Головна   Додати в закладки Облік і аудит витрат на виробництво продукції | Реферат


Реферати українською мовою | реферати на українській мові Реферати українською мовою | реферати на українській мові
 Пошук: 

 

 




Облік і аудит витрат на виробництво продукції - Реферат


Категорія: Реферати
Розділ: Бухгалтерський облік, оподаткування
Розмір файла: 230 Kb
Кількість завантажень:
43
Кількість переглядів:
2342
Описання роботи: Реферат на тему Облік і аудит витрат на виробництво продукції
Дивитись
Скачати


Зміст

Вступ 3

1. Теоретичні основи обліку і аудиту витрат на виробництво продукції 6

1.1 Економічна сутність і зміст витрат на виробництво продукції 6

1.2 Групування витрат по статтям калькуляції 20

1.3 Характеристика бази дослідження 46

2. Облік витрат на виробництво продукції 56

2.1 Облік затрат виробничої собівартості продукції 56

2.2 Зведений облік витрат на виробництво і складання звітності 64 калькуляції собівартості продукції

2.3 Розрахунок витрат за техніко-економічними факторами 70

3. Аудит витрат на виробництво 85

3.1 Аудит непрямих витрат 85

3.2 Аудит прямих витрат 89

3.3 Шляхи вдосконалення обліку і аудиту витрат на виробництво 93

Висновки 106

Список використаної літератури 108

Вступ

В умовах ринкової економіки бухгалтерський облік є особливо важливою функцією ефективного управління виробничими і комерційними структурами, знаряддям контролю за раціональними і економічним використанням ресурсів з метою досягнення комерційного успіху і виконання фінансових обов’язків перед державою.

Опанування знаннями бухгалтерського обліку, контролю і аналізу господарської діяльності з метою виявлення слабких місць у роботі підприємств і знаходження шляхів подальшого покращання їх роботи є головною метою керівника підприємства, менеджера, економіста, бухгалтера.

Удосконалення побудови своєчасного і достовірного бухгалтерського обліку нерозривно пов’язане з вирішенням актуальних завдань в галузі економіки. Виявленню внутрішньогосподарських резервів підприємств, запобіганню зловживанням і перевитратам, зниженню собівартості продукції, підвищенню продуктивності праці, рентабельності виробництва (робіт, послуг), досягненню комерційного успіху сприяють чітко налагоджений облік і контроль.

Бухгалтерський облік повинен всебічно і повно охоплювати та систематизувати господарську діяльність виробничо-комерційного підприємства, об’єднання, забезпечувати управління інформацією, здатною контролювати і оцінювати їх господарську діяльність.

Чітка побудова бухгалтерського обліку підвищує роль його як основного засобу контролю за додержанням режиму економії і комерційного успіху в усіх підприємствах.

Перехід виробництва на ініціативний шлях розвитку передбачає прискорення темпів економічного росту, посилення режиму економії і ресурсозбереження.

Важливе значення відіграє науково-обгрунтований бухгалтерський облік витрат виробництва, що формує інформацію про використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, собівартості виробництва і реалізації, а в кінцевому результаті показники ефективності роботи підприємства і об’єднань.

Облік затрат на виробництво і калькулювання собівартості продукції має найбільшу специфіку в зв’язку з особливостями технології виробництва на підприємствах різних галузей і підгалузей промисловості.

Поряд з необхідністю вивчення загальних завдань організації і методології обліку і калькулювання собівартості в промисловості виникає суттєва необхідність засвоєння тих особливостей формування затрат, розподілу комплексних витрат, прийомів і способів калькулювання собівартості виробів, які визначаються галузевими факторами.

Мета обліку затрат і калькулювання собівартості продукції заключається в своєчасному, повному і достовірному визначенні фактичних затрат, зв’язаних з виробництвом і збутом продукції, визначенні фактичної собівартості окремих видів і всієї продукції, контролі за використанням ресурсів і грошових коштів. Неперевершений поточний облік витрат в місцях виникнення затрат, виявлення можливих відхилень від встановлених норм, причин, винуватців цих відхилень повинен задовільнити потреби оперативного управління виробництвом.

В основі організації обліку витрат на виробництво лежать слідуючі принципи:

—документування витрат і повне їх відображення на рахунках обліку виробництва;

— групування витрат по об’єктам обліку і місцям їх виникнення;

— відповідність об’єктів обліку витрат з об’єктами калькулювання собівартості продукції, показників обліку фактичних витрат з нормативними, плановими;

— розширення кола витрат, які відносяться на об’єкти обліку за прямим призначенням;

— здійснення оперативного контролю за витратами виробництва і формуванням собівартості продукції.

Як показує практика багато теоретичних і практичних проблем залишаються невирішеними.

Облік і аудит виробництва і калькулювання собівартості потребує комп’ютеризації.

Все вище вказане підтверджує актуальність вибраної теми даної дипломної роботи, метою якої є вивчення організації та методології бухгалтерського обліку і аудиту витрат на виробництво в сучасних ринкових умовах. Методологічною основою вивчення є постанови законодавчої і виконавчої влади України з питань виходу промисловості з економічної кризи та підвищення рівня виробництва.

Вихідними даними для дослідження були взяті дані підприємства, плани, дані первинного, аналітичного і синтетичного бухгалтерського обліку, звітні показники та установчі документи.

Об’єктом дослідження є ВАТ “Коломийський ДОЗ”.

