Головна   Додати в закладки Політичний текст і електоральна поведінка населення | Реферат


Реферати українською мовою | реферати на українській мові Реферати українською мовою | реферати на українській мові
 Пошук: 

 

 




Політичний текст і електоральна поведінка населення - Реферат


Категорія: Реферати
Розділ: Політологія, політісторія
Розмір файла: 35 Kb
Кількість завантажень:
4
Кількість переглядів:
411
Описання роботи: Реферат на тему Політичний текст і електоральна поведінка населення
Дивитись
Скачати


У статті презентується методика оцінки сприймання та впливу на електоральну поведінку населення текстів соціально-політичної реальності. Побудовано методику за допомогою методів аналізу текстів та методів психосемантики, модифікованих для дослідження сприймання політичних текстів. Досліджуваними параметрами обрані „довіра до тексту” та ступінь „рекламності”, що відіграють найістотнішу роль при сприйманні цих текстів і найсуттєвіше впливають на електоральну активність. Показано результати апробації методики, що дозволяє визначити шляхи її вдосконалення.

В сучасних умовах інформаційний простір стає джерелом задоволення потреб людини, суспільства, формує конкретні предметні образи такого задоволення, детермінуючи парадигми поведінки громадян у всіх сферах життєдіяльності. Текстові матеріали опосередковують комунікації соціально-політичної реальності та служать для легітимізації (закріплення шляхом обнародування) соціально-політичних процесів. Політичні тексти є одним з чинників формування комунікативного простору політичного лідера або політичної організації, і тому стають актуальними дослідження проблеми їх впливу на електоральну поведінку населення.

Сучасні соціальні науки нагромадили великий досвід комунікативного аналізу в різних сферах буття. Вибудовано кілька десятків теоретичних моделей комунікації, що репрезентують різні парадигми, які в той чи інший спосіб структурують різні аспекти простору, де відбувається комунікація. У цьому зв’язку можна назвати психоаналітичні теорії (наприклад, З. Фрейд, Ж. Лакан), лінгвістичні, структуралістські (Ж. Делеза), герменевтичні (Г. Шпет), семіотичні (Ю. Лотман, У. Еко), міфологічні (Р. Барт, К. Леві-Строс), наративні (Ц. Тодоров), соціологічні (П. Бурдьє), філософські (М. Фуко), соціально-психологічні (Т. Ньюкомб) та інші.

В науковому просторі представлено також соціолінгвістичні дослідження, що завжди мають політичні та соціальні передумови (У. Лабов). Теоретично осмислювали цю проблематику Л. Виготський, А. Леонтьєв, А. Лурія та інші вчені. Лінгвістичний аналіз і моделювання розвивалися Ю. Апресяном. Н. Алмаєв запропонував метод аналізу текстів як реконструкцію інтенціональних структур.

Психологічне дослідження текстів започаткував М. Жинкін, запропонувавши предикатний метод їх аналізу. О. Новиков доповнив його „денотативним” аналізом. Т. Дрідзе запропонувала лінгвопсихосоціологічний підхід до аналізу текстів („текстової діяльності”) з виділенням мотиваційної складової. Інтент-аналіз було розроблено Т. Ушаковою.

Серед інших підходів до аналізу текстів треба відзначити контент-аналіз (Б. Берельсон, Г. Ласуелл, В. Ядов, А. Здравомислов та ін.), психосемантичні методи (В. Петренко, А. Шмельов) та розробку проблематики сприймання і розуміння текстів (Н. Чепелєва, П. Фролов).

Проте в рамках соціально-політичного наукового пізнання текст як предмет дослідження набуває особливого значення. Дослідження феноменів і процесів соціально-політичної реальності, що опосередковується комунікативними процесами, актуалізує необхідність досліджень сприймання виборцями соціально-політичних комунікацій та впливу на електоральну активність різних їх типів.

Оскільки виборці не є спеціалістами з політичних текстів, то останні не можна розглядати як такі, що безпосередньо впливають на електоральну поведінку. Вони є джерелом для пізнання цієї реальності „наївним спостерігачем”. В інформаційному полі політичних текстів людина вибудовує власну систему соціально-політичних орієнтацій, що дозволяє їй регулювати свою поведінку щодо цього поля. Тексти можна розглядати як такі, що обумовлюють динаміку електоральної активності, хоча вони й не можуть служити основним і єдиним регулюючим чинником політичного вибору.

