Головна   Додати в закладки Великобританія | Реферат


Реферати українською мовою | реферати на українській мові Реферати українською мовою | реферати на українській мові
 Пошук: 

 

 




Великобританія - Реферат


Категорія: Реферати
Розділ: Географія, Економічна географія
Розмір файла: 25 Kb
Кількість завантажень:
242
Кількість переглядів:
6801
Описання роботи: Реферат на тему Великобританія
Дивитись
Скачати


ВЕЛИКОБРИТАНІЯ

Площа — 245 тис. кмг. Населення —58,5 мли чоловік. Столиця Лондон. Державний устрій — конституційна монархія. Адміністративно по­діляється на графства.

Місце у світі.Англія — батьківщина індустріального способу виробництва. У середині XIX ст. на її частку припадала майже половина світової промислової продукції. Вона займала панівне становище в промисловому експорті, фінансах в мореплавстві тогочасного світу. Британська колоніальна імперія була найбільшою за площею і населенням (36 млн км2 і 400 млн чоловік — чверть жителів Землі в 1919 p.). Англійська мова, англій­ська культура, англійський спосіб життя широко розповсюдились у світі. У середині XX ст. Британська колоніальна імперія розпалася. За розмірами ВНП Великобританію випередили інші головні економічно розвинені країни. Щоб вистояти в боротьбі з конкурен­тами, Великобританія змушена була в 1973 р. вступити до ЄС. Проте зараз за розмірами виробництва, рівнем економічного і соціального розвитку вона посідає одне з провідних місць у світі. 50 її колишніх колоній і домініонів входять у Співдружність, яку очолює Велико­британія. Англійська мова залишається найпоширенішою в світі.

Склад території та економіко-географічне положення. Країна розташована на островах Північно-Західної Європи. їй належать острів Велико­британія, частина острова Ірландія та до­вколишні острови. Країна поділяється на чотири історико-географічні області: Англію — головне ядро держави, і приєднані пізніше до неї шляхом заво­ювання Уельс, Шотландія і Північна Ірландія (Ольстер), які мають дуже незначні й невиразні елементи автономії. Країну називають Великобританією за назвою найбільшого острова, або Англією — за Назвою історичного ядра. Офіційна її назва — Сполучене Королів­ство Великобританії і Північної Ірландії.

Найважливішою особливістю географічного положення Велико­британії є її відокремленість від континенту. Ця обставина сприяла тому, що країна, хоч і брала постійну участь у європейський війнах, проте упродовж дев"яти століть (з 1066 р.) жодного разу не зазнала іноземного вторгнення. Разом з тим, країна користувалася всіма вигодами, що випливають з розташування поруч з найрозвинені­шими державами Західної Європи і на шляхах у Світовий океан.

Господарська оцінка природних умов і ресурсів. Берегова лінія островів добре розчленована. Навіть у південній частині головного острова віддаленість від моря не перевищує 100— 120 км, а в північній ця відстань удвічі ко­ротша. За характером поверхні територія майже нарівно представле­на рівнинами (плоскими і погорбованими) та узгір"ями. Найбільше заселена і економічно розвинена південно-східна рівнинна частина країни. Узгір"я, які поширені на заході й півночі, заселені слабо і використовуються лише для екстенсивних форм господарювання. Найбільш суворим і найменш сприятливим для проживання людини є Північно-Шотландське нагір"я.

З-поміж покладів мінеральної сировини найважливіше значення мають паливні ресурси. Кам"яне вугілля було природною основою промислового перевороту кінця XVIII — початку XIX ст. Багаті вугільні басейни Центральної Англії, Південного Уельсу, Середньої Шотландії та Північної Англії надзвичайно вдало розташовані щодо всієї території та водних шляхів. У 70-х роках XX ст., коли частина вугільних родовищ економічно себе вичерпала, було відкрито великі поклади нафти і природного газу на шельфі Північного моря. Частка Великобританії у цих покладах становить понад 2 млрд т нафти і 700 млрд м3 газу. До речі, перешкодою у добуванні нафти й газу є не глибина моря, а погода. Платформи в центрі й на півночі моря працюють в умовах сильних вітрів і високих хвиль. За винятком палива, країна небагата на іншу мінеральну сировину.

Великобританія лежить у зоні широколистих лісів помірного поясу. Клімат її вологий (океанічний) з майже рівномірним розподілом опадів протягом року. Завдяки Гольфстріму зима дуже м"яка, з рідкісними морозами, а літо прохолодне. Кількість опадів зменшується в напрямі на схід від 2000 мм і більше на узбережжях До 600 мм на південному сході. Кліматично-ґрунтові умови сприятливі для цілорічного вирощування трав і утримання тварин, а тепер — і для нових культур, що створюються за допомогою біотехнології.

