Головна   Додати в закладки Сертифікація сільськогосподарської продукції | Реферат


Реферати українською мовою | реферати на українській мові Реферати українською мовою | реферати на українській мові
 Пошук: 

 

 




Сертифікація сільськогосподарської продукції - Реферат


Категорія: Реферати
Розділ: Географія, Економічна географія
Розмір файла: 23 Kb
Кількість завантажень:
25
Кількість переглядів:
788
Описання роботи: Реферат на тему Сертифікація сільськогосподарської продукції
Дивитись
Скачати


1. Сертифікація (підтвердження відповідності) як діяльність. Гармонізація національної системи сертифікації з європейською

2. Сертифікація продукції у законодавчо регульованій сфері

3. Перелік сільськогосподарської й харчової продукції, яка підлягає сертифікації у законодавчо регульованій сфері

4. Добровільна сертифікація

5. Декларація про підтвердження відповідності

6. Порядок оформлення документів на експортну партію зерна

7. Сертифікація сільськогосподарської продукції, що імпортується

1. Сертифікація (підтвердження відповідності) як діяльність. Гармонізація національної системи сертифікації з європейською

Згідно Закону України "Про підтвердження відповідності" підтвердження відповідності — діяльність, наслідком якої є гарантування того, що продукція, системи якості, системи управління якістю, системи управління довкіллям, персонал відповідають встановленим законодавством вимогам; сертифікація — процедура, за допомогою якої визнаний в установленому порядку орган документально засвічує відповідність продукції, систем якості, систем управління якістю, систем управлінням довкіллям, персоналу встановленим законодавством вимогам.

Коли ж виникла сертифікація. Ідея і загальний задум сертифікації відомий давно. Найбільш давньою і простою формою підтвердження якості продукції, товару було завіряння продавця, що продукція якісна під "слово честі", пізніше виробник ставив клеймо або марку фірми на свою продукцію, чим і підтверджував її високу якість.

Із розвитком промисловості й значним збільшенням товарообміну, змінились соціальні й економічні умови, змінились і відносини між торговими партнерами, особливо у міжнародних торгових відносинах.

Вірити такому "сертифікату" як "слово честі" стає дуже рискованим і воно втрачає таку функцію. Перестає задовольняти покупця і документ продавця про якість продукції. Щоб не ризикувати, бо такий ризик може завдати великих збитків, а то й привести до банкрутства, появилась необхідність проводити випробування продукції у незалежних лабораторіях і виникла така діяльність як підтвердження відповідності продукції вимогам стандарту чи іншого нормативного документу третьою незалежною стороною.

Спочатку виникла ідея, а потім були розроблені правила і порядок проведення такої діяльності. Правила і порядок викладені у європейських стандартах (EN серії 45000). Ці стандарти прийняті багатьма країнами Європи, як національні.

Наша країна, яка є не тільки імпортером, а й експортером різних видів продукції, в т.ч. і сільськогосподарської, гармонізувала свою національну систему сертифікації з європейською.

В Україні створена та функціонує національна система підтвердження відповідності принципи та правила проведення сертифікації, вимоги до органів з сертифікації, випробувальних лабораторій, вимоги до їх акредитації, вимоги до декларації постачальника про відповідність продукції відповідають вимогам ДСТУ EN 45001-98 — ДСТУ EN 45004-98 та ДСТУ EN 45010-98 — ДСТУ EN 45014-98.

Сертифікація (підтвердження відповідності) в останнє десятиліття стала нормою торгових взаємовідносин будь-якого рівня, як на міжнародній, так і у внутрішній торгівлі, але головним чином нормою великих торгових контрактів (угод). Якщо на ранніх етапах розвитку сертифікації в її проведенні були зацікавлені, головним чином, виробник (для підтвердження конкурентоспроможності своєї продукції) і споживач (для отримання гарантії відповідності якості продукції вимогам стандарту чи гарантії виробника), то сьогодні сертифікують свою продукцію державні і приватні, великі і малі підприємства, продукцію, яка підлягає і не підлягає обов’язковій сертифікації.

Сертифікація стала складовою частиною будь-якої інфраструктури ринкової економіки. Вона є одним із шляхів забезпечення високої якості продукції, з її допомогою ринок буде відгороджений від низькоякісної продукції, товарів, які не будуть відповідати вимогам стандартів.

У різних країнах використовують різні системи сертифікації, що зв’язано з специфікою самої продукції або особливих умов країн. Сертифікація здійснюється у межах певної системи і має чіткі правила виконання. Робота проводиться під керівництвом уповноваженого органу, який здійснює їх відповідно до вимог чинного законодавства і нормативних актів країни.