1. Теоретичні основи обліку і аудиту витрат на виробництво продукції

1.1. Економічна сутність і зміст витрат на виробництво продукції

Собівартість промислової продукції (робіт, послуг) - це ви­ражені в грошовій формі поточні витрати підприємства на її вироб­ництво і збут. Витрати на виробництво утворюють виробничу (заводсь­ку) собівартість, а витрати на виробництво і збут - повну собівар­тість промислової продукції. Перелік включених до собівартості поточних витрат визначено статтею 9 Закону України "Про оподатку­вання прибутку підприємств".

Витрати на виробництво валової продукції (чи собівартість валової продукції) характеризують витрати поточного періоду (року, кварталу, місяця) на виробництво промислової продукції (робіт, послуг).

Метою обліку собівартості продукції є своєчасне, повне і досто­вірне визначення фактичних витрат, пов"язаних з виробництвом і збутом продукції, обчислення фактичної собівартості окремих видів та всієї продукції, а також контроль за використанням матеріальних, трудових та грошових ресурсів.

Дані обліку витрат використовуються для оцінки та аналізу виконання планових показників, визначення результатів діяльності структурних підрозділів та підприємств в цілому, фактичної ефектив­ності організаційно-технічних заходів, спрямованих на розвиток та удосконалення виробництва, для планово-економічних та аналітичних розрахунків.

У зв"язку з цим повинно бути забезпечене повне зіставлення планових та звітних даних щодо складу і класифікації витрат, об"єктів і одиниць калькулювання, методів розподілу витрат за пла­нованими (звітними) періодами.

Витрати на виробництво класифікуються за такими ознаками:

Таблиця № 1

 

Ознаки

Витрати

1

За місцем виникнення витрат

Витрати виробництва, цеху, дільниці, служби

2

За видами продукції, робіт, послуг

Витрати на вироби, типові представники виробів, групи однорідних виро­бів, одноразові замовлення, валову, товарну, реалізовану продукцію

3

За видами витрат

Витрати за економічними елементами, витрати за статтями калькуляції

4

За способами перенесення вартості на продукцію

Витрати прямі, непрямі

5

За ступенем впливу обсягу виробництва на рівень витрат

Витрати умовно-змінні, умовно-постійні

6

За календарними періодами

Витрати поточні, одноразові

За місцем виникнення витрати на виробництво групуються за це­хами, дільницями, службами та іншими адміністративно відокремлени­ми структурними підрозділами виробництв.

Залежно від характеру та призначення виконуваних процесів виробництво поділяється на: основне, допоміжне і непромислове господарство.

До основного виробництва належать, цехи, дільниці, що беруть безпосередньо участь у виготовленні продукції.

Допоміжне виробництво призначене для обслуговування цехів основного виробництва: виконання робіт по ремонту основних фондів. забезпечення інструментом, запасними частинами для ремонту устат­кування, різними видами енергії, транспортними та іншими послуга­ми. До нього належать ремонтні цехи, експериментальні, енергетич­ні, транспортні та інші підрозділи.

До непромислового господарства належить: незаводський тран­спорт, житлово-комунальне господарство та культурно-побутові заклади, підсобні сільськогосподарські підприємства та інші структурні підрозділи, які не беруть участі у виробництві товарної продукції.

Усі витрати на виробництво включаються до собівартості окре­мих видів продукції, робіт і послуг (у тому числі окремих виро­бів, виготовлених за індивідуальними замовленнями) чи груп одно­рідних виробів.

За видами витрати класифікуються за економічними елемента­ми та за статтями калькуляції.

Під елементами витрат розуміють економічно однорідні види витрат.

Витрати за статтями калькуляції - це витрати на окремі види виробів, а також витрати на основне і допоміжне виробництво.

За способами перенесення вартості на продукцію витрати по­діляються на прямі та непрямі.

До прямих витрат належать витрати, пов"язані з виробництвом окремих видів продукції (на сировину, основні матеріали, покупні вироби і напівфабрикати тощо), які можуть бути безпосередньо включені до їх собівартості.

До непрямих витрат належать витрати, пов"язані з виробництвом кількох видів продукції (витрати на утримання та експлуатацію уста­ткування, загальновиробничі, загальногосподарські витрати), що включають до собівартості за допомогою спеціальних методів. Непря­мі витрати утворюють комплексні статті калькуляції (тобто складаються з витрат, що включають кілька елементів), які відрізняються за їх функціональною роллю у виробничому процесі.

За ступенем впливу обсягу виробництва на рівень витрат витра­ти поділяються на умовно-змінні та умовно-постійні. До умовно-змінних витрат належать витрати, абсолютна величина яких зростає із збільшенням обсягу випуску продукції і зменшується із його знижен­ням.

До умовно-змінних витрат належать витрати на сировину та матеріали, покупні комплектуючі вироби, напівфабрикати, техноло­гічне паливо і енергію, на оплату праці працівників, зайнятим у виробництві продукції (робіт, послуг), з відрахуванням на соціаль­ні заходи, а також інші витрати.

Умовно-постійні - це витрати, абсолютна величина яких із збільшенням (зменшенням) випуску продукції істотно, не змінюється.

До умовно-постійних належать витрати, пов"язані з обслуго­вуванням і управлінням виробничою діяльністю цехів, а також витра­ти на забезпечення господарських потреб виробництва.

Витрати на виробництво поділяються за календарними періодами на поточні та одноразові.

Поточні, тобто постійні, звичайні витрати або витрати, у яких періодичність менша ніж місяць.

Одноразові, тобто однократні витрати або витрати, які здійснюються періодично (періодичність більша ніж місяць) і спрямовуються на забезпечення процесу виробництва протягом тривалого часу.