У ході промислового розвитку Великобританія першою в світі зазнала дуже значного забруднення природного середовища, особливо у вугільно-металургійних і портових районах. Заходи, вжиті в другій половині XX ст., покращили становище. Існує національна і програма охорони природи і система заповідних територій. Серед і десяти національних парків найбільшим і найвідомішим є Лейк-Дістрикт (Озерна округа) у Кемберлендських горах у Північній і Англії.

Загальна характеристика господарства. Великобританія належить до шести головних економічно розвинених країн світу. Дер­жавний сектор її економіки включає Англій­ський банк, пошту, Бі-Бі-Сі, основні авіа­компанії, атомну промисловість, видобування вугілля, газове госпо­дарство і електроенергетику, виплавляння сталі, залізниці, доки і внутргшні водні шляхи. Серед приватних корпорацій найбільшими є нафтові «Шелл» і «Бритіш Петролеум», фінансова «Ллойдз», теле­комунікаційна «Бритіш Телекомунікейшн», фармацевтична «Глаксо» та ін.

У сільському і лісовому господарстві та в рибальстві зайнято лише 1 % працюючого населення, і вони дають 2 % ВНП, в проми­словості, будівництві, відповідно, 28 % і 31 %, у третинному (нема­теріальному) секторі — 71 % і 67 %. Розвинені всі галузі сучасного виробництва і послуг.

Специфічною є висока залежність країни від зовнішньої торгівлі. Вартість експорту та імпорту становить понад 2/5 ВНП. Великобри­танія — єдина з шести головних економічно розвинених країн, яка експортує більше послуг, ніж товарів, і є найбільшим постачальни­ком послуг на світовий ринок. Це наслідок високого рівня розвитку, а в історичному плані пов"язано з існуванням колись величезної колоніальної імперії та традиціями так званого «невидимого» екс­порту. Доходи від зарубіжних інвестицій, банківських і страхових операцій, морського і повітряного флоту, туризму доповнює експорт ділових, телекомунікаційних, науково-інформаційних і культурних послуг.

Найтісніші економічні зв"язки Великобританія має із Західною Європою, в першу чергу з країнами ЄС. На них припадає майже 2/3 її зовнішньої торгівлі. По 1/10 зовнішньої торгівлі Великобри­танії спрямовано на СІЛА і на країни Співдружності. Частка Вели­кобританії в зовнішньому торговому обігу України становила в 1995 р. 2,4 %.

Промисловість Енергетика. Великобританія є великим спо­живачем і значним виробником енергоре­сурсів. Серед головних економічно розвинених країн вона — єдиний чистий експортер енергії. У XIX і першій половині XX ст. на експорт ішло вугілля, зараз — нафта і нафтопродукти. У структурі енергоба­лансу Великобританії майже рівні частки вугілля, нафти і природно­го газу.

Кам"яне вугілля як комерційне паливо Великобрита­нія почала використовувати першою в світі — понад 300 років тому. Пік видобутку припав на 1913 р. — 290 млн т. Тепер видобувають 90 млн т на рік, і все ж країна залишається найбільшим виробником вугілля в Західній Європі й за цим показником входить до першої десятки країн світу. Понад 2/3 видобутку дають родовища Централь­ної Англії на схід від Пеннінських гір, у басейні річки Трент. Домінують відкриті розробки.

Нафту видобувають у чотирьох групах родовищ Північного моря. У північній частині підводними нафтопроводами вона подається на Шотландські та Оркнейські острови, а звідти танке­рами в Південну Англію чи на експорт. Центральні родовища зв"язані підводними нафтопроводами безпосередньо з портами Шот­ландії і Північної Англії. Щодо нафтопереробних заводів, то більшість їх розташовані в портових містах Південної Англії і на західному узбережжі, бо будувались вони ще з розрахунку на імпорт­ну нафту, а також з урахуванням ринків збуту і можливостей ство­рення глибоководних терміналів. Природний газ пере­дається з північних морських родовищ підводними трубопроводами в Шотландію, а з південних — у Східну Англію і звідси надходить у загальну систему газопроводів країни. Великобританія — одна з провідних нафто- і газовидобувних країн. Видобувають 90 млн т нафти і 50 млрд м3 газу на рік.