Актуальність дослідження обумовлюється й тим, що в сучасній науці й дотепер недостатньо розроблено спеціальні соціально-психологічні критерії оцінювання текстової агітаційної продукції в передвиборчій кампанії та ефективності створення позитивного образу політичного лідера. Тому дослідники поставили завдання сконструювати методику аналізу та оцінки сприймання політичних текстів виборцями. Метою роботи є створення засобу дослідження соціально-психологічного інформаційного простору і місця в ньому кандидатів на виборні посади та їх опонентів, а також аналізу впливу елементів цього інформаційного простору на електоральну поведінку виборців.

Під політичними текстами в рамках дослідницької роботи розуміються тексти, що представляють та відображають соціально-політичну реальність і безпосередньо стосуються подій і діючих осіб цієї реальності. В нашому дослідженні виходимо з психолінгвістичної моделі масової комунікації А. Леонтьєва [2]. Відповідно до неї, комунікативний акт, що розглядається під кутом зору його спрямованості на той чи інший заздалегідь запланований ефект, може бути визначений як психологічний вплив. Текст розглядається як символічна модель дійсності, що має інформаційне призначення, свідома імітація цієї реальності. Він є знаряддям управління, що цілеспрямовано використовується [2]. Будь-які текстові матеріали соціально-політичної реальності впливають на актуальну (в умовах безпосереднього політичного вибору) і потенційну електоральну активність виборців.

У цій праці ми визначаємо певні критерії соціально-психологічного аналізу та оцінки політичних текстів. Один з них – мета авторів текстів при їх створенні. При розгляді текстів соціально-політичної дійсності можна виокремити такі мотиваційно-цільові реалії його створення: по-перше, це інформування про події та суб’єктів цих подій; по-друге, це формування у свідомості електорату поглядів, настанов, а також мотивація в умовах актуальної електоральної поведінки. Крім того, кожний текст соціально-політичної дійсності можна розглядати як цеглину в створенні іміджу політичного діяча або партії.

Наступний критерій аналізу тексту – цільова аудиторія, на яку він розрахований. При аналізі треба відповісти на запитання: на які групи населення розрахований текст; проблеми якої групи цей текст порушує чи вирішує. Треба розглянути й змістовий зв’язок тексту з задоволенням потреб респондентів – матеріальних, інтелектуальних чи духовних. Насамкінець відзначимо такий критерій аналізу, як змістовий склад тексту. Текст може містити: або тільки інформацію, або образ ідеального бажаного майбутнього, або шляхи досягнення цього ідеального майбутнього, шляхи зміни дійсності та доведення ідеалу. Треба відзначити кількісну та якісну складові тексту – теми, що є в ньому, та повноту їх розгортання.

Аналіз тексту як предмета наукового дослідження показує, що кожний політичний текст належить розглядати в чотирьох площинах:

· інформаційна (або змістово-тематична) – сукупність інформації, тем, розглянутих у тексті;

· оціночна – наявність оцінок явищ, процесів, суб’єктів соціально-політичної реальності (позитивна чи негативна позиція автора тексту);

· емоційна – „пристрасність” авторів тексту: наявність емоційно забарвлених слів і висловлювань, звернення до почуттів респондентів (наприклад, „згубна практика”, „бандократія”, „брудна влада”), що викликає емоційне збудження читача тексту – респондента;

· спонукальна – наявність закликів та підштовхувань до конкретних дій (наприклад, пропагандистські тексти – заклики до демонстрацій чи вибору конкретного політично активного суб’єкта).

За допомогою аналізу соціально-політичної текстової реальності було виділено 4 основні види текстових матеріалів: передвиборчі програми кандидатів, які спеціалісти оцінюють як чинник, котрий мотивує електоральний вибір; сукупний текст рекламних та пропагандистських матеріалів у період передвиборчих кампаній; друковані матеріалі, що публікуються в ЗМІ про політичних лідерів та події соціально-політичної реальності; опубліковані промови політичних лідерів, тексти самих лідерів та інтерв’ю з ними.