Витрати, що включаються до собівартості продукції (робіт, послуг), групуються за такими елементами:

матеріальні витрати; витрати на оплату праці, відрахування на соціальні заходи; амортизація основних фондів та нематеріальних активів; інші витрати. Це групування е єдиним для всієї промисловості.

До елемента "Матеріальні витрати" належать витрати на:

1) сировину та матеріали, що придбаються у сторонніх підприємств і організацій і входять до складу вироблюваної продукції, утворюю­чи її основу, або е необхідним компонентом для виготовлення про­дукції (робіт, послуг);

2) покупні матеріали, що використовуються в процесі виробництва технологічного процесу і упаковування продукції або інших виробничих та господарських потреб (проведення випробувань, контроль, утрима­ння, ремонт і експлуатацію устаткування, будівель, споруд., інших основних фондів тощо), а також запасні частини для ремонту устат­кування; знос інструментів, пристроїв. Інвентаря, приладдя, лабо­раторного обладнання та інших засобів і предметів праці, які не належать до основних виробничих фондів; знос спецодягу, спецвзуття; інші засоби індивідуального захисту, мило та інші миючі засоби, знешкоджуючі засоби, молоко і лікувально-профілактичне харчування.

3) покупні комплектуючі вироби і напівфабрикати, що підлягають монтажу або додатковій обробці на даному підприємстві;

4) роботи і послуги виробничого характеру, які виконуються сторо­нніми підприємствами або структурними підрозділами підприємства. що не належать до основного виду його діяльності.

До робіт і послуг виробничого характеру належать: здійснення окремих операцій з виготовлення продукції, обробка сиро­вини та матеріалів, проведення випробувань з метою визначення якос­ті сировини і матеріалів, що споживаються транспортні послуги сторонніх організацій на перевезення вантажу по території підприємства (переміщення сировини, матеріалів, інструментів, деталей, загото­вок, інших види вантажу з базового (центрального) складу до цехів (відділень) і доставку готової продукції на склади зберігання;

5) витрати, пов"язані з використанням природної сировини, в час­тині відрахувань для покриття витрат на геологорозвідку та геолого-розшуки корисних копалин, на рекультивацію земель, плата за дере­вину, продану на пні, та за воду, що вибирається з водогосподарсь­ких систем у межах затверджених лімітів, відшкодування у межах нормативу втрат сільськогосподарського виробництва при вилученні угідь для розширення видобутку мінеральної сировини, а також платежі за використання інших природних ресурсів,

6) придбане у сторонніх підприємств і організацій будь-яке пали­во, що витрачається з технологічною метою на вироблення всіх ви­дів енергії, опалення виробничих приміщень, транспортні роботи, пов"язані з обслуговуванням виробництва власним транспортом;

7) придбана енергія всіх видів, що витрачається на технологічні, енергетичні, рухові та інші виробничі потреби підприємства.

Витрати на власне виробництво електричної та інших видів енергії, а також її споживання включається до відповідних елементів витрат;

8) втрати внаслідок нестачі матеріальних цінностей у межах норм природного убутку.

Вартість матеріальних ресурсів формується виходячи з цін їх придбання на день оприбуткування (без урахування податку на добав­лену вартість, за винятком передбачених законодавчими актами випа­дків), включаючи націнки і комісійні винагороди постачальницьким та зовнішньоекономічним організаціям, вартість послуг товарних бірж, брокерські послуги, суми мита і митних зборів, витрати на транспор­тування, зберігання та доставку, що здійснюються сторонніми організаціями.

Витрати, пов"язані з доставкою (в тому числі вантажно-розвантажувальні роботи) матеріальних ресурсів транспортом і персоналом підприємства, включаються до відповідних елементів витрат на ви­робництво (витрати на оплату праці, амортизація основних фондів та нематеріальних активів, матеріальні витрати тощо).

До вартості матеріальних ресурсів включаються також витра­ти підприємства на придбання пакувальних матеріалів і тари (крім дерев"яної та картонної), одержаної від постачальника матеріальних ресурсів, за винятком вартості цієї тари за ціною її можливого використання у тих випадках, коли ціни на них встановлюються окремо понад ціни на матеріальні ресурси.

У разі включення вартості тари, прийнятої від постачальника разом з матеріальними ресурсами, до ціни ресурсів із загальної суми витрат на їх придбання вираховується вартість тари за ціною можливого використання чи реалізації з урахуванням витрат на при­дбання матеріалів для її ремонту.

З витрат на матеріальні ресурси , що включаються до собівар­тості продукції, вираховується вартість зворотних відходів.

Зворотні відходи - це залишки сировини, матеріалів, напів­фабрикатів, теплоносіїв та інших видів матеріальних ресурсів, що утворилися в процесі виробництва продукції (робіт, послуг), втратили повністю або частково споживчі властивості початкового ресур­су (хімічні та фізичні) і через це використовуються з підвищеними витратами (зниження виходу продукції), або зовсім не використовуються за прямим призначенням.

До зворотних відходів не належать:

залишки матеріальних ресурсів, які відповідно до встановленої технології передаються до інших цехів, підрозділів як повноцінний матеріал для виробництва інших видів продукції (робіт, послуг);

попутна продукція, що одержується одночасно з цільовим (ос­новним) продуктом в єдиному технологічному процесі. До елемента "Витрати на оплату праці" належать:

1) витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати, обчислені згідно з прийнятими підприємством системи оплати праці, включаючи будь-які види грошових і матеріальних доплат,

2) Виплати, передбачені законодавством про працю, за невід­працьований на виробництві (неявочний) час: оплата щорічних від­пусток (компенсація за невикористану відпустку), крім оплати у час­тині витрат на оплату праці за рахунок прибутку, що залишається у розпорядженні підприємства, оплата праці працівників, яким не ви­повнилося 18 років, при скороченій тривалості їх щоденної роботи; оплата перерв працюючим матерям для годування дитини; оплата часу, пов"язаного з проходженням обов"язкових медичних оглядів, виконанням державних обов"язків, винагорода за передбачену законодавством вислугу років, інші виплати.