Виробництво електроенергії (320 млрд кВт • год) на 4/5 забезпечується ТЕС, які працюють на вугіллі, і на 1/5 — АЕС.

Роль маленьких гідроелектростанцій, що побудовані в горах Шот­ландії, незначна. Великобританія першою розпочала широко розвивати атомну енергетику. АЕС розташовані на узбережжях, переважно в Південній Англії, де немає свого вугілля. Об"єднана електроенергетична система Великобританії зв"язана через Ла-Манш із континентальною Європою.

Обробна промисловість. Великобританії! є найстарішою проми­словою країною світу. Всі стадії промислового розвитку вона прой­шла самостійно. Звідси широка диверсифікації! виробництва, над­звичайно високі кваліфікації! робітників і якість продукції.

На відміну від Німеччини і Японії, в яких зміни у структурі промисловості стимулювалися воєнними поразками, у Великобри­танії цей процес відбувався за звичайних умов і дуже повільно. Вступ до ЄС вимагав більш рішучих дій. Як результат, у 70-х роках, значною мірою шд тиском уряду, в промисловості країни було скорочено 2 млн робочих місць. Цей процес дістав назву «деіндустріалізації», та суть його полягала не в знищенні промисловості взагалі, а в зміні її структури. Скорочувались традиційні, старі ви­робництва (трудо-, енерго- і матеріалоємні, а також ті, що забруд­нюють середовище). До них, крім видобування вугілля, належали металургія, виготовлення традиційного обладнання, суднобудуван­ня, текстильна і взуттєва галузі тощо. Ліквідовувались нерентабельні і неконкурентоспроможні підприємства. Одночасно розширювались або створювались вперше нові, наукомісткі виробництва. Зараз за часткою високотехнологічних виробництв Великобританії! посту­пається тільки США.

У країні розвиваються всі галузі сучасної промисловості. Виго­товляють продовольство і напої, високоякісні тканини і одяг, папір, кераміку, фарфор, портланд-цемент (англійський винахід), гумові товари (Великобританії! є найстарішим їх виробником). За щоріч­ною виплавкою сталі (16 млн т) і алюмінію (430 тис. т) Великобри­танії! входить до першої десятки країн світу. Вона є одним з най­більших у світі центрів видавничої діяльності та поліграфічної промисловості. Тут друкують паперові гроші й поштові марки для інших країн. Книжки з усіх галузей знання англійською мовою розходяться по всіх країнах світу.

Головна галузь обробної промисловості — машинобу­дування (понад 2/5 зайнятих). Випускають легкові й вантажні автомобілі, автобуси (1,5 млн штук щороку). Як і раніше, розвинені важке, гірниче і сільськогосподарське машинобудування. Виробля­ють трактори, крани, землерийну техніку, дорожні грейдери, ком­байни і бурильне устаткування. Важливе місце посідає виготовлення сучасної побутової техніки.

Одночасно на перший план все більше виступають новітні наукоємні (високотехнологічні) галузі. «Бритіш Ероспейс» із її широкою спеціалізацією є найбільшою аерокосмічною корпорацією в Західній Європі. Корпорація «Роллс-Ройс» тепер відома не стільки люксовими автомобілями, скільки найпотужнішими авіаційними і ракетними двигунами. У Великобританії виготовляють штучні су­путники Землі та найновіші системи озброєння. Все більша частка виробів припадає на різноманітну електроніку. Виготовля­ють обладнання для кабельного телебачення, для обробки інфор­мації, волоконно-оптичні комунікаційні системи, радари, підводи телефонні кабелі тощо.

Поряд з аерокосмічною та електронною галузями на перши план вийшла хімічна промисловість, у тому числі фармацевтика. Виготовляють промислові хімікати, синтетичні волокна, пластмаси, добрива і пестициди, фарби, фармацевтичні косметичні товари.

Великобританія першою увійшла в історію як країна-імпортер сировини і експортер готових виробів. Через бідність на власну сировинну базу імпорт сировини й досі відіграє суттєву роль. Але тепер готові промислові вироби становлять 3/4 як в експорті, так і в імпорті. Найсильнішими на світовому ринку є позиції Великобри­танії в наукоємних галузях: аерокосмічне обладнання, електроніка наукове і медичне обладнання, фармацевтика. Експортується і значній кількості продукція важкого машинобудування і металургії, В імпорті, крім промислової сировини, машин і устаткування, істот; ну роль відіграють товари легкої і харчової промисловості, лісоматеріали і папір.