Попередні дослідження сприймання та оцінки політичних текстів виборцями показали, що це відбувається таким чином: текст, який викликає довіру, сприймається як глибокий, інформативний та цікавий, а холодний і консервативний – як нікчемний, він не викликає довіри. При сприйманні політичних текстів істотну роль відіграє ступінь їх „рекламності”. (Цей термін не пропонується використовувати як науковий, а лише для спрощення викладу результатів). „Рекламність” тексту оцінюється за допомогою таких характеристик, як складність, близькість його до професійних текстів (другий полюс відбиває максимальну спрощеність тексту), а також безпосереднє використання в тексті рекламних і пропагандистських прийомів (або їх відсутність).

Оскільки критерії „довіра до тексту” та ступінь „рекламності” відіграють найістотнішу роль при сприйманні текстів соціально-політичної реальності, то вони найсуттєвіше впливають на електоральну активність виборців. Тому їх і було обрано досліджуваними параметрами при конструюванні методики аналізу інформаційного простору та оцінки сприймання політичних текстів виборцями і їх впливу на електоральну активність.

Розроблений алгоритм реалізації методики відповідно до мети (в першу чергу – визначити вплив політичних текстів на електоральну поведінку виборців) передбачає три блоки завдань, які реалізують три аспекти дослідження:

1) змістово-тематичний та мотиваційний;

2) оцінка певних характеристик тексту, що детермінують сприймання тексту у соціально-психологічному розумінні цього визначення;

3) вплив тексту на внутрішній стан читача.

Конструювання першого блоку методики – змістово-тематичного та мотиваційного – ми розпочали на основі методів аналізу текстів (контент-аналізу, інтент-аналізу, розробленого Т. Ушаковою [3; 4], та інформативно-цільового (мотиваційно-цільового) аналізу, запропонованого Т. Дрідзе [1].

Для конструювання другого і третього блоків методики було використано метод СД, модифікований для дослідження цієї семантичної області. Вибір шкал-дескрипторів для оцінки текстів соціально-політичної реальності здійснювався за такими критеріями: використовувались прикметники, що були визначені як найбільш частотні для оцінки текстів виборцями, та ті, що мають, як свідчать дослідження, найбільшу вагу в сприйманні текстового матеріалу цієї змістової області й корелюють з параметрами „довіри” та „рекламності” .

Опис методики

Призначення. Методика призначена для дослідження текстів, що відображають соціально-політичну реальність, та оцінки їх впливу на електоральну активність населення за параметрами довіри і ступеня „рекламності”: а) в період проведення передвиборчих кампаній; б) для оцінки інформаційного простору конкретного кандидата на виборну посаду; в) оцінки впливу політичних текстів, присвячених конкретній соціально-політичній події, в залежності від мети та завдань дослідження.

Стимульний матеріал. Існує певна варіативність стимульного матеріалу, пов’язана з метою та завданнями конкретного дослідження. Як стимульний матеріал можна використовувати сукупність політичних текстів, наприклад: а) присвячених конкретній соціально-політичній події; б) „героєм” яких є конкретний політичний лідер чи організація; в) надрукованих в конкретних ЗМІ за певний період часу; або інше.

Процедура реалізації методики. 1-й етап. Підбір стимульного матеріалу (досліджуваних текстів відповідно до мети і завдань дослідження). 2-й етап. Дослідникові потрібно прочитати перший текст з сукупності текстів стимульного матеріалу, який йому треба проаналізувати, та зробити: а) змістово-тематичний і мотиваційний аналіз тексту: виділити тему тексту (таблиця 1, колонки 3 – 5); б) оцінити текст за допомогою характеристик (таблиця 1, колонки 6 – 10) за шкалою від –1 (відповідає одній з характеристик) до +1 (відповідає іншій характеристиці); в) оцінити вплив тексту на свій внутрішній стан за допомогою характеристик (таблиця 1, колонки 12 – 16) за шкалою від – 1 до +1. При відповідних завданнях дослідження можлива кількісна оцінка текстового матеріалу (таблиця 1, колонки 17 – 20). Наступний крок: прочитати текст №2 (та інші) з сукупності текстів стимульного матеріалу, що треба проаналізувати, та проаналізувати текст відповідно до пунктів а, б, в. 3-й етап. Опрацювання отриманих даних проводиться після аналізу всієї сукупності текстів, що оцінювалися. Для опрацювання даних змістово-тематичного та мотиваційного аналізу (пункт а) використовується контент-аналіз, що допомагає з’ясувати теми, представлені в інформаційному колі текстів, які аналізувалися, їх обсяг із співвідношенням до загального обсягу текстів, як ці теми були представлені авторами читачеві та з якою метою.