Якщо на підприємстві створюється резерв для оплати відпусток, то до витрат виробництва (обігу) включаються щомісячні відрахування на створення такого резерву;

3) витрати, пов"язані з підготовкою (навчанням) і перепідготовкою кадрів;

виплати працівникам підприємства середньої заробітної плати за основним місцем роботи за час їх навчання з відривом від вироб­ництва в системі підвищення кваліфікації та передпідготовці кадрів;

— оплата праці кваліфікованих робітників, не звільнених від основної роботи, за навчання учнів та підвищення кваліфікації ро­бітників;

— витрати базових підприємств на оплату праці за керівництво виробничою практикою учнів загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних училищ і студентів вищих навчальних закладів;

— витрати пов"язані з виплатою учням професійно-технічних учи­лищ різниці між стипендією в розмірі тарифної ставки (мінімального окладу) робітника першого розряду і витратами цих навчальних за­кладів (на виплату стипендій, забезпечення харчуванням і обмундируванням);

— оплата відпусток із збереженням повністю або частково заро­бітної плати, що надається відповідно до законодавства особам, які успішно навчаються у вечірніх і заочних вищих навчальних закладах, заочній аспірантурі, у вечірніх (змінних) професійно-технічних училищах, оплата їх проїзду до місця навчання і назад, передбачених законодавством;

4) виплати громадянам за виконання робіт, послуг, згідно з договорами, цивільно-правового характеру,

5) виплата звільненим працівникам вихідної допомоги і серед­нього заробітку,

В окремих галузях народного господарства до витрат на оплату праці (відповідно до законодавства) належать:

— вартість безкоштовно наданих працівникам комунальних послуг, продуктів харчування, витрати на оплату безкоштовно наданого працівникам підприємства житла (суми грошових компенсацій за ненадання безкоштовно житла, комунальних послуг тощо);

— вартість безкоштовно наданих предметів (включаючи форменний одяг, обмундирування), що залишаються в особистому постійному ко­ристуванні, або сума пільг у зв"язку з продажем їх за зниженими цінами (крім вартості виданого спецодягу, спецвзуття та інших за­собів індивідуального захисту, мила та інших миючих засобів, знеш­коджуючих засобів, молока і лікувально-профілактичного харчування або відшкодування витрат працівникам за придбання ними спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту у разі невидачі їх адміністрацією).

Витрати на оплату праці поділяються на основну та додаткову заробітну плату.

Основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці) норми часу, виробітку, об­слуговування, посадові обов"язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

Додаткова заробітна плата - ця винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені законодавством, премії, пов"язані з виконанням виробничих завдань і функцій. До елемента "Відрахування на соціальні заходи” належать:

1) відрахування на державне (обов"язкове) соціальне страхування, включаючи відрахування на обов"язкове медичне страхування;

2) відрахування на державне (обов"язкове) пенсійне страхування (до Пенсійного фонду), а також відрахування на додаткове пенсійне страхування;

3) відрахування до Фонду сприяння зайнятості населення;

4) відрахування до Фонду для здійснення заходів щодо лік­відації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захис­ту населення.

Відрахування на обов"язкове соціальне страхування, обов"яз­кове пенсійне страхування та до Фонду сприяння зайнятості населення здійснюється за встановленими законодавством нормами від загального розміру витрат на оплату праці згідно із законодавством.

Відрахування на обов"язкове соціальне страхування і обов"яз­кове пенсійне страхування не нараховується на доходи громадян від володіння корпоративними правами (отриманими дивідендами).

Відрахування на додаткове пенсійне страхування та обов"яз­кове медичне страхування з віднесенням до собівартості реалізова­ної продукції (робіт, послуг) здійснюється згідно з порядком, виз­наченим законодавством.

До елемента “Амортизацій основних фондів та нематеріальних активів" належать:

1) витрати на повне відновлення основних фондів та капіталь­ний ремонт у вигляді амортизаційних відрахувань від вартості основ­них виробничих фондів на реконструкцію, модернізацію та капітальний ремонт фондів, що належать підприємству, а також тих, що перебува­ють у користуванні підприємства за умовами оренди (лізингу), об­числені за їх балансовою вартістю відповідно до встановлених норм, включаючи прискорену амортизацію активної їх частини,

До активної частини основних виробничих фондів належать ма­шини та обладнання, транспортні засоби.