Обробна промисловість розповсюджена по всій країні, і її розташування збігається з розміщенням населення. Понад 4/5 виробництв ва припадає на Центральну і Південну Англію. Особливо виділяється смуга довжиною 350 км від Ліверпуля на півночі до Лондона ш півдні. В ЄС цей промисловий пояс має своє продовження через Бельгію і Нідерланди аж до Центральної Італії. Локальне значення у Великобританії мають так звані «економічні острови», в утворенні яких вирішальну роль відіграли поклади вугілля. Усі вони розташовані на морському узбережжі. Це Кардіфф і Суонсі в Уельсі, Ґлазґо і Шотландії, Ньюкасл і Мідлсбро у Північній Англії.

Із сучасних тенденцій важливе значення мають переміщеній промисловості із внутрішніх зон центральних міст на периферію конурбацій або навіть у сільські графства і так званий «дрейф на південь», у Південну Англію. Характерним є поява численних пpoмислових «парків», у яких поєднуються науково-дослідні лабораторії і наукоємна промисловість. Найбільше їх навколо Лондона, а також уздовж дороги М-4 від Лондона до Брістоля і дороги М-11 вії Лондона до Кембриджа. Новими осередками виробництва елект­ронних компонентів є «Силіконові болота» (фени) у Східній Англії і «Силіконова долина» (глен) у Шотландії. Серед найбільших центрів аерокосмічної промисловості — Лондон, Брістоль і Дербі, автомо­більної — Лутон, Бірмінгем, Ковентрі, Оксфорд, Лейланд.

Внутрішні відмінності й міста. Великобританію поділяють на 11 стандарт­них районів, що збігаються з урядовим пла­новим районуванням. Вісім із них знаходять­ся в Англії, три інші — це Уельс, Шотландія і Ольстер (Північна Ірландія).

У ході історичного розвитку країни значення її окремих частин не було однаковим. Ще в римську епоху, а потім і за феодальних часів рівнинні землі південного сходу стали основою піднесення і панування Англії на островах. У ході промислового перевороту з кінця XVIII ст. важливішу роль почали відігравати Центральна Англія та «економічні острови» з їх текстильною промисловістю, видобуванням вугілля, виплавлянням металу і суднобудуванням.

Після другої світової війни почався занепад цих галузей, а місця їх розміщення перетворилися на депресивні. Характерними їхніми рисами стали застаріла галузева структура, повільні темпи зростання доходів, підвищений рівень безробіття, відтік населення. Південна Англія з її сферою послуг, новітніми наукоємкими виробництвами і тісними зв"язками з континентом розвивається нині швидшими темпами. Кращі умови життя і забезпеченість соціальною інфраст­руктурою сприяють переміщенню сюди населення. «Дрейф на південь» продовжується і зараз. Спроби держави цілеспрямовано підтримати райони занепаду і припинити концентрацію населення в Південній Англії були малоефективними. Найбільші успіхи держав­ної регіональної політики досягнуті у створенні промислових парків і нових міст для розвантаження конурбацій.

Південна Англія (три стандартні райони: Східна Англія, Південний Схід і Південний Захід) є головною частиною Великобританії. Вона належить до найбільших у світі зосереджень людей і їх сучасної діяльності. На неї припадає більш як 2/5 насе­лення і 1/2 економічного потенціалу країни.

Південна Англія поза Лондоном (її північна межа —умовна лінія від Брістольської затоки до затоки Уош) відома своїми науковими лабораторіями і наукоємною промисловістю, пор­товою діяльністю, морськими курортами і туризмом, а також інтен­сивним сільським господарством. Територія багата на історичні пам"ятки. Серед них — Стонхендж — мегалітична споруда, Кентерберійський собор, королівський палац у Віндзорі.

Міста Південної Англії зв"язані з Лондоном і їх можна вважати його далекими передмістями. Найбільшим серед них є Брістоль у гирлі річки Северн. У минулому найважливішою його функцією була колоніальна торгівля, в тому числі і работоргівля. Зараз це великий центр авіакосмічної промисловості, де був створений англо-французький надзвуковий лайнер «Конкорд». Широковідомі Оксфорд і Кембридж, стародавні університети яких займають провідні місця в сучасній світовій науці. Саутгемптон — центр нафтопереробки та аванпорт Лондона (головний пасажирський порт, порт для контей­нерів і швидкопсувних товарів).

