Головна   Додати в закладки Структуралізм | Реферат


Реферати українською мовою | реферати на українській мові Реферати українською мовою | реферати на українській мові
 Пошук: 

 

 




Структуралізм - Реферат


Категорія: Реферати
Розділ: Мистецтво, культура
Розмір файла: 7 Kb
Кількість завантажень:
61
Кількість переглядів:
1601
Описання роботи: Реферат на тему Структуралізм
Дивитись
Скачати


Творці Р.Барт М.Фуко Ф.де Соссюр Клод Левістрьос.

Ф.де Соссюр починає працювати з мовою, ставить завдання описати мову як формальну можливість мовної діяльності яка не детермінує конкретного мовного акту а задає лише можливості його реалізації. Вона працює на підсвідомому рівні стаючи принциповою моделлю аналоги якої можемо знайти в міфі в літературі в мистецтві. Мова – лише код принцип упорядкування емпіричної інформації, принцип структуралістського дослідження: сходження від лінгвістики до психіки і далі до логіки, мета кодом виступає структура розуму

Схема дослідження культури6

1) Семіотичний аналіз (давня культура) і з архетипів дізнаємося все (не пояснюй а перетворюй).

Структура сукупність чистих можливостей діяльності означення і монетно властивих людям на підсвідомому рівні . Ця система складається з таких елементів що модифікація одного з них може призводити до модифікації всіх інших, але при цьому сама система зберігає стабільність в різних трансформаціях і по суті є незмінною. Закон свого функціонування структура містить в самій собі. Таким чином пізнати явище це пізнати закон його функціонування.

Система опозицій Ф.де Соссюр:

1) Мова(соціальне) – мовлення (індивідуальне)

2) Означник(фонетичний символ) – означене (поняття – не предмет)

3) Синхронія – діахронія (момент існування індивіду)

Характеристики мови як структури:

- Автономність (підпорядкована внутрішньому закону)

- Система мови як система є замкненою структурою(її можна чітко зафіксувати і дослідити), принцип існування мови як системи це диференціація(принцип відмінності)

Класичний Структуралізм

Клод Левістрьос використовуючи схему продовжує його

Перший ряд холодне суспільство, другий – гарячий. Історичний та поза історичний шлях розвитку суспільства . Для гарячого прогресуючого суспільства базовим принципом є принцип історизму не ідентизмом . Для холодного не історичного суспільства існує принцип ідентизму . Історичний тип аналізу однин з можливих типів аналізу. Психологічні типи можуть не спрацювати теж оскільки ці суспільства дочасові

Помітне місце в сучасній культурології займають концепції структуралізму, розроблені К.Леві-Строссом, Р.Бартом, М.Фуко, Ж.Деррідою. Структуралісти поставили завдання подолати описовість і дослідити культуру за допомогою суто наукової методології природничих наук, що включає формалізацію, комп"ютеризацію, математичне моделювання. Структурування здійснюється в різних галузях культури: мові і літературі, соціальних уявленнях та ідеології, мистецтві і масовій культурі. К.Леві-Стросс стверджує, що всі культурні уявлення (міфи, ритуали, правила) є певного роду знаковими системами, які передають інформацію і здійснюють культурний обмін всередині структури. Гармонію почуттєвого і раціонального начал (надраціоналізм), до якої необхідно прагнути сучасному людству, культуролог вбачає у феномені первісного мислення. Метою структурного аналізу є пошук системоутворюючого чинника, сукупності правил, за якими можна формувати культурні об"єкти.

Структуралізм – це інтелектуальний рух, для якого характерне прагнення до розкриття моделей, що лежать в основі соціальних та культурних явищ. Методологічним зразком для структуралізма є структурна лінгвістика – найбільш впливовий у ХХ столітті напрямок в науці про мову. Основоположником структуралізма вважають Ф. де Соссюра (1857 – 1913 ),який ввів розмежування між реальними актами мовлення, висловлюваннями, та системою, що лежить в основі їх. У попередній період лінгвістика приділяла велику увагу історичній еволюції елементів мови. Ф. де Соссюр наполягав на тому, що синхронна лінгвістика повинна мати перевагу над історичною.