Сертифікація у більшості випадків проводиться добровільно, за бажанням виробника чи постачальника продукції і дає їм можливість показати, що продукція відповідає тим чи іншим вимогам. У ряді випадків, формально не обов’язкова, сертифікація стає обов’язковою через економічну діяльність, бо перевагу віддають сертифікованій продукції. Можливі випадки, коли виробник і споживач самі організовують систему сертифікації, беручи за основу спільно розроблені вимоги до продукції, її виробництва, методів випробування.

Поряд з цим у всіх країнах світу діють законодавчі або нормативно правові акти, якими встановлені обов’язкові вимоги до продукції або обов’язковість її сертифікації. У такому випадку продукцію дозволяють використовувати лише при наявності позитивних результатів її сертифікації.

2. Сертифікація продукції у законодавчо регульованій сфері

Згідно Закону України "Про захист прав споживачів" продукція, на яку законодавчими актами чи іншими нормативними документами встановлені обов’язкові вимоги безпеки, повинна проходити процедуру підтвердження відповідності. В Україні підтвердження відповідності (сертифікація) проводиться у законодавчо регульованій і законодавчо нерегульованій сфері.

Законодавчо регульована сфера — сфера, в якій вимоги до продукції та умови введення її в обіг регламентуються законодавством. Це стосується окремих видів продукції, яка може становити небезпеку для життя та здоров’я людини, тварин, рослин, а також майна та охорони довкілля і запроваджується технічним регламентом з підтвердження відповідності. Поки що ця продукція знаходиться у переліку продукції, яка підлягає обов’язковій сертифікації. По мірі введення в дію технічних регламентів на конкретну продукцію вона буде виключатись із переліку і спеціально уповноважений орган виконавчої влади у сфері підтвердження відповідності офіційно буде публікувати перелік національних стандартів, добровільне застосування яких може сприйматись, як доказ відповідності продукції вимогам технічних регламентів. Виробник чи постачальник також має право підтвердити відповідність продукції вимогам технічного регламенту, а не стандарту.

Сертифікація проводиться у відповідності з вимогами технічних регламентів з підтвердження відповідності. Виробник зобов’язаний наносити на продукцію знак відповідності у законодавчо регульованій сфері.

Порядок проведення сертифікації сільськогосподарської продукції в системі УкрСЕПРО такий же, як і іншої продукції і основні його етапи наступні:

  • подання та розгляд заяви на проведення сертифікації, прийняття рішення з визначенням схеми сертифікації;
  • атестація виробництва продукції, що сертифікується, або системи якості, якщо це передбачено схемою;
  • відбір, ідентифікація проб продукції та випробування;
  • аналіз отриманих результатів та прийняття рішення щодо можливості видачі сертифіката і ліцензії;
  • видача сертифіката, ліцензії та занесення сертифікованої продукції до Реєстру Системи;
  • визнання сертифіката, що виданий за кордоном чи міжнародним органом;
  • технічний нагляд за сертифікованою продукцію в процесі її виробництва;
  • інформація щодо результатів робіт з сертифікації.

3. Перелік сільськогосподарської й харчової продукції, яка підлягає сертифікації у законодавчо регульованій сфері

Нижче наводиться найменування сільськогосподарської та харчової продукції, яка занесена до "Переліку продукції, що підлягає обов’язковій сертифікації в Україні", затвердженого наказом Держстандарту України 30.06.2002 р. №498 і зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 25.09.2002 р. за №782/7070. Підтвердження відповідності цієї продукції вимогам стандартів та іншим нормативно правовим актам, чинним в Україні, є обов’язковим для товаровиробників та постачальників продукції:

1). Техніка сільськогосподарська:

  • трактори малогабаритні тяглових класів до 0,2 т та мотоблоки;
  • двигуни тракторів дизельні;
  • двигуни сільськогосподарських машин і комбайнів дизельні;
  • машини для підготовки і обробітку ґрунту: плуги обертові, борони дискові, машини ґрунтообробні з активними робочими органами, розріджувачі;
  • машини для посіву і садіння: сівалки та саджалки тракторні;
  • засоби застосовування пестицидів і агрохімікатів: машини для внесення добрив, обприскувачі, обпилювачі, машини для зрошення ґрунту;
  • машини для збирання урожаю і післязбиральної обробки зерна: комбайни зернозбиральні, жниварки, очисники качанів кукурудзи, машини для збирання коренеплодів та картоплі, навантажувачі коренів, машини комбіновані універсальні зерноочищувальні;
  • машини (обладнання) навантажувально-розвантажувальні, транспортні, допоміжні: навантажувачі, завантажувачі, розвантажувачі, цистерни, причепи, напівпричепи;
  • машини для тваринництва: роздавачі кормів та води; установки і апарати для доїння і обробки молока, теплогенератори (неелектричні нагрівачі повітря та розподілювачі нагрітого повітря);
  • машини і обладнання для птахівництва: інкубатори;
  • машини для заготівлі і приготування кормів: косарки, плющилки, прес- підбирачі, комбайни силосозбиральні, кукурудзозбиральні, кормозбиральні, машини і механізми для приготування кормів (дробарки, подрібнювачі, змішувачі, котли варильні, мийки коренерізки, котли-пароутворювачі).

2). Харчова продукція та продовольча сировина:

  • суміші на основі сухого молока, призначені для дитячого та дієтичного харчування;
  • консерви плодові та ягідні (фруктові) для дитячого харчування;
  • консерви овочеві, овочево-плодові, овочево-м’ясні для дитячого харчування;
  • консерви м’ясні для дитячого харчування;
  • консерви рибні для дитячого харчування;
  • продукти молочні сухі (крім продуктів для дитячого харчування);
  • продукти молочні згущені, у т.ч. з добавками (крім варених);
  • сири сичужні тверді;
  • масло вершкове, вершково-рослинне;
  • маргарини;
  • олії рослинні харчові, розфасовані в споживчу тару місткістю не більше 10 кг та герметично закупорені;
  • цукор-пісок;
  • шоколад;
  • цукерки шоколадні та цукерки, глазуровані шоколадною глазур’ю, з терміном зберігання не менше 30 діб;
  • цукристі кондитерські вироби (драже, ірис) з терміном придатності до споживання не менше 30 діб;
  • борошняні кондитерські вироби (драже, ірис) з терміном придатності до споживання не менше 30 діб;
  • консерви плодові, ягідні, цитрусові (фруктові), крім соків, напоїв та сиропів;
  • консерви, соки та напої рослинні (фруктові, овочеві, з дерев);
  • консерви рослинні (крім плодових та ягідних);
  • соуси і приправи (крім гірчиці та хрону);
  • води мінеральні, води питні в герметичній тарі;
  • напої безалкогольні, води штучно мінералізовані та концентрати напоїв з терміном придатності до споживання не менше 30 діб;
  • вина виноградні, плодові, шампанські та ігристі, інші зброджені напої міцністю від 8,5 об.;
  • горілки, горілки особливі, лікеро-горілчані та інші алкогольні напої;
  • коньяки, коньячні напої;
  • ковбаси сиров’ялені, напівкопчені, варено-копчені з терміном зберігання не менше 30 діб та сирокопчені;
  • продукти із свинини, яловичини та м’яса інших тварин сиров’ялені, сирокопчені з терміном зберігання не менше 30 діб;
  • консерви м’ясні і м’ясо-рослинні;
  • сіль кухонна харчова;
  • чай, мате;
  • кава натуральна смажена;
  • кава натуральна розчинна;
  • мед натуральний, розфасований у споживчу тару місткістю не більше 3 кубічних дециметри, яка герметично закупорена;
  • пилок квітковий (обніжжя бджолине);
  • консерви та пресерви рибні, риборослинні та з морепродуктів;
  • тютюнові вироби;
  • порошок яєчний;
  • риба та оселедці солоні з терміном придатності до споживання понад 30 діб;
  • риба в’ялена, копчена, сушена з терміном придатності до споживання не менше 30 діб;
  • концентрати харчові, в тому числі сухі сніданки;

4. Добровільна сертифікація

Продукція, яка не входить до переліку продукції, що підлягає обов’язковій сертифікації, може сертифікуватись на добровільних засадах у порядку, визначеному договором між замовником і органом із сертифікації. При цьому підтверджується відповідність продукції будь-яким заявленим вимогам.

Сертифікація на добровільних засадах може проводитись органами із сертифікації, уповноваженими на проведення робіт у законодавчо регульованій чи нерегульованій сфері. Сертифікована продукція маркується знаком відповідності добровільної сертифікації.

