксованого сільськогос­подарського податку здійснюється на всій території України.

Основними нормативними актами, які регулюють механізм справляння єдиного (фіксованого) податку для сільськогоспо­дарських виробників є Закон України «Про фіксований сільсько­господарський податок» від 17 грудня 1998 року, а також постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження По­ложення про порядок справляння та обліку фіксованого сільськогосподарського податку» від 23 квітня 1999 року, на­каз ДПА України від 27 квітня 1999 p., яким затверджено По­рядок розрахунку фіксованого сільськогосподарського податку і заповнення форми розрахунку. Зазначимо, що ці нормативні акти не передбачають для сільськогосподарських товаровироб­ників можливості вибору загального чи спеціального режиму оподаткування, що діє згідно з законом до 2009 року.

Єдиний сільськогосподарський податок є загальнодержав­ним податком і являє собою платіж, поглинаючий сукупність податків і зборів (обов"язкових платежів), що сплачуються до бюджетів і державних цільових фонди, а саме:

податку на прибуток підприємств;

плати (податку) за землю;

податку з власників транспортних засобів і інших само­хідних машин і механізмів;

комунального податку;

збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету;

збору до Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи і соціального захисту населення;

збору на обов"язкове соціальне страхування;

збору на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг загального користування України;

збору на обов"язкове державне пенсійне страхування;

збору в державний інноваційний фонд;

плати за придбання торгового патенту на здійснення торго­вої діяльності;

збору за спеціальне використання природних ресурсів (щодо користування водою для цілей сільського господарства).

Інші податки і збори (обов"язкові платежі), закріплені За­коном України «Про систему оподаткування», сплачуються сільськогосподарськими товаровиробниками в порядку і роз­мірах, визначених законодавством.

Сьогодні фіксований сільськогосподарський податок спла­чується платниками тільки у грошовій формі.

Платниками фіксованого податку є сільськогосподарські підприємства різних організаційно-правових форм (колективні і державні сільськогосподарські підприємства, акціонерні то­вариства, агрофірми, селянські (фермерські) господарства та інші виробники сільськогосподарської продукції (далі — підприємства), що здійснюють діяльність з виробництва, пе­реробки і збуту сільськогосподарської продукції. Причому сума доходу таких підприємств, отримана від реалізації сільсько­господарської продукції власного виробництва і її переробки за попередній звітний (податковий) рік, повинна становити не менше 50% загальної суми валового доходу цього підприєм­ства, за наявності сільськогосподарських угідь, для яких став­ки фіксованого податку передбачені статтями 3 і 4 Закону від 17 грудня 1998 р.

Нормами Постанови від 23 квітня 1999 р. конкретизується поняття валового доходу таких підприємств від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва. У та­кий доход входить не тільки вартість реалізованої продукції тваринництва і рослинності, а й, наприклад, вартість наданих послуг (послуги машинно-тракторного парку, будівельних і ремонтних бригад тощо), що пов"язані із сільськогосподарсь­ким виробництвом.

До платників фіксованого сільськогосподарського податку належать також власники земельних ділянок та землекорис­тувачі, в тому числі орендарі, які виробляють товарні сільсько­господарську продукцію, крім власників та землекористувачів земельних ділянок, переданих для ведення особистого підсоб­ного господарства, будівництва та обслуговування жилого бу­динку, господарських будівель (присадибна ділянка), садівниц­тва, дачного будівництва, а також наданих для городництва, сінокосіння та випасання худоби.

При розгляді питання про визначення сільгосппідприємств, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, цікавим вбачається проект постанови «Про затвердження По­рядку визначення критерію, по якому на сільськогосподарських виробників поширюється спеціальний режим сплати ПДВ і фіксованого сільськогосподарського податку», розроблений Міністерством аграрної політики. Цим актом істотно обмежуєть­ся коло сільгоспвиробників, що можуть користатися спеціальною системою оподаткування — сплачувати фіксований сіль­ськогосподарський податок, оскільки сума виторгу в таких підприємств повинна « .за відрахуванням ПДВ, що залишаєть­ся в їх розпорядженні .перевищувати 50 % загальної суми ва­лового доходу підприємства .» . Зазначимо, що в положеннях Закону від 17 грудня 1998 року таких уточнень немає.

Об"єктом оподаткування є площа сільськогосподарських угідь, переданих сільськогосподарському товаровиробнику у власність або наданих йому в користування, у тому числі й на умовах оренди, а також земель водного фонду, які використо­вуються рибницькими, рибальськими та риболовецькими гос­подарствами для розведення, вирощування та вилову риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах).