Рішення про прискорену амортизацію активної частини основ­них виробничих фондів (але не більше ніж у два рази проти встановлених законодавством норм) приймається підприємством самостійно, якщо таке рішення не є причиною підвищення цін і тарифів на про­дукцію (роботи, послуги), що випускається. Не допускається прий­няття рішення про прискорену амортизацію орендованих основних фон­дів без згоди орендодавця;

2) амортизаційні відрахування на надані в оперативну орен­ду основні фонди (крім тих, що належать до державної форми власності) нараховуються орендодавцем 1 використовуються ним на повне відновлення наданих в оренду або інших належних йому основ­них фондів. При цьому на собівартість продукції (робіт, послуг) орендаря відноситься сума нарахованих орендодавцем амортизаційних відрахувань на надані в оренду основні фонди;

3) амортизаційні відрахування на надані у фінансову оренду основні фонди, а також на надані в оперативну оренду основні фонди, що належать до державної форми власності, нараховуються арендарем і використовуються ним включно на повне відновлення орендованої частки основних фондів;

4) витрати орендаря на капітальний ремонт орендованих буді­вель (приміщень) нежитлового призначення відносяться на собівар­тість продукції (робіт, послуг) щомісяця рівними частками протягом строку дії договору оренди;

5) амортизаційні відрахування від вартості основних фондів (приміщень), що надаються безоплатно підприємствам громадського харчування або використовуються підприємствами самостійно для обслуговування працівників, що перебувають з підприємством у трудових відносинах;

6) витрати, пов"язані із зносом нематеріальних активів, у су­мі амортизаційних відрахувань, що визначаються щомісяця за нормами, розрахованими виходячи із їх первинної вартості та строку корисно­го використання, але не більше десяти років безперервної експлуата­ції або строку діяльності підприємства. До елемента "інші витрати" належать:

1) витрати, пов"язані з управлінням виробництвом; службові відрядження у межах норм, передбачених законодавством, оплата робіт (послуг) консультаційного та інформаційного ха­рактеру, пов"язаних із забезпеченням виробництва, зберіганням і реалізацією продукції, включаючи послуги щодо зміни структури управ­ління приватизованим підприємством, а також передбачених законо­давством обов"язкових аудиторських перевірок; оплата робіт із сертифікації продукції;

— оплата послуг інших підприємств щодо управління виробництвом, зберіганням і реалізацією продукції (робіт, послуг), якщо штатним розписом підприємства не передбачено відповідні функціональні служ­би;

— оплата, за використання та обслуговування технічних засобів управл1ння: обчислювальних центрів, вузлів зв"язку, засобів сигналі­зації;

— оплата вартості ліцензій та інших державних дозволів для ведення господарської діяльності підприємства;

— сплата збору за реєстрацію підприємства в органах державного управління, передбаченого законодавством;

2) витрати на перевезення працівників до місця роботи і назад у напрямках, що не обслуговуються пасажирським транспортом загально­го користування, включаючи додаткові витрати на спеціальні маршрути міського пасажирського транспорту, організовані відповідно до угод, укладених з транспортними підприємствами (понад вартість, сплачену працівниками підприємства за діючими тарифами на відповідний вид транспорту, або віднесену за рахунок прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства), витрати на перевезення працівників інвалідів 1 і 2 груп до місця роботи і назад незалежно від наяв­ності маршрутів пасажирського транспорту загального користування;

3) додаткові витрати, пов"язані з виконаннях робіт вахтовим методом, включаючи транспортні витрати на перевезення працівників від місця знаходження підприємства або пункту збору до місця роботи і назад та від місця проживання у вахтовому селищі до міс­ця роботи і назад, а також витрати на експлуатацію та утримання вахтового, селища, які не компенсуються платою працівників за ко­ристування житлом і комунальними послугами;

4) платежі з обов"язкового страхування майна підприємства та цивільної відповідальності, а також окремих категорій праців­ників, зайнятих у виробництві відповідних видів продукції (робіт, послуг) безпосередньо на роботах з підвищеною небезпекою для життя та здоров"я, передбачених законодавством;

5) витрати на сплату процентів за фінансовими кредитами, одержаними для придбання основних фондів і нематеріальних активів для поточної виробничої діяльності, незалежно від терміну кредитування, а також для сплати процентів за товарні і комерційні креди­ти; витрати, пов"язані із сплатою процентів за користування ма­теріальними цінностями,, взятими в оренду (лізинг), нараховуються щомісяця в розмірі, передбаченому договором, і відображаються у складі собівартості продукції (робіт, послуг) в тому періоді, за який їх нараховано;

6) витрати, пов"язані з оплатою послуг комерційних банків та інших кредитно-фінансових установ, включаючи плату за розрахунко­ве обслуговування, отримання гарантій, вексельного авалю, факторингових і довірчих операцій, облік боргових вимог і зобов"язань, включаючу цінні папери, поштово-телеграфних послуг та інших витрат, пов"язаних з грошовим обігом;

7) витрати на виготовлення і придбання бланків цінних паперів, а також інші витрати, пов"язані з емісією цінних паперів;

8) витрати на гарантійний ремонт і обслуговування виробленої продукції, але не більше двох відсотків вартості цієї продукції;

9) витрати на реалізацію продукції;

— на відшкодування складських вантажно-розвантажувальних, перевалочних, пакувальних, транспортних і страхувальних витрат поста­чальників, що включаються до ціни продукції згідно з базисом поставки, передбаченим угодою сторін;

— на оплату послуг транспортно-експедиційних, страхових та посередницьких організацій (включаючи комісійну винагороду), вар­тість яких входить до ціни продукції згідно з базисом поставки, передбаченим угодою сторін;

на сплату експортного (вивізного) мита та митних зборів,

— на рекламу і перепродажну підготовку товарів.

До витрат підприємства на рекламу належить витрати на: розробку і видання рекламних виробів (ілюстрованих прейскурантів, каталогів, брошур, альбомів, Проспектів, плакатів, афіш, рекламних листів, листівок, тощо).