Опрацювання даних оцінки сприймання текстів та їх впливу на внутрішній стан читача (пункти б і в) здійснюється через оцінку параметрів впливу тексту (довіри до тексту та ступеня „рекламності”) на електоральну активність читача таким чином: одержані в результаті дані розглядаються разом та аналізуються кореляції шкал-дескрипторів згідно з тим, як вони відображають досліджувані параметри – „довіру” та ступінь „рекламності”. В таблиці 2 стисло показано, що індикаторами параметра довіри служать:

оцінки „+1” за шкалами

цікавий / нецікавий, інформативний / не інформативний добрий / злий

активний / пасивний  

цікавий / нецікавий інформативний / неінформативний

корисний / марний оптимістичний / песимістичний

(в таблиці 2 це визначається знаком „++Д”);

оцінки „ –1” за шкалами

оцінки „+1” за шкалами

консервативний / демократичний

активний / пасивний корисний / марний

(в таблиці 2 це знак „–+Д”);

оцінки „+1” за шкалою

оцінки „–1” за шкалою

агресивний / миролюбний

оптимістичний / песимістичний

(в таблиці 2 це знак „+–Д”).

Тобто параметр довіри визначається кількісно в межах від 0 до10. Індикаторами параметра „рекламності” служать оцінки таких пар шкал:

оцінки „+1” за шкалами

агресивний / миролюбний

активний / пасивний спонукає до дії / не спонукає

цікавий/нецікавий

емоціогенний / не викликає емоцій

таблиці 2 це знак „++Р”);

оцінки „–1” за шкалами

інформативний / неінформативний

корисний / марний

таблиці 2 це знак „ – – Р”);

оцінки „+1” за шкалою

оцінки „ –1” за шкалою

агресивний / миролюбний

корисний / марний

інформативний / неінформативний

спонукає до дії / не спонукає

таблиці 2 це знак „+ – Р”);

оцінки „–1” за шкалами

оцінки „+1” за шкалами

інформативний / неінформативний

спонукає додії / не спонукає емоціогенний / не викликає емоцій оптимістичний / песимістичний

цікавий / нецікавий

спонукає до дії / не спонукає

таблиці 2 це знак “–+Р”).

Отже, параметр „рекламності” також визначається кількісно в межах від 0 до 10 (всього маємо 10 пар шкал).

Апробація методики аналізу текстів соціально-політичної реальності та їх впливу на електоральну активність населення

Процедура проведення апробації методики. Кожному респондентові пропонувалося прочитати текст і після цього проаналізувати його, відповідаючи на 4 запитання анкети й оцінити за допомогою шкал-дескрипторів та внести оцінки до протоколу дослідження.

Запропоновані респондентам запитання відповідають першому блоку аналізу тексту, спрямованого на змістово-цільовий його аналіз. Другий блок аналізу передбачав оцінку певних характеристик тексту за допомогою п’яти пар протилежних за значенням прикметників, що характеризують текст за 3-бальною шкалою: від –1 до +1. Третій блок мав на меті оцінити вплив тексту на психічний стан респондентів, що оцінювався також за допомогою п’яти шкал-дескрипторів, які відображають зміни у внутрішньому стані читача. Використовувалась 3-бальна шкала оцінки: від –1 до +1. Для оцінки емоційного забарвлення тексту було введено шкалу „емоціогенний – не викликає емоцій”, значення якої додатково пояснювалося респондентам (при необхідності).