Серед культурної антропології, літературознавства, лінгвістика стала галуззю науки, в якій структурні ідеї поширились швидше всього і зайняли в багатьох країнах пануюче положення. «Курс загальної лінгвістики» Ф.де Соссюра мав великий вплив на багатьох мовознавців. Для лінгвістів країн Центральної та Східної Європи велике значення мали також ідеї польського та російського вченого І. Бодуена де Куртене , якого іноді відносять до засновників структуралізму. Склався ряд наукових шкіл, які можуть бути віднесені до структурної лінгвістики. У Швейцарії виникла Женевська школа на чолі з Ш. Баллі і А. Сеше. У Данії склалась Копенгагенська школа на чолі з Л. Ельмслевим. У Чехословаччині сформувався Празький гурток, в якому об’єднались чеські вчені В. Матезіус, Б. Трнка та емігранти з Росії Р. Якобсон, С. Кацевський, М. Трубецькой. У Англії утворилась Лондонська школа на чолі з Дж.Р.Ферсом. У цих та інших європейських країнах працювали також видатні лінгвісти, які не створили своїх наукових шкіл: в Польщі Є. Курилович, у Франції Л. Теньєр, в Англії А. Гардинер. У США лінгвістика розвивалась самостійно. Незалежно від ідей Ф.де Соссюра там склались школи досить близькі до Європейського структуралізму.Традиції цих шкіл беруть свій початок від видатного антрополога та лінгвіста Ф. Боасу (1858 – 1942 ).

Всі структуралісти в лінгвістиці приймали ряд ідей, які висунув Ф. де Соссюр. Це розмежування мови та мовлення і зосередження лінгвістики на вивченні якраз мови, розуміння її як системи знаків, поділ лінгвістики на синхронічну та діахронічну з наданням переваги першій, прагнення до розгляду системи мови в цілому і виявлення системних відношень між мовними одиницями. Більшості структуралістів був властивий підхід до мови як до явища, що вивчається зовні, без звернення до психології та самоспостереження. Типовим для структуралістів є прагнення до точності опису, суворості, що доходила на пізнішому етапі розвитку структуралізму до активної його математизації і побудови формальних моделей. Ці методологічні установки в подальшому були успадковані генеративною лінгвістикою М. Хомського і його послідовників у кінці ХХ століття.

У той же час різні школи структуралізму і окремі структуралісти розходились в поглядах. Це було пов"язано з протиріччями, наявними у самого Ф. де Соссюра. Наприклад, у різних параграфах його «Курсу загальної лінгвістики» мова характеризується то як система чистих відношень, то як система, що включає і елементи, і відношення між ними; синхронолінгвістика розглядається то як вивчення певного стану мови, пов’язаного з попереднім та наступним станом, то як вивчення мови поза часом.

Основні риси структуралізму довели до логічного завершення дві школи: глосематику та дескриптивізм, у яких завершеність і послідовність теорії досягалась різними шляхами.

Глосематика розвивала ідею Ф. де Соссюра про мову як систему чистих відношень, для якої несуттєвий фактор часу.

Дескриптивісти йшли не від абстрактних процедур, а від емпіричного досвіду опису мов, зокрема індійських. Вони прагнули досліджувати свій об’єкт за зразком природничих наук, повністю відмовляючись від використання інтуїції і самоспостереження. Їм характерний прагматизм, тобто прагнення поєднувати наукові інтереси з практикою. Мовознавці цього напрямку зосереджували свою увагу на описі зовнішніх формальних елементів структури мови, ігноруючи все те, що має яке-небудь відношення до логіки чи психології.

Головна мета дескриптивної лінгвістики – це вивчення відношення розподілу ( дистрибуції ) або порядку розташування окремих частин чи рис мови у процесі мовлення.





 




 

Записник:
Вибранні реферати  

Рефератів в нашій базі:
Рефераты: 16675
Розділи у алфавытному порядку:
АБВГДЕЖЗ
ИЙКЛМНОП
РСТУФХЦЧ
ШЩЪЫЬЭЮЯ

 

Підказка: Структуралізм | Реферат

TextReferat © 2017 - Реферати українською мовою, українські реферати на нашому сайті ви можете скачати безкоштовно, також можете перед завантаженням ознайомитись за потрібним вам рефератом. Якщо ви не можете знайти потрібний вам реферат, користуйтесь пошуком.