— розробку і виготовлення ескізів, етикеток, зразків фірмових пакетів і упаковки,

— рекламу в засобах масової інформації (оголошення в пресі, передачі про радіо і телебаченню), витрати на світлову, комп"ютер­ну та іншу зовнішню рекламу;

— придбання, виготовлення, копіювання,. дублювання і демонст­рацію рекламних кіно-, відео- і діафільмів;

— виготовлення стендів, муляжів, рекламних щитів, покажчиків тощо (в сумі амортизації, зносу щодо зазначеного інвентаря);

— зберігання та експедирування рекламних матеріалів, оформлення вітрин, кімнат-зразків, виставок-продажів,

— включаючи відрядження працівників підприємства на виставку продук­ції підприємства і вартість її зразків, що передані безпосередньо покупцям або посередницьким організаціям відповідно до контрактів і угод безоплатно і не підлягають поверненню;

— уцінку продукції, що повністю або частково втратила первинну якість за час експонування у вітринах;

— проведення інших рекламних заходів, пов"язаних з діяльністю підприємства;

— на відшкодування витрат за участь у виставках, ярмарках, вар­тості безоплатно переданих зразків і моделей, на представницькі витрати (організацію прийомів, конференцій та інших офіційних захо­дів, включаючи оплату праці обслуговуючого персоналу) у розмірі до двох відсотків від обсягів реалізації продукції (робіт, послуг) за оподатковуваний період та в цілому за рік;

10) нарахування на заробітну плату і авторські винагороди творчих працівників, що перераховуються до фондів творчих спілок України відповідно до законодавства,

11) податки, за винятком передбачених підпунктом 3. і. 2 статті 3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", збори та інші обов"язкові платежі, передбачені законодавством, включаючи відрахування на будівництво, реконструкції, ремонт і ут­римання автомобільних доріг, до Державного інноваційного фонду, позабюджетних фондів фінансування галузевих і міжгалузевих науково-дослідних робіт і заходів щодо освоєння нових технологій і ви­робництва нових видів продукції, які створюються за рахунок відра­хувань від внесків до Державного інноваційного фонду, Державного фонду сприяння конверсії, а також збори та інші обов"язкові платежі, передбачені законами України, постановами Верховної Ради України, указами Президента України та декретами Кабінету Міністрів Укра­їни;

12) втрати внаслідок технічного неминучого браку, витрати на операції із скляною тарою, виплати на відшкодування шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров"я, пов"язаним з вико­нанням ним трудових обов"язків;

13) сплата консеційних платежів за використання природних копалин;

14) витрати на оприлюднення річного звіту;

15) платежі за викиди і скиди забруднюючих речовин у навко­лишнє середовище, розміщення відходів та інші види шкідливого впливу в межах лімітів;

16) сума сплачених орендарем процентів (винагороди) за користування наданими в оперативну та фінансову оренду основними фондами.

Орендна плата за надані в оперативну оренду приміщення нежитлового призначення включається до собівартості продукції (робіт, послуг) у розмірі, визначеному угодами сторін, а комунальної влас­ності - не вище ставок орендної плати, встановленої місцевими ор­ганами державної виконавчої влади;

17) витрати, пов"язані з набором робочої сили, передбачені законодавством, з урахуванням витрат на оплату випускникам серед­ніх професійно-технічних училищ і молодим спеціалістам, які закін­чили вищий навчальний заклад, вартості проїзду до місця роботи, а також оплачуваної відпустки, яка надається їм перед початком роботи

1.2. Групування витрат за статтями калькуляції

Витрати, пов"язані з виробництвом і збутом (реалізацією) продукції (робіт, послуг), під час планування, обліку і калькулю­вання собівартості продукції (робіт, послуг) на ВАТ «Коломийський ДОЗ» групуються за стат­тями:

— сировина та матеріали;

— покупні комплектуючі вироби, напівфабрикати, роботи і послуги виробничого характеру сторонніх підприємств та організацій;

— паливо і енергія на технологічні цілі; зворотні відходи (вираховуються);

— основна заробітна плата;

— додаткова заробітна плата;

— відрахування на соціальне страхування;

— витрати, пов"язані з підготовкою та освоєнням виробництва продукції;

— відшкодування зносу спеціальних інструментів і пристроїв;

— цільового призначення та інші спеціальні витрати;

— витрати на утримання та експлуатацію устаткування;

— загальновиробничі витрати;

— загальногосподарські витрати;

— втрати внаслідок технічного неминучого браку;

— попутна продукція (вираховується);

— інші виробничі витрати;

— позавиробничі (комерційні) витрати.

До наведеної вище типової номенклатури статей калькуляції міністерства за погодженням з Мінекономіки, Мінфіном та Мінстатом можуть вносити зміни з урахуванням особливостей техніки, технології та організації виробництва відповідної галузі і питомої ваги окремих видів витрат у собівартості продукції, а також об"єднувати кілька типових статей калькуляції в одну або виділяти з однієї типової статті кілька статей калькуляції.

На ВАТ «Коломийський ДОЗ» витрати на виробництво групуються за такими статтями:

— сировина та матеріали;

— паливо і енергія на технологічні цілі; зворотні відходи (вираховуються);

— основна заробітна плата;

— додаткова заробітна плата;

— відрахування на соціальне страхування;

— витрати, пов"язані з підготовкою та освоєнням виробництва продукції;

— витрати на утримання та експлуатацію устаткування;

— загальновиробничі витрати;

— загальногосподарські витрати;

— позавиробничі (комерційні) витрати.

Таблиця №1

Фактична собівартість товарної продукції по заводу за 1998 рік

Статті калькуляційних заходів

Рік 1998

Рік 1997

∑ тис. грн.

%

∑ тис. грн.