Стимульний матеріал. Як стимульний матеріал респондентам пропонувалися тексти соціально-політичної реальності, що стосуються трьох виокремлених в результаті теоретичного аналізу видів політичних текстів: програма кандидата у депутати; аналітична стаття, опублікована у політично нейтральному (за оцінками експертів) ЗМІ; пропагандистська листівка, що розповсюджувалася в період передвиборчої кампанії березня 2002 року. Ці тексти були різними за обсягом та структурою. Тому в якості одиниці сприймання розглядався весь текст цілком.

Респонденти. Респондентами були 84 особи віком від 18 до 23 років – студенти. Це дозволяє розглядати вибірку як досить інтелектуально розвинену, спроможну сприймати й оцінювати тексти соціально-політичної реальності, до того ж у віці електоральної активності.

Опрацювання первинних даних здійснювалося за допомогою контент-аналізу. Одиницею його визначалося слово, словосполучення чи речення, що є відповіддю на запитання. Сумарні оцінки текстів за кожною шкалою, одержані в другому і третьому блоках дослідження, розглядалися разом та аналізувалися кореляції шкал-дескрипторів згідно з тим, як вони відображають досліджувані параметри – „довіру” та ступінь „рекламності” (таблиця 2).

Результати апробації методики довели адекватність запропонованого методу дослідження. Поставлені респондентам запитання дають можливість зробити змістово-тематичний і мотиваційний аналіз тексту. Респондентам вдалося чітко, зрозуміло та майже однаково відповісти на запитання. Теми текстів визначалися респондентами. Відповіді (хоча й не ідентичні) співпадали за сенсом – респонденти мали небагато розбіжностей в оцінці позиції автора та мети створення тексту. Контент-аналіз результатів доводить адекватність постановки запитань.

В іншому дослідженні, спрямованому на аналіз програм кандидатів на виборні посади, пропонувалося розглядати текст кожної програми детальніше. Для цього використовувався метод експертного опитування. Його мета –тематичний аналіз текстів. Було подано такі їх параметри: основний задум тексту, визначений експертами; загальні теми, що виділялися експертами при аналізі різних текстів; інші теми, виокремлені експертами; оцінка розкриття теми в тексті: чи подано факти, оцінювання ситуації, шляхи вирішення завдань, образ бажаного майбутнього та зв’язок з основною ідеєю тексту; порівняльний кількісний аналізтекстів: загальний обсяг тексту, обсяг кожної виокремленої теми, співвіднесений із загальним обсягом.

Мотиваційно-цільовий аналіз тексту включає: оцінку його емоційності (сумарна експертна оцінка, співвіднесена до сукупності всіх тем тексту); виявлення цільової аудиторії (групи населення, що згадуються в тексті, розв’язання проблем яких є метою автора тексту); ступінь „рекламності” тексту; мета автора тексту.

Результати експертного опитування з використанням у якості стимульного матеріалу програм кандидатів у президенти 1999 року виявили 4 основні теми, що розкриваються в текстах: владно-підвладні відносини, економічні проблеми держави, соціальний захист населення, зовнішня політика. Серед інших тем, виокремлених експертами, були проблеми певних страт суспільства, професійних груп, екологічні питання тощо.

Слід відзначити, що при якісному порівняльному аналізі програм політиків доцільнішим вважається експертне опитування, в якому беруть участь досвідчені експерти, що можуть кваліфіковано та об’єктивно оцінити текст.

Результати апробації другого і третього блоків показали, що програма кандидата в депутати була оцінена як нецікава, інформативна. Вона не викликала емоцій, не спонукала до дій. Але вона була оптимістичною. Аналітично-інформаційна стаття виявилась для респондентів: нецікавою, інформативною, демократичною, корисною тощо. Але вона не спонукає до дії. Текст реклами оцінювався як цікавий, інформативний, добрий, миролюбний, оптимістичний. Він викликав емоції, спонукав до дії. Аналіз (таблиця 2) дозволяє зробити висновок, що найбільше довіри у респондентів викликає реклама (максимальна оцінка параметра довіри), найменше – аналітична стаття: вона не впливатиме на електоральну активність респондентів. Програма все ж впливатиме, але за параметром довіри одержує низьку оцінку.