5. Декларація про підтвердження відповідності

Виробник продукції, що знаходиться у законодавчо нерегульованій сфері, може скласти декларацію про відповідність за власною ініціативою або на підставах договору із споживачем. При цьому він несе відповідальність за включення недостовірних відомостей у декларацію згідно із законом України.

Декларація про відповідність оформляється, коли на підприємстві високий рівень організації контролю якості, є вся НД з вимогами до продукції й підприємство усвідомлює відповідальність за виготовлення сертифікованої ним продукції.

6. Порядок оформлення документів на експортну партію зерна

Порядок оформлення документів для одержання сертифікату відповідності на експортну партію сільськогосподарської продукції наводимо на прикладі експорту зерна.

Всі послуги щодо оформленню документів є платними, крім посвідчення про якість елеватора чи хлібоприймального підприємства, тому вони оформляються після підтвердження оплати їх вартості.

Документи оформляються у нижче наведеній послідовності.

1. Посвідчення якості оформляє лабораторія елеватора або хлібоприймального підприємства (ХПП) при наявності документів, що підтверджують право власності на визначену партію зерна: а) контракт та акт прийому-передачі або накладні зерносховища; б) доручення від юридичної особи-власника на фізичну особу, яка буде оформлювати документи на відвантаження.

Посвідчення оформляється на зерно конкретного виду і класу, згідно контракту, що зберігається в окремому зерносховищі даного елеватора. Оформляється складська довідка на бланку елеватора або ХПП за довільною формою.

2. Сертифікат якості (форма № 3) оформляє державний районний хлібний інспектор при наявності: а)експортного контракту; б) угоди про надання послуг між власником зерна та Державною обласною хлібною інспекцією.

Оскільки документ оформляється на конкретну партію зерна, то при оформленні сертифіката якості і будь-якого нижче наведеного сертифіката, в обов’язковому порядку повинні бути представлені оформлені залізничні накладні на кожний вагон із зазначеним номером вагону та масою завантаженого зерна.

Аналіз зерна і оформлення документів проводиться на елеваторі або ХПП при завантаженні зерна обов’язково в присутності Державного районного хлібного інспектора. Сертифікат оформляється на кожну партію завантаженого зерна і вкладається в кожен вагон.

3. Фітосанітарний сертифікат оформляє державний районний інспектор з карантину рослин при наявності проб зерна вказаного у контракті (1-2 кг у мішкотарі) та офіційного листа ветеринарної служби країни-імпортера із зазначенням вимог фітосанітарії, радіології та карантину рослин. Аналіз проводиться протягом 1-2 днів. Сертифікат оформлюється на кожен завантажений вагон.

4. Карантинний сертифікат оформляється державним районним інспектором з карантину рослин при наявності фітосанітарного сертифікату. Сертифікат оформляється при необхідності на вимогу країни-імпортера на кожний завантажений вагон.

5. Радіологічний сертифікат (протокол дослідження радіаційної безпеки продукції) оформляють лабораторії радіометрії та спектрометрії обласних державних центрів стандартизації, метрології і сертифікації або інші уповноважені лабораторії. Радіологічний сертифікат оформляється при наявності офіційного листа ветеринарної служби країни-імпортера із зазначенням вимог фітосанітарії, карантину рослин та радіології.

Аналіз проб, вказаного у контракті зерна (1-2 кг у мішкотарі) проводиться протягом 1-2 днів. Сертифікат оформлюється на всю партію зерна згідно контракту. Копія сертифікату вкладається в кожний вагон.

6. Ветеринарне свідоцтво (форма № 2) оформляє районний державний ветеринарний лікар.

Ветеринарне свідоцтво оформляється при наявності вище названих документів: посвідчення якості елеватора або сертифікат якості Державної хлібної інспекції; фітосанітарного, карантинного та радіологічного сертифікатів та офіційного листа ветеринарної служби країни-імпортера. Оформлюється на підставі заяви власника зерна і затверджується Головним лікарем обласного управління ветеринарної медицини після узгодження по телефону з Департаментом ветеринарної медицини України.

7. Ветеринарний сертифікат оформляє Головне управління ветеринарної медицини на залізничному транспорті та кордоні, яке знаходиться в обласному центрі чи в одному з районних центрів. Ветеринарний сертифікат оформляється при наявності ветеринарного свідоцтва та вище наведених сертифікатів. Сертифікат оформлюється на кожний завантажений вагон і дійсний протягом 10 днів.