%

1. Сировина і матеріали

671,9

593,8

2. Транспортні витрати

20,9

3,1

31,4

5,2

3. Паливо і енергія

126,2

18,7

51,2

8,6

4. Основна заробітна плата

139,0

89,3

5. Додаткова заробітна плата

25,8

18,5

50,9

56,9

6. Відрахування з заробітної плати:

§ фонд Чорнобиля;

§ фонд зайнятості;

§ соціальне страхування.

91,8

66,0

5

1,5

36

49,3

55,2

7. Витрати, пов’язані з підготовкою та освоєнням виробництва

8,2

5

7,01

5

8. Утримання обладнання

209,4

150,6

187,1

209,5

9. Цехові витрати

634,5

456,4

482,0

539,7

10. Загальнозаводські витрати

531,4

382,3

363,3

406,8

РАЗОМ

2450,9

1898,3

11. Позавиробничі витрати

12,2

0,04

5,5

0,02

Повна собівартість

2463,1

1903,8

Товарна продукція

1742,1

1642

Затрати на 1 грн. товарної продукції

1-14

1-16

До статті калькуляції ”сировина та матеріали" включається вартість:

— сировини та матеріалів, що входять до складу вироблюваної продукції, утворюючи її основу, чи е необхідним компонентом для виготовлення продукції (робіт, послуг);

— покупних матеріалів, що використовуються в процесі виробни­цтва продукції. (робіт, послуг) для забезпечення нормального технологічного процесу і упаковування продукції.

До цієї ж статті належать витрати, пов"язані з використан­ням природної сировини, в частині відрахувань для покриття вит­рат на геологорозвідку та геологорозшуки корисних копалин, на рекультивацію земель, плата за деревину, продану на пні, та за воду, що вибирається з водогосподарських систем у межах затверд­жених лімітів, а також платежі за використання інших природних ресурсів.

Витрати за статтею калькуляції “Сировина та матеріали"

включаються безпосередньо до собівартості окремих видів продукції та замовлень.

Витрати на покупні матеріали, що використовуються в процесі виробництва продукції (робіт, послуг) для забезпечення нормального технологічного процесу і упаковування продукції, віднесення яких безпосередньо для собівартості окремих видів продукції ускладнене, включається до собівартості продукції в такому порядку:

а) встановлюються норми витрат цих матеріалів на кожний вид продукції,

б) відповідно до встановлених норм витрат та цін матеріалів установлюються кошторисні ставки на одиницю продукції, які періо­дично переглядаються відповідно до зміни норм витрат матеріалів або цін,

в) фактичні витрати на зазначені матеріали включаються до собівартості окремих видів продукції, товарної продукції та неза­вершеного виробництва пропорційно до кошторисних ставок.

Допускається не встановлювати кошторисні ставки покупних матеріалів на одиницю продукції, а відносити на собівартість їх фактичні витрати пропорційно до витрат за нормою.

В деревообробній промисловості можливе виділення транспортно-заготівельних витрат в окрему статю витрат.

До статті калькуляції "Паливо і енергія на технологічні цілі” відносяться витрати на всі види палива й енергії (як одер­жані від сторонніх підприємств та організацій, так і виготовлені самим підприємством), що безпосередньо використовуються в процесі виробництва продукції.

Витрати на паливо і енергію на технологічні цілі відносяться безпосередньо до собівартості окремих видів продукції на основі Показань контрольно-вимірювальних приладів.

Витрати на паливо і енергію на технологічні цілі, віднесення яких безпосередньо до собівартості окремих, видів продукції усклад­нене, включаються до собівартості продукції пропорційно до кошто­рисних ставок,

Витрати на покупну енергію складаються з витрат на її оплату за встановленими тарифами.

Витрати на власне виробництво електричної та інших видів енергії, а також на трансформацію та передачу придбаної енергії до місця її споживання включаються до собівартості продукції цих під­приємств за цеховою собівартістю, крім тих випадків, коли вироб­ництво електроенергії планується в складі продукції, що реалізуєть­ся, та коли вона відпускається за встановленими тарифами.

Витрати палива й енергії на опалення виробничих приміщень, внутрішнє й зовнішнє освітлення та інші господарські потреби відображаються у загальновиробничих і загальногосподарських витратах, витрати палива й енергії на транспортні роботи, пов"язані з обслу­говуванням виробництва, та на приведення в дію устаткування — у вит­ратах на утримання та експлуатацію устаткування.

В енергоємних виробництвах, так як ВАТ «Коломийський ДОЗ» витрати на енергію доцільно виділити в окрему статтю калькуляції "Енергія на технологічні цілі".

До вартості матеріальних ресурсів включаються також витрати підприємств на придбання упаковки і тари (крім дерев"яної та кар­тонної), одержаної від постачальників матеріальних ресурсів, за винятком вартості цієї тари за ціною її можливого використання у тих випадках, коли ціни на них встановлені окремо понад ціни на ці ресурси.

У разі включення вартості тари до ціни матеріальних ресурсів, що надійшли від постачальника., із загальної суми витрат на їх придбання вираховується вартість тари за ціною її можливого використання чи реалізації (з урахуванням витрат на придбання матеріа­лів для її ремонту).

Витрати на придбання упаковки і тари в окрему статтю кальку­ляції не виділяються, а включаються до витрат на придбання відпо­відних видів сировини та матеріалів.

Витрати підприємств на оплату дерев"яної й картонної тари понад ціни на матеріальні ресурси, а також витрати на її ремонт не відносяться на собівартість продукції, а відшкодовуються підпри­ємствам під час реалізації цієї тари організаціями, які займаються збиранням тари.