Довіру респондентів до реклами можна пояснити тим, що респондентами були студенти медичного університету, а політична реклама присвячувалась кандидатові в депутати – лікареві, який ініціював проект закону про страхову медицину. Крім того, візуальний ряд рекламного матеріалу впливав на почуття респондентів.

При дослідженні сприймання пропагандистських, агітаційних та рекламних матеріалів передвиборчих кампаній потрібно здійснювати окремо чи разом з текстом аналіза візуального їх ряду, що не передбачалося метою та завданнями створення методики. Слід враховувати й емоційне забарвлення рекламного тексту, що обумовлює емоційне збудження читача та заважає його аналізові. Тому запропоновану методику варто обмежено (або разом з методикою аналіза впливу візуальних стимулів) використовувати при оцінці параметра довіри при сприйманні читачами текстів політичної реклами.

Відтак результати апробації методики показали можливості та обмеження її прикладного використання. Було доведено, що методика адекватно вирішує завдання оцінки параметра довіри до тексту та може використовуватися для аналізу й оцінки політичних текстів, що публікуються в ЗМІ і присвячуються політичним лідерам та подіям соціально-політичної реальності, до яких вони причетні.

Для точнішого визначення та оцінки параметра „ступінь рекламності”, на наш погляд, слід використовувати додаткові індикатори, які базуються на шкалах, що корелюють з „шкалою рекламний – нерекламний”. Це з’ясувалося при дослідженні особливостей сприймання і критеріїв оцінки політичних текстів виборцями. Такими індикаторами можуть бути оцінки за шкалами:

„–1”

„+1”

багатоплановий / прямолінійний розумний / дурний

емоціогенний / не викликає емоцій зрозумілий / незрозумілий;

а також оцінки „– 1” за шкалами:

багатоплановий/ прямолінійний розумний / дурний

корисний / марний

Тобто треба використати додатково ще 3 шкали, що відображають характеристики тексту, оцінки за якими створюють 6 індикаторів. Крім того, на нашу думку, для опрацювання первинних результатів аналізу варто використовувати обчислювальну техніку, створивши спеціальне програмне забезпечення.

Отже, соціально-психологічними критеріями аналізу тексту визначено змістово-тематичний, оціночний, емоційний та спонукальний. Тому розроблена методика для визначення впливу політичних текстів на електоральну поведінку побудована як трискладова: змістово-тематичний та мотиваційний аналіз, оцінка сприймання тексту у соціально-психологічному розумінні цього визначення та впливу тексту на внутрішній стан читача.

Методика пройшла первинну апробацію. Результати свідчать про її відповідність предметові дослідження і певну валідність.

Результати апробації першого блоку запропонованої методики дозволяють зробити певні висновки. При дослідженні політичного текстового простору треба здійснити аналіз та оцінку таких аспектів: основної теми (задуму) автора; авторської позиції щодо теми тексту; визначення мети створення тексту; оцінки ступеня розкриття основної теми, досягнення мети. Було засвідчено адекватність запропонованого підходу до аналізу політичних текстів, а також необхідність додаткової роботи щодо визначення валідності та надійності методики, що дозволило окреслити й обгрунтувати шляхи детальнішого її доопрацювання.

Наукове значення проведеної роботи полягає в створенні інструментарію аналізу та оцінки сприймання політичних текстів виборцями для використання його спеціалістами з політичної психології та іміджмейкінгу під час проведення політичних кампаній як засобу дослідження інформаційного простору і місця в ньому кандидатів на виборні посади та їх опонентів, а також аналізу впливу елементів цього інформаційного простору на електоральну поведінку виборців.