Для сільськогосподарських товаровиробників, зареєстрова­них після 1 січня 1999 року, нарахування фіксованого сільськогосподарського податку здійснюється на підставі грошової оцінки сільськогосподарських угідь, що перебувають у його власності чи надані йому в користування, у тому числі на умо­вах оренди.

Ставка фіксованого податку встановлюється по областях з кожного гектара сільськогосподарських угідь у процентному співвідношенні до їх грошової оцінки, проведеної за станом на 1 липня 1995 p., згідно з Методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, у таких розмірах: для ріллі, сінокісних угідь і пасовищ — 0,5; для багаторічних насаджень — 0,3; для земель водного фонду, які використовуються рибницькими, рибальсь­кими та риболовецькими господарствами для розведення, ви­рощування та вилову риби у внутрішніх водоймах, — 1,5 відсот­ка грошової оцінки одиниці площі ріллі.

Грошова оцінка сільськогосподарських угідь може уточню­ватися в разі потреби відповідно до законодавства.

Пільги зі сплати фіксованого сільськогосподарського по­датку. Відповідно до статті 9 згаданого Закону і пункту 7 Поста­нови з метою стабілізації сільськогосподарського виробництва підприємства звільнялися від сплати цього податку з 1 січня 1999 року до 1 січня 2001 року, за винятком платежів до Пенсій­ного фонду (68%) і на обов"язкове соціальне страхування (2%).

У разі виникнення форс-мажорних обставин (стихійного лиха, дії нездоланної сили) у кожному конкретному випадку

за клопотанням платника податку компетентний орган прий­має рішення про реструктуризацію (відстрочення) сплати фіксованого сільгоспподатку. Однак на сьогодні немає законо­давче встановленого механізму надання розстрочення і відстро­чення при виникненні вищезгаданих обставин. На цей момент особливо звертає увагу ДПА України.

На сьогодні інших пільг зі сплаті сільгоспподатку законо­давством не передбачено.

Сплата фіксованого податку провадиться щомісяця до 20 числа місяця, наступного за звітним, у розмірі третини суми податку, розрахованої на кожен квартал від річної суми подат­ку, у таких розмірах: у 1-му кварталі — 10%, у 2-му — 10%, у 3-му — 50%, у 4-му — 30%.

Сплачуючи фіксований податок, платники сільгоспподатку перераховують кошти на окремий рахунок відділень Держав­ного казначейства України в районах за місцем розташування земельної ділянки. Відділення Державного казначейства Ук­раїни наступного дня після надходження коштів розмежову­ють і перераховують суми єдиного податку до відповідних бюд­жетів і державних цільових фондів, про що повідомляють відповідний податковий орган.

Отже, сплата фіксованого сільськогосподарського податку має низку переваг порівняно із загальною системою оподат­кування. Серед них необхідно виділити зменшення кількості податків і зборів, що сплачуються. Це, в свою чергу, істотно полегшує ведення податкових обліку і звітності, не вимагає до­даткових знань у галузі оподаткування і необхідності відстеження змін, які стосуються сплати всіх передбачених Законом «Про систему оподаткування» податків і зборів та досить час­то вносяться у чинне податкове законодавство.

Література

1. Конституція України. – К.: Преса України, 1997.

2. ПанасюкВ. М., Ковальчук Є. К., Бобрівець С. В. Податковий облік: Навч. посіб. — Тернопіль: Карт-бланш, 2002. — 260

3. Облік у селянському (фермерському) господарстві: Посібник / За ред. М. Я. Дем"яненка. — К.: ІАЕ, 2001. — 403 с

  1. Сук Л. К. Бухгалтерський облік: Навч. посіб. — К.: Інститут після-дипломної освіти Київського університету ім. Тараса Шевченка. — 2001. — 339 с.




 




 

Записник:
Вибранні реферати  

Рефератів в нашій базі:
Рефераты: 16675
Розділи у алфавытному порядку:
АБВГДЕЖЗ
ИЙКЛМНОП
РСТУФХЦЧ
ШЩЪЫЬЭЮЯ

 

Підказка: Єдиний (фіксований) сільськогосподарський податок | Реферат

TextReferat © 2019 - Реферати українською мовою, українські реферати на нашому сайті ви можете скачати безкоштовно, також можете перед завантаженням ознайомитись за потрібним вам рефератом. Якщо ви не можете знайти потрібний вам реферат, користуйтесь пошуком.