Витрати на сировину, матеріали, покупні комплектуючі вироби, напівфабрикати, паливо, енергію та інші матеріальні ресурси фор­муються виходячи з цін їх придбання, включаючи витрати на транс­портування, зберігання та доставку, які здійснюються сторонніми організаціями, матеріальних витрат, пов"язаних з транспортною доставкою (в тому числі вантажно-розвантажувальні роботи) матері­альних ресурсів транспортом і персоналом підприємства, втрат від нестачі матеріальних цінностей у дорозі в межах норм природного убутку.

У статті калькуляції "Зворотні відходи" відображається вар­тість зворотних відходів, що вираховується із загальної суми ма­теріальних витрат, віднесеної на собівартість продукції

До статті калькуляції "Основна заробітна плата" відносяться витрати на виплату основної заробітної плати, обчисленої згідно з прийнятими підприємством системами оплати праці, у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників, зайнятих виробництвом продукції.

Заробітна плата робітників, зайнятих у виробництві відповід­ної продукції (робіт, послуг), безпосередньо включається до собівартості відповідних видів продукції (груп однорідних видів продукції).

Частина основної заробітної плати робітників, зайнятих у виробництві відповідної продукції (робіт, послуг), віднесення якої безпосередньо до собівартості окремих видів продукції ускладнене, включається до собівартості на основі розрахунку (виходячи з обся­гу виробництва, переліку робочих місць і норм обслуговування) кош­торисної ставки цих витрат на одиницю продукції (виріб, замовлення, машинокомплект та інші).

Фактична заробітна плата цих робітників включається до собі­вартості окремих видів продукції, товарного випуску та незавершеного виробництва пропорційно до кошторисних ставок. Ці ставки періо­дично переглядаються у разі зміни обсягу виробництва, технології, тарифних ставок тощо.

До статті калькуляції "Додаткова заробітна плата" відносяться витрати на виплату виробничому персоналу підприємства додаткової заробітної плати, нарахованої за працю понад установлені норми праці Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні ви­плати, передбачені законодавством, премії, пов"язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

До статті калькуляції "Відрахування на соціальне страхування" включається:

1) відрахування на державне (обов"язкове) соціальне страхування, включаючи відрахування на обов"язкове медичне страхування;

2) відрахування на державне (обов"язкове) пенсійне страхування (до Пенсійного фонду), а також відрахування на додаткове пенсій­не страхування.

Відрахування на обов"язкове соціальне страхування та обо­в"язкове пенсійне страхування здійснюється згідно із законодавст­вом від суми витрат на оплату праці працівників, зайнятих вироб­ництвом продукції (послуг, робіт).

Відрахування на додаткове пенсійне страхування здійснюються згідно з порядком, визначеним законодавством.

До статті калькуляції "Витрати, пов"язані з підготовкою та освоєнням виробництва продукції" належать витрати:

— підвищені витрати на виробництво нових видів продукції в період їх освоєння, включаючи перші видання нових видів продукції в період їх освоєння, включаючи перші видання нових книжок, а та­кож витрати, пов"язані з підготовкою та освоєнням випуску продукції, не призначеної для серійного або масового виробництва;

— на освоєння нового виробництва, цехів та агрегатів (пускові витрати);

— на винахідництво і раціоналізацію.

До підвищених витрат на виробництво нових видів продукції в період їх освоєння, а також витрат, пов"язаних з підготовкою та освоєнням випуску про­дукції, не призначеної для серійного або масового виробництва, належать витрати на: проектування і конструювання нового виробу; проектування спеціального інструментального оснащення 1 розроб­ку технологічного процесу його виготовлення; розробку 1 оформлення нормативів витрат; випробування матеріалів, напівфабрикатів, інструментів і пристосування для виробництва нових виробів; пере­планування, перестановку і налагодження устаткування; виготовлен­ня первісного комплекту спеціального інструменту і пристрою для дослідного зразка продукції; виготовлення дослідного зразка.

У випадках, коли пристосування та прилад можуть надалі ви­користовуватися під час освоєння та виготовлення інших нових ви­робів, тобто вони стають спецустаткуванням загального застосуван­ня, під час освоєння нових виробів до підвищених витрат включають­ся тільки витрати на їх переобладнання.

Витрати, пов"язані з освоєнням нових видів продукції відно­сяться до витрат майбутніх періодів і включаються до собівартості виробів частинами протягом установленого (не більше дворічного) строку з моменту початку їх серійного або масового випуску, ви­ходячи з кошторису цих витрат і кількості продукції, що випус­кається за цей період.

У разі виготовлення виробів за індивідуальними замовленнями витрати на підготовку виробництва відносяться повністю на собі­вартість відповідного виробу або партії виробів.

Номенклатуру статей підвищених витрат на виробництво нов ......

Страницы: [1] | 2 | 3 | 4 | 5 |




 




 

Записник:
Вибранні реферати  

Рефератів в нашій базі:
Рефераты: 16675
Розділи у алфавытному порядку:
АБВГДЕЖЗ
ИЙКЛМНОП
РСТУФХЦЧ
ШЩЪЫЬЭЮЯ

 

Підказка: Облік і аудит витрат на виробництво продукції | Реферат

TextReferat © 2019 - Реферати українською мовою, українські реферати на нашому сайті ви можете скачати безкоштовно, також можете перед завантаженням ознайомитись за потрібним вам рефератом. Якщо ви не можете знайти потрібний вам реферат, користуйтесь пошуком.