Головна   Додати в закладки Основні культурологічні школи (інтерпретативна антропологія, культура і особистість) | Реферат


Реферати українською мовою | реферати на українській мові Реферати українською мовою | реферати на українській мові
 Пошук: 

 

 




Основні культурологічні школи (інтерпретативна антропологія, культура і особистість) - Реферат


Категорія: Реферати
Розділ: Мистецтво, культура
Розмір файла: 5 Kb
Кількість завантажень:
37
Кількість переглядів:
1149
Описання роботи: Реферат на тему Основні культурологічні школи (інтерпретативна антропологія, культура і особистість)
Дивитись
Скачати


Кліффорд Гірц (нар. 1926) – американський антрополог, представник „інтерпретативної антропології”, здійснив значний вплив на розвиток культурної антропології США в другій половині ХХ ст. В 1956 р. отримав ступінь доктора філософії в Гарвардському університеті, з 1970 р. – професор в Пристонському універчитеті. Проводив польові дослідження в південно-східній Азії та північній Африці.

Його интерпретативна антропологія увібрала традиції герменевтики, соціології і аналітичної філософії.

В основу своєї теорії культури він поклав так званий „насичений опис культури”. В одній із своїх центральних праць – „Інтрпретація культр”, намагався переглянути весь попередній досвід дослідження культури. Він вважав себе прибічником веберівської розуміючої (verstehen) соціології, зв’язавши ідею культури з ідеєю образу життя і поведінки, інтерпретувавши соціальну дію як щось, що ізсередини належить соціальному актору і що має бути досліджено ззовні соціальним теоретиком.

Висунув семіотичну концепцію культури, згідно з якою культура – символічна мережа (network), що належить семіотичному контексту. людина – істота, яка заплуталася в павутині символічних значень, яку вона сама і створила. Її пізнання на основі наукових експериментів і пошуку об’єктивних законів неможливе, воно досягаєтья лише на основі суб’єктивної інтерпретації, для которої головним виступає значення.

Багато уваги Гірц приділив методологічному аналізу так званих посередників (настрою, мотивації, інтересів вченого), які неминуче спотворюють процес інтерпретації фактів. Він проранжував всі артефакти культури – рідство, релігію, політику, економіку – і стверджував, що вони реалізуються у двох площинах – на рівні свідомого і підсвідомого. Підсвідоме завело його в сферу психоаналізу і структуралізму.

Головним для антрополога він вважав дослідження етнографічного матріалу – відношень, установок, зв’язків, символів, якими люди користуються у повсякденному житті, приділяючи максимум уваги практичному значенню цих явищ. Звідси і бере початок його переконання в тому, що культур – не джерело причинних зв’язків, а контекст інтеллігібельності (intelligibility).

(далі з конспекту)

Культурологічне дослідження – нагромадження емпіричного матеріалу, потім насичений опис.

Культура – символічна система, фон, на якому розгортається соціальна взаємодія.

В концепції інтерпретативної антропології можна прослідкувати зв’язок з концепцією ігор.

Приклад з підморгуванням – звичайне підморгування може в різних ситуаціях означати спазм, вітання, флірт, виклик на двобій ітд – все залежить від спостерігача, який інтерпретує цей знак

Логічний ланцюг для дослідника за Гірцем:

1. Знайомство з культурою

2. Запис (перетворення її текст)

3. Інтерпретація (спроба зрозуміти)

Культура і особистість. Психологічна антропологія (конспект)

Основні представники – Бенедикт, Боас, Маргарет Мид

В Європі цей напрямок розвивався в межах концепцій бехівйоризму (від англ behaviour - поведінка), Фрейдизму.

Основна проблема – пізнання і сприйняття світу в умовах різних культур.

Особливості:

  • Вивчення особливості чуттєвого сприяняття в умовах різних культур
  • Дослідження феномену дитинства в умовах різних культур
  • Вивчення емоційно-психологічних станів особистості в різних культурологічних середовищах
  • Дослідження базових типів особистості, властивих різним культурам
  • Дослідження різних національних характерів як різних соціокультурних феноменів

Акцент при дослідженні робиться на зосередження на фазах дитинства, „вростанні” дитини в культуру під час зростання

За Виговсьим, розвиток дитини відбувається шляхом вростання мовничих форм спілкування людей у внутрішній плін індивідуальної свідомості і перетворення їх через проміжну фазу (спілкування із самим собою) у власне людські форми психологічної діяльності.

3 основні типи культури (цивілізації) за М. Мід через призму виховання:

  1. Пост-фігуративна модель, притаманна для архаїчних суспільств. Основні ознаки: безмінність, „позачасовість”, ілюструє всевладність звичаю. В ній обов’яково здіяні 3 покоління, вона є орієнтованною на поведнку предків. Діти вчаться у своїх попередників
  2. Конфігуративна модель – орієнтована на поведінку сучасників, зумовлена появою субкультури і контркультури; відрізняється від класичної відкиданням досвіду І-го покоління (і діти і дорослі вчаться у своїх одноліток)

Префігуративна модель – сформувалася в 2й половині ХХ ст, характеризується наявністю феномену редукції (інверсії) досвіду – дорослі вчаться також і у своїх дітей.




 




 

Записник:
Вибранні реферати  

Рефератів в нашій базі:
Рефераты: 16675
Розділи у алфавытному порядку:
АБВГДЕЖЗ
ИЙКЛМНОП
РСТУФХЦЧ
ШЩЪЫЬЭЮЯ

 

Підказка: Основні культурологічні школи (інтерпретативна антропологія, культура і особистість) | Реферат

TextReferat © 2017 - Реферати українською мовою, українські реферати на нашому сайті ви можете скачати безкоштовно, також можете перед завантаженням ознайомитись за потрібним вам рефератом. Якщо ви не можете знайти потрібний вам реферат, користуйтесь пошуком.