8. Сертифікат відповідності або сертифікат походження оформляє обласне або регіональне відділення Торгово-промислової палати України Міністерства зовнішньоекономічних зв’язків і торгівлі. Сертифікат оформляється при наявності: а)заяви експортера на проведення експертизи походження зерна згідно контракту; б) експортного контракту; в) копії установчих документів власника зерна (експортера); г) посвідчення якості елеватора чи ХПП або сертифіката якості Державної хлібної інспекції; д) складської довідки; є) довідки банку експортера про надходження коштів в Україну згідно експортного контракту; ж) рахунка-фактури на бланку організації-експортера із зазначенням усіх необхідних даних стосовно умов експортного контракту. Сертифікат оформляється на кожний завантажений вагон і вкладається у кожний вагон.

7. Сертифікація сільськогосподарської продукції, що імпортується

Згідно із Законом України "Про державне регулювання імпорту сільськогосподарської продукції" продукція, яка ввозиться на митну територію України, підлягає обов’язковій сертифікації й санітарно-епідеміологічному, радіологічному, карантинному, фітосанітарному та ветеринарному контролю.

Продукція, яка ввозиться й реалізується на території України, згідно Закону України "Про підтвердження відповідності", повинна відповідати вимогам норм і стандартів за показниками безпеки, чинних в Україні.

Відповідність продукції цим нормам підтверджується сертифікатом відповідності або свідоцтвом про визнання іноземного сертифіката, який видає уповноважений орган сертифікації, акредитований в системі УкрСЕПРО. Визнанню підлягають сертифікати і протоколи випробувань продукції, видані уповноваженим органом країни-імпортера при умові:

  • із національним органом сертифікації країни-імпортера і Україною укладена двостороння угода про взаємне визнання результатів робіт з сертифікації;
  • іноземний сертифікат, виданий у державній системі сертифікації країни-імпортера, і продукція виготовлена в цій країні;
  • продукція може бути ідентифікована за супровідними документами (маркування, етикетки, яка виготовлена за міжнародними, міждержавними чи національними стандартами чи іншими НД, які чинні в Україні;
  • номенклатура всіх обов’язкових вимог до продукції та їхні норми відповідають чинним в Україні.

При дотриманні всіх наведених вимог на іноземний сертифікат Орган сертифікації видає свідоцтво про визнання, яке реєструється у Реєстрі Системи. У випадку невиконання хоча б однієї з вищенаведених умов продукція повинна пройти сертифікацію в системі УкрСЕПРО. Імпортер продукції або його резидент в Україні подає в Орган сертифікації:

  • заяву із зазначенням виробника продукції й країни походження;
  • сертифікат відповідності або його копію, результати випробування;
  • НД на продукцію і процедуру сертифікації (при наявності);
  • звіт про обстеження виробництва (при наявності);
  • проби продукції;
  • товаросупровідну та іншу документацію.

Орган сертифікації розглядає документи, проводить аналіз і експертизу, приймає рішення про повне чи часткове визнання результатів іноземної сертифікації.

Про повне визнання іноземного сертифіката, без додаткових процедур сертифікації, може бути прийняте рішення, якщо дані про цю продукцію внесені раніше до Реєстру Системи УкрСЕПРО, то Орган сертифікації видає свідоцтво про визнання і реєструє у Реєстрі Системи.

При незначних розходженнях в оцінці якості продукції приймається рішення про часткове визнання результатів сертифікації, при цьому проводяться додаткові процедури по сертифікації і при позитивних результатах Орган сертифікації оформляє сертифікат відповідності і заносить до Реєстру Системи. У випадку значних розбіжностей в оцінці продукції відносно показників безпеки Орган сертифікації приймає рішення про проведення сертифікації в повному об’ємі. При позитивних результатах випробувань оформляється сертифікат відповідності, який реєструється у Реєстрі Системи.

Література:

1. Наукове забезпечення сталого розвитку сільського господарства. Лісостеп. Київ – 2004 р. 2 томи.

2. Національний аграрний університет. books.nauu.kiev.ua




 
 

Записник:
Вибранні реферати  

Рефератів в нашій базі:
Рефераты: 16675
Розділи у алфавытному порядку:
АБВГДЕЖЗ
ИЙКЛМНОП
РСТУФХЦЧ
ШЩЪЫЬЭЮЯ

 

Підказка: Сертифікація сільськогосподарської продукції | Реферат

TextReferat © 2014 - Реферати українською мовою, українські реферати на нашому сайті ви можете скачати безкоштовно, також можете перед завантаженням ознайомитись за потрібним вам рефератом. Якщо ви не можете знайти потрібний вам реферат, користуйтесь пошуком.