Таблиця 1

Методика аналізу текстів, що відображають соціально-політичну реальність

№№ тексту, що підда-ється аналізу

Назва тексту, його автор, де надру-ковано

Про що цей текст

Що нама-гався сказа-ти автор

З якою метою було ство-рено текст

Характеристики тексту (оцінити за шкалою від -1 до +1: якщо перша характеристика в парі більш підходить до оцінки тексту – „+1”, якщо друга характеристика в парі більш підходить до оцінки тексту –„-1”; якщо ви вважаєте, що текст неможливо оцінити ні першою, ні другою характеристикою – впишіть „0”)

цікавий / нецікавий

Ін форма-тивний /не ін форма-тивний

Консерва-тивний / демокра-тичний

добрий / злий

Агресив-ний / миролюб-ний

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

1

                 

                 

N*

                 
   

Характеристики тексту (оцінити за шкалою від -1 до +1: якщо перша характеристика в парі більш підходить до оцінки тексту – „+1”, якщо друга характеристика в парі більш підходить до оцінки тексту –„- 1”; якщо ви вважаєте, що текст неможливо оцінити ні першою, ні другою характеристикою – впишіть „0”)

Кількісні характеристики тексту (заповнюється відповідно до мети та завдань дослідження)

активний / пасивний

Емоціоген-ний / не викликає емоцій

корисний / марний

спонукає до дії / не спонукає

Оптимісти-чний / песимістичний

Обсяг тексту

Обсяг виділе-ної теми

Тираж видання

Інші харак-теристики

12

13

14

15

16

17

18

19

20

               

N*

               

*N - кількість текстів, що піддаються аналізові **Д - довіра, Р – „рекламність” тексту. Знак „++” означає, що текст отримав оцінки „+1” за обома шкалами; знак „– –” означає, що текст отримав оцінки „-1” за обома шкалами; знак „+ –” означає оцінку „+1” за шкалою в колонці та „-1” за шкалою рядка, знак „ –+” означає, навпаки, оцінку „-1” за шкалою в колонці та „+1” за шкалою рядка.

Таблиця 2

Оцінка параметрів впливу тексту на електоральну активність читача за допомогою параметрів „довіра до тексту” (Д) та ступінь „рекламності” (Р)

Характеристики тексту

цікавий / нецікавий

Інформатик-ний /не інформатик-ний

Консерватив-ний /демократи-ний

добрий / злій

агресивний / миролюбний

активний / пасивний

++Д**

++Д,

–+Д

++Д

++Р

емоціогенний / не викликає емоцій

++Р**

–+Р

     

корисний / марний

++Д

++Д, – –Р

–+Д

 

+–Р

спонкає до дії / не спонукає

–+Р

–+Р

   

++Р

оптимістичний /песимістичний

++Д

++Д, –+Р

+–Р

 

+–Д

*N - кількість текстів, що піддаються аналізові **Д - довіра, Р – „рекламність” тексту. Знак „++” означає, що текст отримав оцінки „+1” за обома шкалами; знак „– –” означає, що текст отримав оцінки „-1” за обома шкалами; знак „+ –” означає оцінку „+1” за шкалою в колонці та „-1” за шкалою рядка, знак „ –+” означає, навпаки, оцінку „-1” за шкалою в колонці та „+1” за шкалою рядка.

Література:

1. Дридзе Т. М. Текстовая деятельность в структуре социальной коммуникации. – М.: Наука. – 1984. – 268 с.

2. Психолингвистические проблемы массовой коммуникации. Под ред. А. А. Леонтьева. М.: Наука, 1975. 148 с.

3. Ушакова Т. Н., Латынов В. В., Павлова А. А., Павлова Н. Д. Ведение политических дискуссий: Психологический анализ конфликтных выступлений. М., 1995.

4. Berelson B. Content analysis in communication research. N.Y., 1952.

5. Вознесенська О. Політичний текст і електоральна поведінка населення// Соціальна психологія. - 2004. - № 5 (7). - C.79-89

6. www.politik.org.ua




 
 

Записник:
Вибранні реферати  

Рефератів в нашій базі:
Рефераты: 16675
Розділи у алфавытному порядку:
АБВГДЕЖЗ
ИЙКЛМНОП
РСТУФХЦЧ
ШЩЪЫЬЭЮЯ

 

Підказка: Політичний текст і електоральна поведінка населення | Реферат

TextReferat © 2014 - Реферати українською мовою, українські реферати на нашому сайті ви можете скачати безкоштовно, також можете перед завантаженням ознайомитись за потрібним вам рефератом. Якщо ви не можете знайти потрібний вам реферат, користуйтесь пошуком.