Центральна Англія (чотири стандартні райони — Західний Мідленд, Східний Мідленд, Ланкашир і Чешир, Йоркшир і Хемберсайд) являє собою скупчення найстаріших у світі вузлів великої фабрично-заводської промисловості, розташованих біля вугільних басейнів. Вона густо заселена, має значний промисловий та сільськогосподарський потенціал і продовжує залишатися най­важливішою частиною країни. Але в цілому її структура менш сучас­на, ніж Південної Англії, темпи розвитку нижчі. У Центральній Англії, на відміну від Південної, немає єдиної домінанти. Чотири її складові частини історично своєрідні і приблизно однакові за своїм значенням.

Західний Мідленд — колишня «Чорна країна» (з часів промислового перевороту сажа багаторічним шаром укривала стіни будівель) залишається районом автомобілебудування, виготовлення промислового обладнання і приладів. Тут багато міст, кожне з них зі своїми традиційними виробами, історія яких сягає вглиб проми­слової революції.

Бірмінгем (2,6 млн жителів) — друге за значенням місто після Лондона. В XIX ст. це був найбільший індустріальний центр країни. Головна його сучасна спеціалізація — металообробка і машинобуду­вання, включаючи виробництво комп"ютерів, електроприладів і дроту, автомобілів, інструментів. Перевагою Бірмінгема є центральне положення на території Англії, а звідси масштабні торгово-розподільчі функції й ділові послуги. Місто має давні культурні традиції.

Серед інших міст варто виділити Сток-он-Трент і Ковентрі. Сток-он-Трент —центр «гончарної округи», відомої фарфоро-фаян-совими виробами. Ковентрі — важливий машинобудівний центр. В 1940—1941 pp. він був майже повністю зруйнований німецькою авіацією і потім відбудований за єдиним планом. На південь від Нього знаходиться батьківщина Шекспіра — Стратфорд-он-Ейвон, де є музей, меморіальний театр і відбуваються щорічні шекспірівські фестивалі.

Східний Мідленд називають «Англією в мініатюрі». Для нього характерне різноманіття виробництв. Традиційними зали­шаються виготовлення трикотажу, мережив і наймасовіше в Європі пошиття готового одягу. Місто Дербі відоме своїм машинобудуван­ням, у тому числі виготовленням авіаційних і ракетних двигунів. Район зосереджує також продуктивні вугільні кар"єри, добування залізної руди і значну частину найбагатших сільськогосподарських земель.

Ланкашир і Чешир з конурбаціями Манчестера і Лівер­пуля є батьківщиною промислового перевороту. Тут розпочалася епоха індустріального розвитку людства. Текстильна (бавовняна) промисловість району в свій час була найбільшою в світі. Ланкашир і Манчестер стали загальними назвами великих текстильних районів і міст світу. Нині вони втратили свою винятковість, а виробництво тканин занепало. Проте район у цілому і кожна його конурбація зокрема продовжують виконувати важливі господарські функції. Місце текстильної промисловості зайняли автомобілебудування, ви­робництво енергетичного і атомного обладнання, комп"ютерів і точних інструментів. За обсягами нафтопереробки, хімічної, полігра­фічної і харчової промисловості район поступається лише Південній Англії.

Манчестер (2,5 млн жителів) знаходиться за 56 км від Ірланд­ського моря. Канал з"єднав його з річкою Мерсей і перетворив на внутрішній морський порт. Зараз це один з головних торгових і фінансових центрів Великобританії з дуже значною і різноманітною промисловістю.

Ліверпуль (1,5 млн жителів) — порт у гирлі річки Мерсей. У XVII—XIX ст. він уславився работоргівлею, що тривала з 1701 по 1830 p., нагромадженням капіталів, ввозом сировини і вивозом готових виробів. Тут уперше в країні були побудовані штучні доки і прокладені регулярні пароплавні лінії в Новий Світ, Азію і Африку. Нині зі старих галузей його промисловості найзначнішими є борош­номельна і цукрова, а з нових — автомобілебудування.

Йоркшир і Хемберсайд відокремлені з заходу від Ланкашира і Чешира Пеннінськими горами. Це традиційний район вовняної промисловості з центрами Лідс і Брадфорд (1,7 млн жителів). Зараз його обличчя визначають добування вугілля, мета­лургія, машинобудування і нафтохімія. Тут виплавляється 1/3 чорних металів країни. Шеффілд (1,3 млн жителів) набув слави як центр електрометалургії, високоякісних спеціальних сталей, вироб­ництва різальних інструментів і озброєння. Маленьке місто Иорк, яке було у свій час північною столицею римлян, столицею англо­саксонських і датських королівств, тепер є відомим історичним і туристським центром. Важлива роль району в сільському госпо­дарстві і рибальстві.

У Північній Англії, на відміну від Південної і Цент­ральної, переважають уже не рівнини, а узгір"я. її невелика східна прибережна частина перетворилася на один із економічних остро­вів з центром Ньюкасл-апон-Тайн (1,1 млн жителів). Природною основою його став так званий «Великий вугільний північний ба­сейн».

У світовому індустріальному розвитку Північна Англія відома як батьківщина вугільної промисловості, залізниць, металевих суден, першого в світі вугільно-металургійного району з важким метало­містким машинобудуванням. У першій половині XX ст. тут спускали на воду 2/5 британських кораблів (суховантажних, танкерів), виго­товляли суднові машини, енергосилове обладнання, турбіни, устат­кування для шахт, металургійних і хімічних заводів. У другій половині сторіччя район не витримав конкуренції країн з дешевою робочою силою та новітньою технологією і його промисловість занепала.

Перші вугільні шахти, залізниці й паровози, судноверфі зберіга­ються як музеї і приваблюють багато туристів. Залишилось тільки виготовлення найбільш складного суднового, енергетичного і промислового обладнання, що потребує дуже кваліфікованої робочої сили і певних традицій. Новим у Північній Англії є комплекс нафто­хімії в гирлі річки Tic із центром Біллінґем, який вважається най­більшим у Європі. Нафту він отримує підводним трубопроводом з центральних родовищ Північного моря.

Уельс, Шотландія і Ольстер відрізняються від Англії як за своїм природним середовищем, так і за історичними і етнічними особливостями.

Переважна частина Уельсу — плоскогір"я. Найважливішими при­родними ресурсами є вугілля, вологий теплий клімат і пасовища для великої рогатої худоби та овець. У політичному та економічному відношеннях Уельс повністю інтегрований з Англією. Колись усе­світню відома вугільна промисловість нині перебуває в стані гострої кризи. Але реконструйовані металургійні ^комбінати виплавляють до 1/3 чорних металів (друге місце після Йоркширу і Хемберсайду). Головне місто Кардіфф — важливий культурний центр. На початку XX ст. це був найбільший експортер вугілля на світовий ринок.

На Шотландію припадає 1/3 площі і менш як 1/10 населення Великобританії. Це гірська, прохолодна і волога територія. До унії з Англією в 1707 р. вона була окремим королівством. Населення і життя зосереджені у вузькій Середньошотландській низовині, протяжність якої лише 50 км. Сільське господарство Шотландії представлене молочним тваринництвом на низовині й вівчарством у горах.

Головним центром є Ґлазґо (1,8 млн жителів). Його промисло­вість (вугільна, металургійна, суднобудівна) перебуває в занепаді. Знамениті верфі Клайдсайда, на яких колись були побудовані най-відоміші англійські судна, припинили своє існування. Нові галузі не компенсують утрачені робочі місця. Единбург — старовинна столиця шотландських королів — розвивається більше як культурне місто. Після Лондона це другий фінансовий і поліграфічний центр та центр різноманітних послуг. У 1768 р. тут уперше була видана «Британська енциклопедія». У місті багато музеїв та інших культурних закладів, які приваблюють туристів. Единбург — побратим Києва. Організа­ційним центром нафтогазової промисловості Північного моря стало місто Абердін. Шотландія, як і раніше, знаменита своїми чудовими вовняними тканинами і виробами з них, а також шотландським віскі.

Ольстер — найменший за площею і населенням район країни. Політичний конфлікт у ньому, що триває з 1968 p., викликаний не стільки етнічними і релігійними розбіжностями, скільки еко­номічними причинами. Доходи тут становлять лише 3/4 англій­ських.

Структура промисловості застаріла і представлена головним чином суднобудуванням і виробництвом тканин. Сільське господар­ство базується на травах, картоплі і великій рогатій худобі. Головне місто — Белфаст.




 
 

Записник:
Вибранні реферати  

Рефератів в нашій базі:
Рефераты: 16675
Розділи у алфавытному порядку:
АБВГДЕЖЗ
ИЙКЛМНОП
РСТУФХЦЧ
ШЩЪЫЬЭЮЯ

 

Підказка: Великобританія | Реферат

TextReferat © 2014 - Реферати українською мовою, українські реферати на нашому сайті ви можете скачати безкоштовно, також можете перед завантаженням ознайомитись за потрібним вам рефератом. Якщо ви не можете знайти потрібний вам реферат, користуйтесь пошуком.